Починати завжди складно, адже в душу закрадаються сумніви, і ти не впевнений, чи варто продовжувати далі. Нове завжди лякає: нова стаття, новий твір, будь-що нове й незвідане.
Мені 18, отже, зовсім скоро мені потрібно буде йти в абсолютно самостійне, нове життя, і це також змушує нервувати. Я повнолітня, маю право вибору, отже, є українкою, чи не так?
Я бачила цю країну лише з вікон автобусів та потягів, до того ж, зовсім мало, але впевнена, що залишуся тут, бо тебе ніде не зрозуміють так, як на батьківщині. Саме рідна земля надає наснаги та сили рухатися далі. Та і як, зрештою, можна полюбити світ, якщо ненавидиш місце, де народився? Я мрію прогулятися вузенькими вуличками Львова та проспектами Харкова, знову побувати на Дерибасівський та Приморському бульварі, вкотре пройтися улюбленим Хрещатиком, ну і, безумовно, відвідати Ужгород, Чернівці та інші прекрасні міста України. Я щиро люблю свою країну. Вважаю себе частиною саме цієї держави, і все ж, я – українка?
Здавалося б, з поняттям «українець» все просто: це особа, що проживає на території України, але це поняття для мене значно глибше. Можна всоте прокричати про те, наскільки тобі важлива доля цієї держави, але патріотам з трибун я довіряю значно менше, ніж патріотам в окопах. Ні, не обов’язково їхати в зону АТО, наражати себе на небезпеку, абощо. Головне – приносити користь своїй державі, не бути байдужим, робити хоч щось, не існувати.
Знаєте, не кожен із тих, хто є українцем, завжди розмовляє саме державною мовою. Не кожен з тих, що показово ходять у вишиванках і щодня торочать про патріотизм, ним є. Українець – це не зовнішня форма, це внутрішній зміст. Це довгий шлях і певний обов’язок. Найпростіше махнути на все рукою і втекти за кордон. Важче — спробувати змінювати той світ, де ми живемо. Звичайно, варто говорити про проблеми України, однак лише жалітися і впадати у відчай не можна. Як я вже казала, починати завжди важко, а наша держава лише почала змінюватися. Куди приведуть ці зміни? Хтозна. Але я хочу вірити в найкраще. Все залежить виключно від нас і того, що ми зробили для цієї держави. А ти українець?
Катерина ЗОРКО, студентка
Мені 18, отже, зовсім скоро мені потрібно буде йти в абсолютно самостійне, нове життя, і це також змушує нервувати. Я повнолітня, маю право вибору, отже, є українкою, чи не так?
Я бачила цю країну лише з вікон автобусів та потягів, до того ж, зовсім мало, але впевнена, що залишуся тут, бо тебе ніде не зрозуміють так, як на батьківщині. Саме рідна земля надає наснаги та сили рухатися далі. Та і як, зрештою, можна полюбити світ, якщо ненавидиш місце, де народився? Я мрію прогулятися вузенькими вуличками Львова та проспектами Харкова, знову побувати на Дерибасівський та Приморському бульварі, вкотре пройтися улюбленим Хрещатиком, ну і, безумовно, відвідати Ужгород, Чернівці та інші прекрасні міста України. Я щиро люблю свою країну. Вважаю себе частиною саме цієї держави, і все ж, я – українка?
Здавалося б, з поняттям «українець» все просто: це особа, що проживає на території України, але це поняття для мене значно глибше. Можна всоте прокричати про те, наскільки тобі важлива доля цієї держави, але патріотам з трибун я довіряю значно менше, ніж патріотам в окопах. Ні, не обов’язково їхати в зону АТО, наражати себе на небезпеку, абощо. Головне – приносити користь своїй державі, не бути байдужим, робити хоч щось, не існувати.
Знаєте, не кожен із тих, хто є українцем, завжди розмовляє саме державною мовою. Не кожен з тих, що показово ходять у вишиванках і щодня торочать про патріотизм, ним є. Українець – це не зовнішня форма, це внутрішній зміст. Це довгий шлях і певний обов’язок. Найпростіше махнути на все рукою і втекти за кордон. Важче — спробувати змінювати той світ, де ми живемо. Звичайно, варто говорити про проблеми України, однак лише жалітися і впадати у відчай не можна. Як я вже казала, починати завжди важко, а наша держава лише почала змінюватися. Куди приведуть ці зміни? Хтозна. Але я хочу вірити в найкраще. Все залежить виключно від нас і того, що ми зробили для цієї держави. А ти українець?
Катерина ЗОРКО, студентка
Комментариев нет:
Отправить комментарий