Думки наших сновчан про те, як зустрічатимуть сніги й завірюхи, як подбали про те, щоб у їхніх оселях було тепло і затишно. А зустрічали ми людей на ринку «Коржівський», заклопотаних, у вічній біганині, постійних «мирських» клопотах.
Хтось із них щось продавав, хтось купував, комусь знадобилось просте і щире спілкування.
Іван Медвєдь, с.Гвоздиківка:
– Настання холодів мене не лякає, бо за дрова подбав завчасно... Не повірите, але правду скажу: навозив аж дев’ять причепів! Хай будуть. Не пропадуть... У мене аж чотири топки: для обігріву помешкання, приготування їжі собі і хазяйству, і загальна. Не економлю, завжди маю запас. Вважаю, що у кожного справжнього хазяїна має бути так.
Володимир Балишев, м.Сновськ:
– Живу у Сновську, до зими готовий. Обрізки купував у приватного підприємця Михайла Росіка. Добрих привіз. І не один причіп. Бо ж невідомо, що надалі із цим видом палива буде. І корюківчани на свою ТЕЦ забирають, і у нас вже підприємства поступово переходять на застосування енергозберігаючих технологій.
Любов Безручко, м.Сновськ:
– Виручає мене - і взимку, і навесні, і восени моя подруга-грубка. Дрова купую у місцевих підприємців. Ніхто ніколи не відмовив. Запаслась ще влітку. Люблю ходити своїми кімнатами в капцях і одній сорочці, не закутуючись, як дехто розповідає, у два халати, тілогрійку й бурки. Я тепло обожнюю. Не думаю, що цьогорічна зима буде складніша попередньої. Все ж таки клімат у нас м’якшає.
Тетяна Аніщенко, м.Сновськ:
– Схильна думати, що моє газове опалення і найближчої зими не підведе.
У попередні роки минулого опалювального сезону нарікань не мала. Субсидії вистачало на оплату послуг. Все сходилося. Тому для обігріву свого будинку ніяких грубок не задіюю, ніякими дровами не запасаюся. Може, далі буде інакше, але сьогодні так.
Максим Гець, м.Сновськ:
– У моєму власному будинку є і газ, і груба, є все, аби там було комфортно мені і членам сім’ї. Всі звикли, щоб навіть у пекучі морози термометр показував +26, особливо тепер, коли наша сім’я має маленьку дитинку. Звісно, «тепле задоволення» не дешеве, та що поробиш? Ціни на все зростають, зарплати і пенсії за ними не встигають. Оформили субсидію, хоч досі не знаю, чи задовольнить вона. Думається, що так. Але поживемо - побачимо.
P. S. На цій ноті я і закінчую свою розмову із земляками. Відзначу: кожен, хто говорив і був за кадром цього трохи спонтанного діалогу, мені здався реалістом і навіть оптимістом. Без особливих нарікань на буденність, владу, на тих, кому скрізь дорікають. Схоже, ми просто навчилися виживати і дивитися вперед.
Розмовляла Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Хтось із них щось продавав, хтось купував, комусь знадобилось просте і щире спілкування.
Іван Медвєдь, с.Гвоздиківка:
– Настання холодів мене не лякає, бо за дрова подбав завчасно... Не повірите, але правду скажу: навозив аж дев’ять причепів! Хай будуть. Не пропадуть... У мене аж чотири топки: для обігріву помешкання, приготування їжі собі і хазяйству, і загальна. Не економлю, завжди маю запас. Вважаю, що у кожного справжнього хазяїна має бути так.
Володимир Балишев, м.Сновськ:
– Живу у Сновську, до зими готовий. Обрізки купував у приватного підприємця Михайла Росіка. Добрих привіз. І не один причіп. Бо ж невідомо, що надалі із цим видом палива буде. І корюківчани на свою ТЕЦ забирають, і у нас вже підприємства поступово переходять на застосування енергозберігаючих технологій.
Любов Безручко, м.Сновськ:
– Виручає мене - і взимку, і навесні, і восени моя подруга-грубка. Дрова купую у місцевих підприємців. Ніхто ніколи не відмовив. Запаслась ще влітку. Люблю ходити своїми кімнатами в капцях і одній сорочці, не закутуючись, як дехто розповідає, у два халати, тілогрійку й бурки. Я тепло обожнюю. Не думаю, що цьогорічна зима буде складніша попередньої. Все ж таки клімат у нас м’якшає.
Тетяна Аніщенко, м.Сновськ:
– Схильна думати, що моє газове опалення і найближчої зими не підведе.
У попередні роки минулого опалювального сезону нарікань не мала. Субсидії вистачало на оплату послуг. Все сходилося. Тому для обігріву свого будинку ніяких грубок не задіюю, ніякими дровами не запасаюся. Може, далі буде інакше, але сьогодні так.
Максим Гець, м.Сновськ:
– У моєму власному будинку є і газ, і груба, є все, аби там було комфортно мені і членам сім’ї. Всі звикли, щоб навіть у пекучі морози термометр показував +26, особливо тепер, коли наша сім’я має маленьку дитинку. Звісно, «тепле задоволення» не дешеве, та що поробиш? Ціни на все зростають, зарплати і пенсії за ними не встигають. Оформили субсидію, хоч досі не знаю, чи задовольнить вона. Думається, що так. Але поживемо - побачимо.
P. S. На цій ноті я і закінчую свою розмову із земляками. Відзначу: кожен, хто говорив і був за кадром цього трохи спонтанного діалогу, мені здався реалістом і навіть оптимістом. Без особливих нарікань на буденність, владу, на тих, кому скрізь дорікають. Схоже, ми просто навчилися виживати і дивитися вперед.
Розмовляла Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий