Чи хороша у нас вода?

 З кожним роком в Україні все більш актуальною стає проблема забезпечення населення питною водою. Причому не просто питною, а якісною. Посушливий клімат, забруднення хімікатами та деякі інші фактори призвели до того, що в окремих регіонах люди вимушені купувати воду в магазинах, щоб приготувати їсти. На щастя, в нашому краї ситуація не така і ми можемо користуватися на кухні водою зі звичайного водопровідного крану. Детальніше про якість місцевих водних ресурсів «Променю» розповіли у Сновському лабораторному центрі. (Колись він називався санстанцією).

За словами лікаря-епідеміолога  Людмили Первакової, щороку лабораторному центру доводиться план моніторингу, затверджений в облдержадміністрації. Досліджується питна вода, яку місцеве населення отримує з різних джерел. Водогінні мережі діють у Сновську (дві), Нових Боровичах, Гірську, Заріччі, Суничному і Старих Боровичах. Багато хто з людей попробивав надворі свердловини, а хтось, за старою звичкою, користується колодязем. 

Протягом 2020 року  лабораторія взяла 51 пробу води з мереж централізованого водопостачання для дослідження на відповідність фізико-хімічним нормам. У двох випадках було встановлено перевищення вмісту заліза (у Суничному і Сновську).

Стосовно громадських колодязів, то, скажімо, у 2016 році проби бралися з 60, у 2019-му – вже з 12, а минулого року – лише з чотирьох. (Це ті, які знаходяться на території навчальних закладів). У воді одного з них виявлено підвищений вміст заліза (у Петрівці).  Тут треба згадати, що лабораторний центр звертався  у письмовій формі до органів місцевого самоврядування з проханням надати повну інформацію про наявність діючих колодязів загального користування, тобто вуличних. На жаль, досі такі дані отримати не вдалося. 

Разом з цим за 2020  рік досліджена 51 проба води, якою користуються вагітні жінки. (Це вимога системи охорони здоров’я). Отже, у семи випадках спеціалісти лабораторії виявили перевищення норми вмісту нітратів (у Кучинівці, Сновську, Тихоновичах, Тур’ї та Іванівці). Своєрідний «рекорд» - при нормі 50 мг/дц3  було зафіксовано 148. Малолітнім дітям, а тим більш – немовлятам, таку воду вживати категорично протипоказано. Однак це не означає, що в усіх вищезгаданих населених пунктах колодязна вода така погана. Абсолютно ні. На стан якості води по-різному впливають навколишні умови. Якщо майже біля колодязя не один рік поспіль викидається гній із хліва, то чого ж дивуватися наслідкам…

Принагідно треба розповісти  і про дослідження проб води за бактеріологічними показниками. Торік  на Сновщині з джерел централізованого водопостачання їх взято 80. У трьох випадках були виявлені проблеми, які усувалися традиційним методом  - дезінфекцією, тобто хлоруванням. З колодязів взяли 37 проб. З них у 6 знайшли відхилення від діючих норм. 

Стосовно стану водних ресурсів у річці Снов, то проби з неї в рамках моніторингу беруться раз на квартал. Торік результати лабораторних досліджень підтвердили, що вода там за своїми показниками перебуває у межах норми. 

ПрАТ «Комунальник» є найбільшим постачальником питної води у нашій громаді. Її споживачами є жителі кількох тисяч приватних квартир та будинків і багато бюджетних закладів. Про забезпеченість водними  ресурсами розповів головний інженер підприємства Сергій Кромський. 

– Ми експлуатуємо чотири водні свердловини. Вони були введенні в експлуатацію в 1974, 1990, 2002 і  2006 роках. Глибина найменшої складає 63 метри (сягає так званого Бучацького водоносного горизонту), а решти трьох – приблизно по 420 метрів (а це вже  горизонт нижньокрейдяний). Якщо пояснити просто, то під землею тече річка, звідки ми й беремо воду. Свердловини проходять крізь пласти різноманітних пісків, глини, мергелю, крейди та деяких інших геологічних  порід.

Якщо заглибитися більше, ще на кількасот метрів, то можна натрапити на родовище мінералки. Але вона не становить інтересу для підприємства…

У середньому ми подаємо споживачам 470 кубометрів води на добу.  Звісна річ, влітку цей показник більший, узимку – менший. Інколи у спеку споживання зростає майже втричі. Ми можемо у разі необхідності одночасно використовувати всі чотири свердловини, а якщо споживання мінімальне – задіюємо меншу потужність. Оскільки  вода надходить з глибоких водних горизонтів, то до неї не потрапляє забруднення з поверхні землі. Тобто вона не потребує додаткового очищення. (На відміну від великих міст – таких, як Київ чи Дніпро, для яких воду беруть з річок). Єдина невеличка проблема – трохи підвищений  вміст заліза у Бучацькому горизонті. Але для протидії цьому фактору у нас встановлена станція знезалізнення. Ми часто відправляємо проби води на дослідження. Радує той факт, що у Сновську люди можуть користуватися водними ресурсами, які відповідають нормам за фізико-хімічними та біологічними показниками.

Олег МІРОШНИЧЕНКО