Їхня родина – це семеро осіб. Господар – Володимир Іванов, його дружина Оксана і діти – Кирило (якому вже скоро 17 років буде), Карина, Платон, Назар і найменший, чотирирічний Антон. Сім’я звичайна, сільська, і, разом з цим, має статус багатодітної. Життя зараз складне, тож будь-яка підтримка стає в нагоді. Особливо якщо допомога надходить від держави. Як це сталося в селі Петрівка – читайте далі.
– Ми живемо, як і більшість земляків, зі свого господарства, - розповів Володимир Михайлович. – Обробляємо землю – близько двох гектарів. Є у мене тракторець, я сам замінив на ньому двигун з бензинового на дизель, ця техніка себе цілком виправдовує. Також утримуємо свиней та іншу живність. Колись були і корови, але кілька років тому вони занедужали й довелося їх здати. Тоді відразу відчули, що без свого молока багатодітній сім’ї дійсно складно. Постійно міркували з дружиною: де б купити хорошу телицю? А відповідь на це запитання знайшли зовсім несподівано. У свою чергу Оксана Миколаївна згадує: «Може, хтось і не повірить, але все почалося з районної газети «Промінь». Саме з неї ми дізналися про державну програму виділення нетелів сільським сім’ям, які мають п’ятьох або більше дітей. Обговорили цю новину з чоловіком, а потім звернулися до сільради за роз’ясненням. Там зв’язалися з районним управлінням агропромрозвитку і отримали докладнішу інформацію. Ми написали заяву, надали необхідні документи. І ось у 2014 році нам повідомили: чекайте на подарунок! У листопаді привезли нам Земфіру (таке ім’я було вказане у документах). Червоно-рябу, вгодовану, велику. Вона нам відразу сподобалася. Щоправда, з машини спочатку не хотіла виходити, довелося її тягнути. У неї все було гаразд. Єдине, що ми змінили – ім’я. Звемо її коротшим словом і по-нашому – Зима».
Володимир Іванов дуже задоволений коровою. «Доглядати худобу вмію, свого часу мій брат був дояром, а я йому допомагав, тож досвід у мене нараховує не одне десятиліття. Відразу треба зазначити, що відколи Зима вперше отелилася, то продемонструвала деякі свої особливості. По-перше – не б’ється. Але доки теля лишалося при ній – давала нам лише по 8-10 літрів молока на добу, бо решту «берегла» для потомства. Тому хоч день біля неї простій – більше відра не надоїш. Пізніше, звісна річ, надої почали добряче зростати. Діти у нас, можна сказати, молочні, полюбляють дуже молоко, сир, сметану, масло. Заради цього вони ладні відмовитися від супу чи ковбаси. Тому вся молокопродукція від нашої корови – для сім’ї. Більше того, інколи з’являється думка, що треба вже й другою телицею обзавестися. Зрештою, своє молоко варте витрачених зусиль на утримання худоби. У сільській череді, яку ганяють на пасовище, 65 голів. Коли наша черга – пасу я з сином Платоном».
За словами головного спеціаліста в галузі твариництва та розвитку сільських територій відділу агропромрозвитку РДА Ганни Бебех, сім’я Володимира Іванова та його дружини Оксани отримала нетеля першою в нашому районі. Загалом же спеціальна державна програма виділення нетелів багатодітним сім’ям у сільській місцевості діяла з 2012-го по 2015-ий рік. Потім її продовжили на період з 2016-го по 2020-ий. У нашому краї можливістю розширити своє господарство скористалися шість родин. Уся худоба надходила з племінних підприємств Чернігівської області (село Піски Бахмацького району, село Ралаганівка Семенівського і місто Мена). Породи – українська червоно-ряба молочна або симентальська молочна. Вік нетелів був від 20 до 25 місяців, вага - від 400 до 600 кілограмів. За умови належного догляду і харчування такі корови на 5-ий або 6-ий рік можуть давати від 4000 до 6000 літрів молока протягом року. (Це за умови доїння тричі на день). Таким чином сільські сім’ї отримали дуже хорошу худобу, яка відчутно зміцнить їхні особисті господарства. У даних випадках можна сказати, що державна програма цільової допомоги багатодітним родинам вже на ділі продемонструвала свою потрібність і ефективність. Саме тому вона і буде продовжуватися надалі.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий