Про роботу в умовах реформи системи охорони здоров`я, специфіку взаємовідносин між медичними закладами різного рівня та чому для ефективного лікування потрібна довіра між пацієнтом і лікарем – читачам «Променя» розповіла керівник Сновського центру первинної медичної допомоги Олена ШАРПАН.
– Вже близько двох років медична галузь працює в умовах реформування, – розповіла Олена ШАРПАН. – За цей час ми на конкретних прикладах пересвідчилися як у перевагах, так і в деяких недоліках нової системи охорони здоров’я населення. Однак попри всі труднощі ми прагнемо до того, щоб люди могли розраховувати на якісне та доступне лікування.
Один із основних принципів реформи медицини був обраний дуже правильно: чим більше до лікувального закладу звертається пацієнтів, тим більшим є його фінансування. Якщо лікарі і персонал висококваліфіковані, медзаклад має хорошу апаратуру, а між медичними працівниками та людьми створена атмосфера довіри – саме туди звертатимуться наші земляки. У свою чергу, від цього залежатиме і розмір зарплати тих, хто надає лікувальні послуги. Це спонукає їх до фахового самовдосконалення. Також тепер передбачено, що кожен рік лікар повинен підтверджувати свій професійний рівень. А якщо він цього не зробить, то це матиме наслідки не лише для нього, а й для медзакладу. Припустимо, є апаратура, яка використовується для певної діагностики. Медпрацівник, що її використовує, не отримав підтвердження своєї здатності працювати з нею. І тому на медзаклад вже не виділять грошей для безкоштовної діагностики пацієнтів саме такою апаратурою. Це до певної міри пояснює, чому в різних лікувальних закладах деякі схожі послуги надаються платно, а деякі – ні.
Треба ще раз нагадати: фінансування медицини тепер здійснюється через уповноважений державний орган - Національну службу здоров’я України. Вона ж і контролює витрачання виділених коштів. Причому може це робити через спеціальну комп’ютерну систему. Якщо лікар порушив протокол надання тієї чи іншої меддопомоги (наприклад, без достатніх підстав прописав антибіотик для лікування горла), то це може спричинити фінансові санкції.
Якщо вести мову саме про первинний рівень надання меддопомоги, то у Сновському центрі декларації з сімейними лікарями уклали 15 тис. 746 жителів місцевої громади. (Це 76% населення). Є приклади, коли дехто підписав угоду в іншому місті – Чернігові, Корюківці. Закон не обмежує людей у своєму виборі. Проте треба враховувати деякі нюанси. Наведу такий приклад. Один житель села на Сновщині мав декларацію, підписану аж у Семенівському районі. Коли захворів на коронавірус – ми його прийняли, оглянули, прописали лікування. Але лікарняний листок з тимчасової втрати працездатності видати не змогли, бо не мали на те повноважень. За таким документом йому довелося звертатися на Семенівщину, до свого лікаря.
На роботу сімейних лікарів впливає наявність нормативів – він може підписати декларації з 1800 громадянами. За певних обставин допускається збільшення цієї кількості на 10%. Але якщо перевищення показника продовжиться, то почне зменшуватися державне фінансування. Бо вважається, що тоді лікар не в змозі всебічно та якісно лікувати своїх пацієнтів, адже їх надто багато. Для огляду хворого офіційно передбачено 15 хвилин, протягом дня за попереднім записом на прийом може прийти до 20 осіб. Але ж ще є і так звана вільна черга – з тих, у кого екстренні випадки. Їх може бути 5 на день, або й 10.
Наразі для мережі первинної медичної допомоги Сновщини потрібні ще два сімейні лікарі – у Петрівку та Рогізки. На жаль, досі не вдалося знайти молодих спеціалістів (майбутніх випускників медуніверситетів), які б погодилися приїхати на роботу до нашої громади. Хоча у нас вже розроблена програма створення умов для залучення нових лікарів, зокрема – виділення житла. Можливо, незабаром зміниться державна політика на загальноукраїнському рівні й випускники медзакладів (за держзамовленням) будуть зобов`язані відпрацювати певний термін за направленням. Це допоможе трохи поліпшити ситуацію з кадровим забезпеченням.
Актуальною є тема взаємовідносин між первинною і вторинною ланками медицини. Уявімо ситуацію: хворий прийшов на прийом до сімейного лікаря, його оглянули, але лікування потребує участі вузькопрофільного спеціаліста. Пацієнт отримує електронне направлення і потрапляє до того лікаря, який спеціалізується на його захворюванні. З цього моменту людина вже отримує меддопомогу у закладі вторинної ланки. Згідно з роз`ясненням Національної служби здоров`я, усі подальші послуги пацієнту – включно з оформленням лікарняного листка – надаються саме там. Не повинна виникати ситуація, коли людину перенаправляють з кабінету в кабінет. Сімейний лікар лікує найбільш поширені хвороби, а спеціалізована допомога – це повноваження лікарні.
За два роки проведення медреформи до однозначних позитивів слід віднести збільшення розміру зарплати лікарів та персоналу ПМД, оснащення новою медапаратурою. Діє програма «Доступні ліки». Скажімо, для пільгових категорій населення передбачене медикаментозне забезпечення. Торік профінансовано допомогу онкохворим (знеболювальне) на 214 тис. грн, учасникам бойових дій – 27 тис. грн, хворим на епілепсію – 20 тис., недужим на хворобу Паркінсона – 69 тис., бронхіальну астму – 4 тис. Однак практична робота виявила і деякі недоліки в системі.
Головний лікар Сновського центру первинної медичної допомоги Олена Шарпан ділиться своїми думками про роботу медичної галузі в умовах реформування.
Конкретним прикладом того, що нинішня система сімейної медицини потребує вдосконалення, є ситуація з оформленням електронних рецептів на безкоштовні медикаменти. Скажімо, є сімейний лікар (жінка), з яким підписали декларації близько двох тисяч жителів громади. Через певний час вона пішла у відпустку з догляду за дитиною. Якщо хтось з її пацієнтів захворів і прийшов на прийом, його огляне інший сімейний лікар, призначить лікування. А ось виписати електронний рецепт на безкоштовні ліки не зможе, бо це не передбачено системою. Тому справді існує нагальна потреба внесення змін до діючих нормативних документів для рівного доступу усіх без винятку людей до державних гарантій охорони здоров’я. Також ми сподіваємося, що Національна служба здоров’я нарешті зможе всебічно унормувати кожен аспект надання медичних послуг. Бо інколи звертаємося до Києва за роз’ясненнями з того чи іншого питання, а там не можуть дати чіткої відповіді.
До речі, громадяни теж можуть робити запити на інформацію, яка їх цікавить. Номер телефона інформаційно-довідкової служби НСЗУ – 16-77. Електронна адреса – info@nszu.gov.ua
Наш центр оформив у Нацслужбі здоров’я один пакет фінансування – так званий первинний. Проте поступово на нашу ланку передаються й інші функції – робота з онкохворими, хворими на туберкульоз, тими, хто переніс інсульт, раннє виявлення ВІЛ-інфікованих. Хоча для організації повноцінного медичного супроводу потрібно отримати відповідне фінансування.
Повсякденна робота сімейних лікарів потребує створення належних умов. Вести прийом і надавати меддопомогу у кабінетах площею близько десяти квадратних метрів не надто зручно. Одночасно система сімейної медицини продовжує давню традицію охорони здоров’я населення, яка базується на принципах професійності, доступності та максимальної близькості до пацієнта. При цьому особливого значення набуває вміння почути людину і встановити дійсно довірливі відносини. Адже це сприяє вчасному виявленню хвороби і значно полегшує лікування. Доволі типовий випадок у практиці: мати привела 14-річну дитину, яка ніби й не хвора, але якась в’яла, скаржиться на біль у голові. В ході розмови з’ясувалися ще деякі деталі, довелося відправити її на обстеження. Діагноз виявився дуже неприємним – важка форма цукрового діабету. Добре, що оперативно було призначене лікування і вдалося вплинути на перебіг хвороби. Зволікання ж могло спричинити виникнення діабетичної коми з усіма відповідними наслідками. До речі, схожий випадок якось стався і з трирічною дитиною. Не дивина, коли сімейним лікарям пацієнти телефонують у будь-яку пору доби за консультацією чи просто порадою. У принципі такий стан справ є об’єктивною реальністю: люди підписали декларації зі спеціалістом і сподіваються на належну меддопомогу.
У разі направлення сімейного лікаря певний перелік медпослуг надається безкоштовно. Але якщо у людини щось болить і вона сама собі поставила діагноз, прийшла до лікувального закладу та й каже: зробіть мені аналіз крові, рентген-знімок легень та й ультразвукове дослідження зайвим не буде – то таке не передбачено діючою системою медичної допомоги. Те ж саме стосується і самовільної купівлі медикаментів в аптеках – під впливом телевізійної реклами. Все треба починати із запису на прийом до лікаря. І, до речі, слід серйозно ставитися до консультацій, на яких спеціаліст (тобто сімейний лікар) дає ті чи інші поради. Уникнення шкідливих звичок або неправильної поведінки в повсякденному житті може суттєво зменшити ризик для здоров’я.
Можливо, ще не всі жителі Сновщини розібралися в новаціях, за якими тепер працює медицина. Попередній запис на прийом, електронні рецепти на ліки, процедура госпіталізації, направлення до профільних спеціалістів – все це трохи незвично. Однак, слід сподіватися, з часом існуючі недоліки та неузгодженості будуть усунені й нова медична система запрацює надійно і ефективно. Саме так, як хочуть наші земляки.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Про первинну меддопомогу – згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я №504 від 19.03.2018 р.
Лікар з надання ПМД – це сімейний лікар, лікар-педіатр, лікар-терапевт.
Оптимальний обсяг практики – кількість осіб, яким лікар може забезпечити надання якісної допомоги (сімейний – 1800, терапевт – 2000, педіатр – 900).
Засади роботи – всебічна і орієнтована на пацієнта допомога, забезпечення потреби у відновленні та збереженні здоров’я, попередження розвитку захворювань, зменшення необхідності у госпіталізації.
Медична допомога поділяється на екстрену (швидку), первинну (центр ПМД), вторинну (спеціалізовану – лікарні у Сновську або Корюківці), третинну (високоспеціалізовану, лікувальні заклади у Чернігові).
Перелік послуг первинної меддопомоги – спостереження за станом здоров’я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я населення; проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних станів; направлення хворих відповідно до медичних показань для надання їм спеціалізованої або високоспеціалізованої допомоги, взаємодія з надавачами цієї допомоги.
Перелік лабораторних та інструментальних діагностичних досліджень, що здійснюються в межах послуг з надання первинної меддопомоги: загальні аналізи крові та сечі, глюкоза крові, загальний холестерин, вимірювання артеріального тиску, електрокардіограма, вимірювання ваги, зросту тощо, швидкі тести на вагітність, тропаніни, ВІЛ, вірусні гепатити.
Комментариев нет:
Отправить комментарий