Наша Чернігівщина у список найбільш активних громад щодо об’єднання не потрапила, але ж п’ять громад на вибори у жовтні минулого року вийшли у новому статусі. Це Парафіївська Ічнянського району, Деснянська Чернігівського району, Кіптівська Козелецького району,
Вертіївська Ніжинського району та Макіївська Носівського району. З часом, який минув після початку діяльності цих громад, стало можливим сказати: досвід, отриманий першопрохідцями – позитивний! І хоча є питання, які потребують уточнення, доопрацювання у тому числі й на державному рівні, шлях таки виявився не тільки правильним, а й необхідним.
Саме про це та багато іншого розповіли журналістам минулого тижня у Чернігові на тренінгу, організованого громадською організацією «Асоціація регіональних ЗМІ» у рамках проекту «Чому важливо писати про децентралізацію – місія журналіста у реформі». Мабуть, він так і залишився б для мене особисто одним з навчальних занять, які варто сприйняти для загального розвитку, щоб, так би мовити, бути у курсі всього, що відбувається. Якби не актуальність теми, яка чомусь замовчується у нашому районі. Складається враження, що децентралізація як процес взагалі не торкається Сновщини, і після кількох сумбурних хвиль обговорення все у нашому районі повернулося на круги своя і продовжує мирно дрімати.
Для мене особисто тренінг ще раз довів: децентралізація – процес невідворотній і обов’язковий. І те, що ті громади, які ризикнули стати у ньому першопрохідцями, опинилися у безсумнівному виграші. Хоча, звісно, «шишок» понабивали.
Як розповіла координатор офісу реформ та регіонального розвитку в Чернігівській області Ірина Кудрик, у жовтні перші вибори відбудуться також в Остерській селищній об’єднаній громаді Козелецького району, Батуринській міській Бахмацького району, Лосинівській селищній Ніжинського району, Гончарівській селищній Чернігівського району та Мринській сільській Носівського району. Ще десять громад на Чернігівщині перебувають у активній завершальній фазі об’єднання, а п’ять з них вже передали документи на затвердження в обласну раду. Це громади у Борзнянському, Талалаївському, Ніжинському, Корюківському, Коропському та Чернігівському районах. Таким чином, процес, який в області дещо призупинився, врешті активно зрушив з місця.
Що дає децентралізація об’єднаним громадам, з чим її, як-то кажуть, їдять? Перш за все – можливість самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їх внутрішніх резервів. Теорія теорією, а практика таки наочніша, - впевнений наш земляк Микола Силенко, регіональний консультант з бюджетних питань асоціації міст України. Він навів конкретні цифри:
- У 2016 році один мільярд гривень субвенції з Держбюджету було виділено на покращення інфраструктури об’єднаних територіальних громад. З них Чернігівська область отримала для своїх п’яти діючих об’єднаних громад 31,64 мільйона грн. А Хмельницька область, в якій 22 об’єднані громади – 216 мільйонів, Дніпропетровська з 15 громадами – 103 мільйони. Зараз об’єднані громади освоюють ці кошти для свого розвитку. Парафіївська має близько 6 мільйонів, Деснянська – близько 12-ти, Кіптівська – понад 5, Вертіївська – понад 6, Макіївська (найменша з них, яка налічує 1860 жителів) – понад два мільйони. І це не враховуючи своїх власних надходжень. До слова, перевиконання бюджетних призначень спостерігається у всіх названих громадах на 70% при загальнообласному середньому показнику 50%.
Таким чином держава стимулює об’єднання громад. Багато хто задається питанням – як можна сформувати спроможну громаду з кількох неспроможних сільських рад? Фахівці впевнені і практика показує: можна. Про це детально розповіла Ірина Грозенко, виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, депутат обласної ради:
- До об’єднання спільний бюджет всіх п’яти названих громад становив 900 тисяч гривень. Зараз він складає 6 мільйонів 200 тисяч гривень. Це не враховуючи державної субвенції. У цих об’єднаних громадах не закрився жоден ФАП. Бо вони відтепер мають змогу утримувати їх на своєму фінансуванні. Крім того, райдержадміністрації вирішила закрити Іваницьку лікарню, але Парафіївська об’єднана громада взяла її фінансування на себе. І лікарня залишилась і діє.
Звісно, виникає питання – державна субвенція швиденько «з’їсться», звідки ж громаді брати ресурси? Основними з них є 60% ПДФО на власні повноваження, постійні державні субвенції (медична, освітня), право розпоряджатися землями на території громад. Об’єднані громади переходять на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (зараз такі мають тільки області, райони та міста обласного значення). І це дає додатков і можливості, про що свідчить успішна діяльність діючих об’єднаних громад і бажання інших слідувати по прокладеному ними путі.
Однак, як кажуть – краще один раз побачити, ніж сто почути. Тому незабаром для журналістів буде організовано ряд поїздок у чернігівські громади, які вже півроку функціонують за новими правилами.
І ви, дорогі читачі, про побачене нами обов’язково почуєте.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Вертіївська Ніжинського району та Макіївська Носівського району. З часом, який минув після початку діяльності цих громад, стало можливим сказати: досвід, отриманий першопрохідцями – позитивний! І хоча є питання, які потребують уточнення, доопрацювання у тому числі й на державному рівні, шлях таки виявився не тільки правильним, а й необхідним.
Саме про це та багато іншого розповіли журналістам минулого тижня у Чернігові на тренінгу, організованого громадською організацією «Асоціація регіональних ЗМІ» у рамках проекту «Чому важливо писати про децентралізацію – місія журналіста у реформі». Мабуть, він так і залишився б для мене особисто одним з навчальних занять, які варто сприйняти для загального розвитку, щоб, так би мовити, бути у курсі всього, що відбувається. Якби не актуальність теми, яка чомусь замовчується у нашому районі. Складається враження, що децентралізація як процес взагалі не торкається Сновщини, і після кількох сумбурних хвиль обговорення все у нашому районі повернулося на круги своя і продовжує мирно дрімати.
Для мене особисто тренінг ще раз довів: децентралізація – процес невідворотній і обов’язковий. І те, що ті громади, які ризикнули стати у ньому першопрохідцями, опинилися у безсумнівному виграші. Хоча, звісно, «шишок» понабивали.
Як розповіла координатор офісу реформ та регіонального розвитку в Чернігівській області Ірина Кудрик, у жовтні перші вибори відбудуться також в Остерській селищній об’єднаній громаді Козелецького району, Батуринській міській Бахмацького району, Лосинівській селищній Ніжинського району, Гончарівській селищній Чернігівського району та Мринській сільській Носівського району. Ще десять громад на Чернігівщині перебувають у активній завершальній фазі об’єднання, а п’ять з них вже передали документи на затвердження в обласну раду. Це громади у Борзнянському, Талалаївському, Ніжинському, Корюківському, Коропському та Чернігівському районах. Таким чином, процес, який в області дещо призупинився, врешті активно зрушив з місця.
Що дає децентралізація об’єднаним громадам, з чим її, як-то кажуть, їдять? Перш за все – можливість самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їх внутрішніх резервів. Теорія теорією, а практика таки наочніша, - впевнений наш земляк Микола Силенко, регіональний консультант з бюджетних питань асоціації міст України. Він навів конкретні цифри:
- У 2016 році один мільярд гривень субвенції з Держбюджету було виділено на покращення інфраструктури об’єднаних територіальних громад. З них Чернігівська область отримала для своїх п’яти діючих об’єднаних громад 31,64 мільйона грн. А Хмельницька область, в якій 22 об’єднані громади – 216 мільйонів, Дніпропетровська з 15 громадами – 103 мільйони. Зараз об’єднані громади освоюють ці кошти для свого розвитку. Парафіївська має близько 6 мільйонів, Деснянська – близько 12-ти, Кіптівська – понад 5, Вертіївська – понад 6, Макіївська (найменша з них, яка налічує 1860 жителів) – понад два мільйони. І це не враховуючи своїх власних надходжень. До слова, перевиконання бюджетних призначень спостерігається у всіх названих громадах на 70% при загальнообласному середньому показнику 50%.
Таким чином держава стимулює об’єднання громад. Багато хто задається питанням – як можна сформувати спроможну громаду з кількох неспроможних сільських рад? Фахівці впевнені і практика показує: можна. Про це детально розповіла Ірина Грозенко, виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, депутат обласної ради:
- До об’єднання спільний бюджет всіх п’яти названих громад становив 900 тисяч гривень. Зараз він складає 6 мільйонів 200 тисяч гривень. Це не враховуючи державної субвенції. У цих об’єднаних громадах не закрився жоден ФАП. Бо вони відтепер мають змогу утримувати їх на своєму фінансуванні. Крім того, райдержадміністрації вирішила закрити Іваницьку лікарню, але Парафіївська об’єднана громада взяла її фінансування на себе. І лікарня залишилась і діє.
Звісно, виникає питання – державна субвенція швиденько «з’їсться», звідки ж громаді брати ресурси? Основними з них є 60% ПДФО на власні повноваження, постійні державні субвенції (медична, освітня), право розпоряджатися землями на території громад. Об’єднані громади переходять на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (зараз такі мають тільки області, райони та міста обласного значення). І це дає додатков і можливості, про що свідчить успішна діяльність діючих об’єднаних громад і бажання інших слідувати по прокладеному ними путі.
Однак, як кажуть – краще один раз побачити, ніж сто почути. Тому незабаром для журналістів буде організовано ряд поїздок у чернігівські громади, які вже півроку функціонують за новими правилами.
І ви, дорогі читачі, про побачене нами обов’язково почуєте.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий