Життя в Тихоновицькому старостаті непросте, але обнадійливе

 

Непростим, але сповненим надії на краще, є сьогоднішнє буття жителів Тихоновицького старостату. На хуторах Слава та Глибокий Ріг залишилося по одній людині. Майже на валізах, у повному розумінні цих слів, сидять нині кілька жителів Гути­Студенецької. Село, від якого до кордону (навпростець) з РФ 4 км, постійно під обстрілами, однак Господь сміливців милує, убезпечуючи від влучань.  Що їми керує, які думки в голові, можна лише здогадуватися і співчувати.

Трохи «веселіше» поки на центральній садибі старостату, у Тихоновичах, де працює лісництво, фельдшерський пункт, магазини, заклади культури і освіти. 15 квітня мав закінчитися опалювальний сезон, та він, приміром, для місцевої школи (у разі повторних холодів) не страшний, бо є грубки, дрова, снага в роботі. Наразі у всіх бюджетних і небюджетних організаціях триває велике весняне прибирання. Гребуть сміття біля своїх осель і всі жителі, прибирають помешкання всередині, чепурять свіжими шпалерами, побілкою, пофарбуванням. Є робота і на кладовищах, де після зими багато хмизу, поламаного гілля, які до Великодня і Радуниці люди прагнуть винести.

Могилки рідних прикрашають живими  і неживими квітами, рушниками, віночками.

Переймає тихоновичан і жителів Гути­Студенецької реєстрація ГО «Лампа» на отримання багатоцільової грошової допомоги, яку фінансує Данське агентство з міжнародного розвитку. Переймає тому, що не всі бажаючі підпадають під категорії та інші критерії, що можуть впливати на потребу в допомозі.

Проблемою, з якою днями зіштовхнулися власники корів (а їх у селі хоч і меншає, та ще більше сотні) стало зниження закупівельних цін на молоко. Дійшло до того, що при загальній тенденції росту всього і на все (енергоносії, газ, продовольчі і непродовольчі товари, послуги), за 1 літр молока дають по 9 грн 50 коп. А у Сновську на базарі за трилітрову банку просять 100 грн. От вам і різниця, от вам і справедливість! І ніякі пояснення бізнесменів на кшталт важкого діставання до Тихонович, небезпеки господарів не втішають, бо кожен знає, як неймовірно важко тепер утримувати худобу: робити щеплення, аналізи, організовувати пасовища, готувати сіно, інші корми на зиму тощо.

Не можемо не згадати (у плані позитиву) добру співпрацю тамтешньої громади з місцевим СВК «Райдуга», де  в ці дні повним ходом тривають весняно­польові роботи. Вже сіється овес, на часі – внесення в грунт інших культур.

Зеленіє нині великим барвистим килимком озимина і є сподівання на добрий врожай, які у директора Віталія Довгаля, всього колективу кооперативу цілком реалістичні. Недарма ж у народі кажуть, що земля на зернятці стоїть, як саме життя. У Тихоновичах саме так.

Олена Компанець