З першого листопада новим директором Сновської публічної бібліотеки стане Юлія Слєпцова, колишня завідуюча Великощимельською книгозбірнею.
Юлія Слєпцова народилася 1988 року у Великому Щимелі. Заміжня, виховує сина. Має дві вищі освіти – практичного психолога та менеджера бібліотечно-інформаційної діяльності.
Після закінчення університету Юлія Петрівна влаштувалася практичним психологом у Сновський НВК. Пропрацювала там лише рік, бо прийшла на декретне місце. Майже одразу жінці запропонували посаду бібліотекаря у рідному селі і вона не відмовилася, бо роботи за освітою на той час не було.
– Якщо чесно, я не думала, що затримаюсь тут надовго, - розповідає жінка – Все-таки душа більше тяжіла до психології, до роботи із внутрішнім світом людини. Та поступово бібліотечна справа стала подобатися мені все більше. Адже тут доводилося виступати в ролі артиста, аніматора, письменника і, навіть, психолога в одному обличчі. Щодня книгозбірню відвідували десятки людей. Вони цікавилися новинками, обговорювали газетні статті, аналізували сюжетні лінії книг. А скільки роботи та цікавих моментів ми провели разом зі школярами, які завжди із задоволенням брали участь у квестах, вікторинах, літературних читаннях.
На перший погляд може здатися, що професія бібліотекаря – нудна та не цікава. Та це не так. Жодного дня я не сиділа там без діла: оформлення стендів, планування заходів та свят, обслуговування клієнтів, паперова робота. Пропрацювавши трохи більше року, зрозуміла – треба здобувати відповідну освіту, аби ще більше вивчити та дізнатися про всі тонкощі цієї справи. Ось так, вже десять років, я – бібліотекар.
Про конкурс на посаду нового директора публічної бібліотеки дізналася з мережі. Вирішила подати і свою кандидатуру. Я завжди розуміла, що хочу розвиватися, опановувати щось нове, мати кар’єрний ріст. На перемогу, якщо чесно, не дуже сподівалася. Адже конкурентом була Ніна Павлівна Мокросноп, справжній професіонал, людина, яка присвятила цій справі все життя, знала всі тонкощі та нюанси. Та всіляко мене підтримували та вселяли віру в перемогу колеги, родина та друзі.
Про плани щодо розвитку бібліотек Юлія Петрівна говорить стримано. Мовляв, краще спершу щось зробити, а вже потім і людям розповісти.
– Світ не стоїть на місці, тому дуже хочеться, аби книгозбірні йшли в ногу з часом, мали гарне технічне оснащення, комфортні умови, оновлений книжковий фонд, - розповідає директорка. – Роботи, відповідальності та навантаження я не боюся. Вже зараз ретельно вивчаю всі нововведення та зміни у бібліотечній справі. Сподіваюся, що мені вдасться втілити всі свої задуми в реальність та залучити до діяльності книгозбірень дедалі більше людей.
Фото з архіву Юлії Слєпцової
Тетяна ЛИТВИН
Комментариев нет:
Отправить комментарий