понедельник, 8 сентября 2014 г.

Гряде музична революція

У вирі стрімких змін нашого життя народжується майбутнє. При цьому мистецтво аж ніяк не є винятком. Історія свідчить: саме на тлі епічних подій з’являлися просто таки геніальні твори живопису, музики і літератури. Можна згадати Англію кінця ХVІ сторіччя. Її зухвалі моряки топлять флот могутньої Іспанії. Довкола трону Єлисавети точаться династичні інтриги за право спадкувати корону, в країні жевріє релігійний конфлікт. І разом з тим – з-під пера людини, відомої як Вільям Шекспір, сходить витончена драматургія, що ось вже чотириста років ніяк не набридне світові. «Ромео і Джульєтта», «Річард ІІІ», «Сон літньої ночі» - класика репертуару і старого, і сучасного театру. Або приклад неперевершеного фламандського художника Антоніса ван Дейка. Його картина «Коронування терновим вінцем Ісуса Христа» була написана через два роки після початку масштабної війни між європейськими державами (1620 р.) і символізувала ніби головну прикмету епохи: забуття євангельських істин деякими народами на догоду «спокусам світу сього». Таким чином митець ніби закликав кожну людину звернути з хибної дороги і дбати про спасіння своєї душі.
Словом, шедеври інколи з’являються за найнесподіваніших умов. Й інколи контекст буває не менш важливим за талант і високі почуття автора. Адже події можуть краще спонукати до творчості, ніж матеріальні стимули. Недаремно ж рок-гурт “Cranberris”, який грав у барах, здобув всесвітню відомість після виконання пісні, присвяченої майже моменту столітньої війни ірландців проти англійського поневолення.
…Гітару йому подарував батько. Таким чином збулася ще юнацька мрія. На той момент Костянтин Зорко вже навчався у Ніжинському училищі культури. Позаду – музична школа вдома (грав на баяні) і вступ у столичний коледж театру та кіно – хотів оволодіти фахом актора. Але навчання в Києві було платним, тож у підсумку довелося перебратися до Ніжина. Стосовно ж гри на гітарі, то перший місяць промайнув, мов один день. Пропускав пари, забував пообідати. Вночі не спав, аби «розробити пальці». Далося це нелегко! Однак тепер вже його можна вважати справжнім гітаристом. Хоч він чесно й зізнається: улюбленого музичного інструмента не має. Що гітара, що баян, чи віолончель з саксофоном – кожен по-своєму цікавий і звучить неповторно.


З часом Костянтин приєднався до рок-гурту “E.T.R.E.E.S.”. який виник у Щорсі ще у 2008 році. (Назва колективу складається з набору літер. А ось що вони означають – секрет, відомий лише учасникам.) За час існування “E.T.R.E.E.S.” пережив різні події, змінювався і його склад. Колись вагомий внесок у розвиток і ставлення гурту зробив Віталій Попов, а нині до складу належать засновники (Олександр Биховець, грає на ударних), Олександр Єременко (гітара), Ілля Грязнов (бас-гітара) та Костянтин Зорко (вокал). Цікавий факт: з самого початку музиканти взяли курс на створення власних пісень. Музику складають здебільшого Олександр Єременко і Костянтин Зорко, тексти пишуть втрьох – разом з Олександром Биховцем. Взагалі, майже увесь репертуар – свій. Нині творчого доробку вистачає на повноцінний альбом, над записом якого хлопці думають все частіше. (Щоправда послуги професійної студії звукозапису є доволі дорогим задоволенням. Тому коли саме вдасться реалізувати заплановане – невідомо.) Пісні у рок-гурту – різноформатні. Про що в них йдеться? Коротко й не сформулюєш. Мабуть, правильним буде сказати так: про основні життєві цінності – любов, свободу, незалежність від системи. Стосовно ж мрії, то вони в “E.T.R.E.E.S.” вельми амбітні – вийти на міжнародний рівень і здійснити своєрідну музичну революцію. Приблизно таку, яку зробили у минулому сторіччі відомі “Beatles”. Зрештою нове ХХІ сторіччя відкриває для творчості широкі обрії.
А нині щорські музиканти грають здебільшого заради мистецтва, прагнуть до досконалості. Хоча умови у них – як у звичайних ентузіастів. Репетиції проводять у приватному будинку, а при нагоді беруть участь у різноманітних музичних конкурсах та інших заходах. На їхньому рахунку – виступи на концертах у Сумах, Дніпропетровську, Чернігові, Києві (зокрема, на міжнародному фестивалі «Слов`янський рок»). Вже три роки поспіль вони – на сцені традиційного «Щорс-самер фесту», який проводиться в нашому місті за підтримки мера – Романа Зуба. Також “E.T.R.E.E.S.” не цурається грати і на так званих малих майданчиках – у клубах тощо. Тобто там, де публіка хоче почути живу музику. І це цілком нормально. Адже таким шляхом свого часу пройшли майже всі відомі музичні виконавців.
За словами Костянтина Зорка, попереду в колективу значні зміни. Сам він здобуває освіту в Київському Національному університеті культури і мистецтв, а нещодавно студентом одного столичного вузу став і Олександр Єременко. До Києва збирається переїхати на роботу і Олександр Биховець. Далі ж буде видно. На новому місці може виникнути свіже бачення творчого процесу, виникнуть нові ідеї. Це буде ніби поштовх для подальшого розвитку. Тобто – з’явиться шанс здійснити задумане, яким наші земляки неодмінно скористаються. І хто зна, може колись у світі знати­муть про Щорс лише тому, що саме там розпочалося сходження до музичного Олімпу групи “E.T.R.E.E.S.” .
Олег МІРОШНИЧЕНКО, фото з архіву Констянтина ЗОРКА

Комментариев нет:

Отправить комментарий