9 місяців минає з тих пір, як сім’я нашої чарівної землячки і дописувачки Марини Голови переїхала з обстріляного Харкова в Австрію, до Віденя.
І саме там
їхня маленька школярочка Настуся стала писати вірші або вибирати щось поетичне
в інтернеті. Облюбовані твори дівчинка легко вивчає напам’ять, а потім цитує і
показує з цього вже свій, інтерпретований доробок в соцмережах. І у тамтешній
школі вона відрізняється від інших дітлахів неабиякою допитливістю, яскравим
патріотизмом. Україна, рідна мова, національні традиції показово струменіють в
її сердечку, виливаючись у великі потоки любові і мрій. Найголовніша з них –
бачити державу вільною, незалежною, щасливою. Бо натерпілися вони з любою матусею
вдома, надивилися на ріки людських страждань, навколишню руїну, напереживалися
за милого тата, котрий боронив їх від ворога, а потім, після тяжких поранень,
оживав у шпиталі. До речі, у нього попереду ще непростий шлях реабілітації,
війни й боротьби, а у них, у всіх, час подолання випробувань, що навалилися у
зв’язку з війною.
У Відні
сьогодні мир і весна. У цьому красивому куточку нашої планети не гинуть
громадяни, не ллється їхня безневинна кров. Але наша україночка Настуня нагадує
їм про Україну своїми палкими творчими виступами, своєю чіткою громадянською
позицією, закликами відстоювати наші цінності і життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий