Пожежу загасили. Сумні думки – залишилися

Нещодавно горів наш редакційний гараж. Пожежу локалізували вчасно прибулі еменесники. Діяли злагоджено й оперативно, навіть сердечно. Я не помиляюсь, підкреслюючи таку деталь поведінки, оскільки відчула її і як свідок гасіння, і як учасниця подальших дій і розмов.
Окрім вищезазначеної структури, участь у подоланні нашого форс-мажору брали й інші силові структури: поліція, прокуратура. Хто у телефонному режимі, хто особистим прибуттям на місце події.

Логічно було б повідомити перші висновки, але їх все ще нема. Зрозуміли одне: то був підпал. А чи зумисний, чи випадковий – не нам з’ясовувати.
Чекаємо. Автівку, якій добряче дісталося від падіння уламків балок, диму і вогню, відтягли до гаражу райдержадміністрації. Салон вимили, подряпини, вм’ятини, іржа – лишилися. Рихтувати, перефарбовувати – справа недешева, тож «сімочка» їздитиме районом ще у більш жалюгідному вигляді. Дарма. Аби їздила якось. Це й так повезло, що гараж виявився цегляним та й решта матеріалу ще та – «доперебудівна».
Ось так живемо…
А нещодавно, під вечір, до кабінету редактора вривався чи то наркоман, чи то п’яниця. Погрожував порізати, та, мабуть, передумав.
До речі, працівникам нашої газети один із юних поліціянтів сміливо заявив, що у нас, мовляв, галюцинації, що ніяких наркоманів у Сновську нема…
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора