Культурний розвиток – в атмосфері свята
Вже третій рік поспіль традиційно у Сновському історичному музеї пройшов захід «На Катерини – до музею на гостини». 6 грудня у залі історичного будинку (будинку залізничника) працював салон, який був не тільки стилізований до вікового періоду (чого тільки варта ялинка, прикрашена старовинними іграшками), але й відтворював відповідну тематику. А вона була різноманітна. Вела салон директорка музею Валентина Москаленко, а гостей пригощали її колеги.
Без історичної картини важко собі уявити тогочасне життя містечка на початку 20 століття. Саме тому ознайомча бесіда Валентини Василівни була спрямована в першу чергу на цей аспект. Яким було тоді наше містечко?
- Унікальність була навіть в цьому відношенні. Складався тоді населений пункт із двох різних, які вважалися одним цілим, а лінією розмежування була залізниця. Невідомо коли саме відбулось об’єднання, адже в статистичних даних, які вдалося знайти на сьогоднішній день, зустрічаються різні назви: і хутір Коржівка, і село Коржівка, поселення Сновськ, станція Сновськ. За переписом 1897 р. згадується лише один населений пункт, причому без назви, просто Сновськ, який нараховував 2424 жителі, в 1901 р. Чернігівське статистичне бюро надало такі дані: Сновськ (станція) чоловіків 157, жінок 112, Коржівка (село) чоловіків 1001, жінок 1001. Тобто дані за 1897 р. майже не змінились, але статистика до 1917 р. розділяє наш населений пункт на два. Це і село Коржівка, і станція Сновська, – розповідає Валентина Москаленко.
Валентина Василівна розповіла про тогочасне життя. Поселення були переважно сільського типу. Проживали люди в одноповерхових будинках. Будинки залізничників (в одному з яких і проходила зустріч) помітно відрізнялися від решти. В них було інше планування, залізний дах, а також різьблення на вікнах та парадний ґанок. Звісно, залізнична станція та депо були провідними економічними об’єктами, які забезпечували робочими місцями населення, а також сприяли торгівлі, що давала свій дохід місту. А от першим культурним закладом, який зафіксовано письмово, була Земська бібліотека (1905 р.), далі відкриття першого робочого клубу (1910 р.).
У місті діяло два духові оркестри, які безперечно були його окрасою. Тому не дивно, що історична тема поступово змінюється ліричною, музичною. Ансамбль «Барокко» у складі викладачів Сновської ДМШ ім Н.Г.Рахліна Тамари Гребенюк, Катерини Чумак, Лілії Омеляненко та Лариси Сіренької (директорки музичної школи) цього дня подарував присутнім гарний настрій, виконавши цікаві композиції на гітарах. А виступ ансамблю юних домристів «Домінанта» зарядив енергією та позитивом.
Говорили багато цього дня і про літературу. Працівники Сновської ЦБС познайомили із новими авторами, які впевнено завоювали прихильність читача. Містика, присутня у їхніх творах, тримає у напруженні до кінця, допоки не перегорнеш останню сторінку книги. Згадали цікаві періодичні видання нашого краю, літературні конкурси та знаних людей. Олександра Петрик (колишня директорка музею) окреслила життєвий шлях великої письменниці та поетеси Ліни Костенко, продекламувала її вірші. На завершення ж вечора майстрині Сновщини запросили на майстер-клас з декупажу*. Під наглядом Марини Савостенко та Ольги Довбиш гості створювали новорічний настрій за допомогою декорування пляшок шампанського, які стали гарним сувеніром на згадку.
Словом, кожен із присутніх зміг знайти для себе щось цікаве. А приємний вечір у колі однодумців пройшов на одному подиху.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ, фото автора та з Інтернету
*Декупаж походить від французького слова decouper- «вирізати». При виконанні роботи в даній техніці спочатку вирізають надрукований на папері малюнок, а потім приклеюють його на виріб, який декорують.
Вже третій рік поспіль традиційно у Сновському історичному музеї пройшов захід «На Катерини – до музею на гостини». 6 грудня у залі історичного будинку (будинку залізничника) працював салон, який був не тільки стилізований до вікового періоду (чого тільки варта ялинка, прикрашена старовинними іграшками), але й відтворював відповідну тематику. А вона була різноманітна. Вела салон директорка музею Валентина Москаленко, а гостей пригощали її колеги.
Без історичної картини важко собі уявити тогочасне життя містечка на початку 20 століття. Саме тому ознайомча бесіда Валентини Василівни була спрямована в першу чергу на цей аспект. Яким було тоді наше містечко?
- Унікальність була навіть в цьому відношенні. Складався тоді населений пункт із двох різних, які вважалися одним цілим, а лінією розмежування була залізниця. Невідомо коли саме відбулось об’єднання, адже в статистичних даних, які вдалося знайти на сьогоднішній день, зустрічаються різні назви: і хутір Коржівка, і село Коржівка, поселення Сновськ, станція Сновськ. За переписом 1897 р. згадується лише один населений пункт, причому без назви, просто Сновськ, який нараховував 2424 жителі, в 1901 р. Чернігівське статистичне бюро надало такі дані: Сновськ (станція) чоловіків 157, жінок 112, Коржівка (село) чоловіків 1001, жінок 1001. Тобто дані за 1897 р. майже не змінились, але статистика до 1917 р. розділяє наш населений пункт на два. Це і село Коржівка, і станція Сновська, – розповідає Валентина Москаленко.
Валентина Василівна розповіла про тогочасне життя. Поселення були переважно сільського типу. Проживали люди в одноповерхових будинках. Будинки залізничників (в одному з яких і проходила зустріч) помітно відрізнялися від решти. В них було інше планування, залізний дах, а також різьблення на вікнах та парадний ґанок. Звісно, залізнична станція та депо були провідними економічними об’єктами, які забезпечували робочими місцями населення, а також сприяли торгівлі, що давала свій дохід місту. А от першим культурним закладом, який зафіксовано письмово, була Земська бібліотека (1905 р.), далі відкриття першого робочого клубу (1910 р.).
У місті діяло два духові оркестри, які безперечно були його окрасою. Тому не дивно, що історична тема поступово змінюється ліричною, музичною. Ансамбль «Барокко» у складі викладачів Сновської ДМШ ім Н.Г.Рахліна Тамари Гребенюк, Катерини Чумак, Лілії Омеляненко та Лариси Сіренької (директорки музичної школи) цього дня подарував присутнім гарний настрій, виконавши цікаві композиції на гітарах. А виступ ансамблю юних домристів «Домінанта» зарядив енергією та позитивом.
Говорили багато цього дня і про літературу. Працівники Сновської ЦБС познайомили із новими авторами, які впевнено завоювали прихильність читача. Містика, присутня у їхніх творах, тримає у напруженні до кінця, допоки не перегорнеш останню сторінку книги. Згадали цікаві періодичні видання нашого краю, літературні конкурси та знаних людей. Олександра Петрик (колишня директорка музею) окреслила життєвий шлях великої письменниці та поетеси Ліни Костенко, продекламувала її вірші. На завершення ж вечора майстрині Сновщини запросили на майстер-клас з декупажу*. Під наглядом Марини Савостенко та Ольги Довбиш гості створювали новорічний настрій за допомогою декорування пляшок шампанського, які стали гарним сувеніром на згадку.
Словом, кожен із присутніх зміг знайти для себе щось цікаве. А приємний вечір у колі однодумців пройшов на одному подиху.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ, фото автора та з Інтернету
*Декупаж походить від французького слова decouper- «вирізати». При виконанні роботи в даній техніці спочатку вирізають надрукований на папері малюнок, а потім приклеюють його на виріб, який декорують.
Як зв'язатися з музеєм по електронній пошті?
ОтветитьУдалить