Процес реформування державних структур Сновщини перебуває в активній фазі. Керівні органи різних установ повільно, але упевнено переносяться до сусідньої Корюківки. Чи торкнуться зміни і районного управління держпродспоживслужби – розповів його начальник Володимир Білашко.
– Володимире Петровичу, чи принесе нинішній рік щось нове у роботу держпродспоживслужби на Сновщині?
– Можна сказати, що так. Незабаром з назви управління зникне слово «районне». Проте наше обласне керівництво запевнило, що це не вплине ані на наш статус, ані на функціональні завдання. І що найголовніше – буде збережено існуючий трудовий колектив. Новий штатний розклад перебуває у стадії затвердження. Скорочення передбачене лише для декількох вакантних посад.
Зараз, власне, в управлінні держпродспоживслужби працюють семеро спеціалістів. Вони виконують обов’язки у двох відділах – безпечності харчових продуктів та ветмедицини і державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства. Також ще є ветеринарна лікарня (з двома дільницями – в Тур’ї та Нових Боровичах). Її персонал налічує 16 працівників. Тут треба додати, що колектив у нас переважно молодий і дійсно професійний.
– Які основні завдання покладені на держпродспоживслужбу?
– Уже майже рік, як чи не найактуальнішою проблемою є протидія поширенню коронавірусної інфекції. Ми беремо участь у різних профілактичних заходах, пов’язаних із встановленням карантину і запровадженням протиепідемічних обмежень. Наші фахівці за цей час провели 320 моніторингових обстежень різних об’єктів - 27 у дошкільних закладах, 15 – школах, 43 – закладах громадського харчування, 128 – продовольчих магазинах і 89 – непродовольчих, 17 – перукарнях та салонах краси, 3 – продовольчих ринках. Ними надано 19 рекомендаційних листів – як правильно дотримуватися протиепідемічних обмежень. Простіше кажучи – нагадували про необхідність продавцям вдягати маски, прибиральницям – використовувати дезинфікуючі засоби тощо. На жаль, не всі люди схильні адекватно реагувати на наші нагадування про карантинні вимоги. Тому довелося скласти 12 протоколів на тих, хто ігнорував заходи з протидії поширенню COVID-19. Щоправда, під час розгляду справ у суді порушники відбулися попередженнями…
Хоча в своїй практиці ми передовсім прагнемо до проведення широкої роз’яснювальної роботи, а не до застосування покарань. Сподіваємося, що суспільство нарешті вийде на належний рівень свідомості й не буде великої потреби у заходах контролю та примусу.
Разом з цим було проведено і 5 санітарно-епідеміологічних обстежень продовольчих магазинів. У сфері нашої уваги також – якість продуктів харчування у дитячих садках, дотримання санітарного законодавства у школах та лікарні й навіть перевірка місць зберігання отрутохімікатів у сільгосппідприємствах.
– До речі, як виглядають справи з тваринництвом на Сновщині?
– Ми об’єктивно визнаємо: з кожним роком показник поголів’я свійських тварин падає. Люди в своїх господарствах утримують все менше корів. Причина відома – ця справа приносить малий дохід. Поратися біля худоби - складна щоденна праця, а з продажу молока та сиру ще ніхто не розбагатів. До того ж тих таки корів утримують переважно люди старшого віку. А населення у нас скорочується…
Скажімо, рік тому в приватних господарствах жителів Сновщини налічувалася 2861 голова великої рогатої худоби (з них корів - 1496). А станом на 1 січня нинішнього року цифри вже інакші – 2520 і 1275, відповідно. Кількість свиней практично не змінилася – було 2009 і лишилося стільки ж. З дрібною худобою - вівцями, козами – справи трохи гірші (було 507, зараз є 426). Кардинально зменшилося поголів’я коней – з 257 до 150. Це приклад того, як маленькі трактори займають місце кінської тяги. Логіка «залізна»: техніку не треба годувати цілий рік, її заправляють лише в сезон роботи… На обліку перебувають майже дві тисячі кролів і їхня кількість лишається стабільною. Стосовно домашньої птиці, то її в громаді чимало: понад 40 тисяч курей, по більш як дві тисячі індиків та гусей, 1805 качок.
Якщо вести мову про місцеві сільгосппідприємства, то тваринництвом займаються лише три – СВК «Райдуга» (с.Тихоновичі), ПСП «Яна Плюс» (с.Жовідь) і ТОВ «МК «Добробут» (м.Сновськ). У перших двох утримується 576 голів ВРХ (з них 396 корів). А на птахопідприємстві вирощується більш як 12 тисяч курей.
– А який напрямок у цій сфері демонструє зростання?
– Бджолярство. На Сновщині 136 офіційно облікованих пасік, де утримується 1218 бджолосімей. Можна припустити, що їх у нас значно більше. Бо зібрані дані базуються лише на кількості виданих бджолярам ветеринарних паспортів. Річ у тім, що у минулому році держава зробила реально діючою цільову програму підтримки галузі бджолярства. Господарі, які мали 10 і більше бджолосімей, отримали на кожну по 200 гривень допомоги. Потрібно було заповнити відповідну заявку і оформити документ на пасіку. Це правильний крок. Адже Україна вже стала провідним виробником меду в Європі. Тож ті наші земляки, які присвячують свій час бджолярству, не просто займаються хорошою і корисною справою. Вони ще й роблять важливий внесок у розвиток перспективної галузі місцевої економіки.
– Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяв
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий