Ворог обстріляв Тихоновичі. Влучання було й у будинок жителя Іванівки

 

Біди війни рясним дощем падають на села близького прикордоння громади, стрімко просуваючись вперед.

У Тихоновичах провели в останню путь (відспівали в церкві Тур`ї) загиблого в бою з ворогами Михайла Циганка, Героя України, який був гордістю сім`ї, громади і який не пожалів себе заради наближення кінця нинішніх людських страждань. Тепер завжди у чорній хустині горя будуть перебувати його мама, сестри і всі рідні, які вже втрачали, вже розуміли, що це таке…

Це світлина донедавна ошатного будинку подружжя Клименок. Валентину і Юрія у розквіті літ забрав до себе Господь, залишивши сиротами доньку й сина. Син якраз і проживав у будинку, в який влучив ворожий дрон. Тепер  замість житла у нього згарище, яке забрало речі, предмети побуту, посуд і все інше. Волею долі Сашко залишився живим, бо його не було вдома...

Неспокійними були для тихоновичан вечори й ночі минулих понеділка та вівторка, коли село здригалося від гуркоту й вогняних заграв. Сталося влучання дронів у три будівлі, в одній з яких проживає вдова загиблого українського воїна пані Ніна з дітьми. Бог милував їх, але страху натерпілися! І не лише в Тихоновичах, а й дорогою до Іванівки, де намагалися перебути обстріли, сховатися.

Шляхом до сусіднього села автівку пані Ніни також переслідував ворожий дрон, який потім влучив у той будинок, куди Самусенки слідували.

Молодий господар Олександр теж був в дорозі і вцілів, але їхати йому вже нема куди. Лишилося згарище, повна руйнація всього, що будувалося, наживалося, плекалося.

Факт цього й інших злочинів задокументовано правоохоронними органами. На місці подій побували представники органів влади, місцевого старостату. З осудом і болем говорив про людське  горе Анатолій Бондаренко, який нині прагне вирішувати основні питання життєдіяльності підвідомчої території.