Україна благословляє на навчальний рік зміну молоду

Попри складну ситуацію в країні, новий навчальний рік для школярів Щорсівщини розпочався за звичайним розкладом. Усі школи були приведені до належного технічного та санітарного стану. Своє вагоме плече кругом підставляли батьки. Разом з владою на місцях вони гідно склали іспит перед дітьми – навіть в умовах, коли хронічно не вистачає коштів, коли, здавалося б, стільки безвихідних ситуацій…
Цьогоріч у нашому районі сріблястий дзвоник покликав за парти 2050 хлопчаків і дівчаток (з них – 191 першокласник). Країною знань їх вестимуть досвідчені педагоги. Дітей вони виховуватимуть у дусі патріотизму, любові до Батьківщини. До речі, перший урок так і названо «Україна – єдина країна».
На славу Батьківщині

Енергетики попереджають про можливі відключення електроенергії

У зв‘язку з перевищенням споживачами області встановлених граничних рівнів споживання електричної потужності та з метою недопущення порушень в роботі Об‘єднаної енергетичної системи країни можливе тимчасове припинення електропостачання споживачів у робочі дні в період з 8.00 до 22.00 години шляхом

Африканська чума: не допустити розповсюдження

Випадок захворювання свиней на африканську чуму (АЧС) у с. Охрамієвичі Корюківського району – це тривожний сигнал для всіх причетних служб та мешканців прилеглих районів. Ми попросили начальника управління ветмедицини у Щорському районі В.П. БІЛАШКА розповісти про це небезпечне захворювання.

У селі розцвіла черемха

Навпроти двору жительки Єліного Ніни Коротиш розцвіла черемха. Таку осінню аномалію сільчани трактують по-різному: є думки про погану прикмету, є й інші, мовляв все вже в цьому світі догори ногами стає – от і деревце захотіло раптом у біле вбрання одягтися. Подивитися на черемху йде і їде багато охочих. Хоча у більшості людей плани більш прагматичні: вони вирушають до лісу (повз хату Ніни Миколаївни), аби назбирати журавлини. Ягід нині у «моху» вродило рясно. Беруть на варення, для компотів. Кажуть, що журавлина допомагає сили на зиму набиратися.

«А як прізвище тхора?» - запитав перший секретар райкому

З розповіді механізатора колишнього
колгоспу «Радянська Україна»
У Великому Щимелі жила дуже язиката баба Валя. Вона не пропускала жодних колгоспних зборів і завжди виступала: перепадало не тільки своїм, а й районному начальству.
- Я вас добре знаю, Іване Івановичу, - зверталась баба Валя до чергового гостя з райкому. – Це Вам ми з дівчатами збирали і вантажили ящики з огірками.

Гряде музична революція

У вирі стрімких змін нашого життя народжується майбутнє. При цьому мистецтво аж ніяк не є винятком. Історія свідчить: саме на тлі епічних подій з’являлися просто таки геніальні твори живопису, музики і літератури. Можна згадати Англію кінця ХVІ сторіччя. Її зухвалі моряки топлять флот могутньої Іспанії. Довкола трону Єлисавети точаться династичні інтриги за право спадкувати корону, в країні жевріє релігійний конфлікт. І разом з тим – з-під пера людини, відомої як Вільям Шекспір, сходить витончена драматургія, що ось вже чотириста років ніяк не набридне світові. «Ромео і Джульєтта», «Річард ІІІ», «Сон літньої ночі» - класика репертуару і старого, і сучасного театру. Або приклад неперевершеного фламандського художника Антоніса ван Дейка. Його картина «Коронування терновим вінцем Ісуса Христа» була написана через два роки після початку масштабної війни між європейськими державами (1620 р.) і символізувала ніби головну прикмету епохи: забуття євангельських істин деякими народами на догоду «спокусам світу сього». Таким чином митець ніби закликав кожну людину звернути з хибної дороги і дбати про спасіння своєї душі.
Словом, шедеври інколи з’являються за найнесподіваніших умов. Й інколи контекст буває не менш важливим за талант і високі почуття автора. Адже події можуть краще спонукати до творчості, ніж матеріальні стимули. Недаремно ж рок-гурт “Cranberris”, який грав у барах, здобув всесвітню відомість після виконання пісні, присвяченої майже моменту столітньої війни ірландців проти англійського поневолення.
…Гітару йому подарував батько. Таким чином збулася ще юнацька мрія. На той момент Костянтин Зорко вже навчався у Ніжинському училищі культури. Позаду – музична школа вдома (грав на баяні) і вступ у столичний коледж театру та кіно – хотів оволодіти фахом актора. Але навчання в Києві було платним, тож у підсумку довелося перебратися до Ніжина. Стосовно ж гри на гітарі, то перший місяць промайнув, мов один день. Пропускав пари, забував пообідати. Вночі не спав, аби «розробити пальці». Далося це нелегко! Однак тепер вже його можна вважати справжнім гітаристом. Хоч він чесно й зізнається: улюбленого музичного інструмента не має. Що гітара, що баян, чи віолончель з саксофоном – кожен по-своєму цікавий і звучить неповторно.

«Володю, пиши, я тобі допоможу» - сказала дружина за тиждень до смерті

На презентацію тритомника «Долі людські» щорського письменника Володимира Мохнєва до центральної бібліотеки зібралися багато шанувальників його таланту. Усі, хто прочитав, висловлювали автору своє захоплення.