Наталія Григорівна Булденко все своє свідоме життя, всі сили, знання, педагогічну майстерність, талант організатора присвятила рідній Кучинівській школі.
Десятки років
була її незмінним директором, тим дзеркалом чистоти й порядності, у яке
можна було дивитися без будьколи, без
хвилювань і сумнівів.
В її золотих
руках кипіла вся робота, а в очах ніколи не гас теплий промінчик добра і любові
до життя, до нелегкого обраного шляху керівника, лідера, активіста громадського
життя району й села. Була вона і вдома хазяєчкою, і з друзями, родичами
приязною, щирою. Ділилася всім, чим могла, не шкодуючи часу, здоров’я. Власне,
здоров’я її й підвело й посприяло передчасному відходу у небо, до Бога, де
віриться,отримує благодать і поцінування.
Зате на
кучинівському кладовищі на її могилці навіть дешевої таблички нема... Хоча
добре, що хтось з небайдужих граблями трохи сухе листя й бур’яни пригрібає,
збиває…
На жаль,
своїх дітей, повноцінної сім’ї у Наталії Григорівни не було. Так склалося. Доля
така… Є три племінники, всі вони нині захищають Україну від нападу російських
агресорів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий