Фольклорному колективу «Берегиня», який діє при Камському клубі, вже понад 40 років. Після тяжкої щоденної сільської праці жінкам хотілося відпочити душею, і вони гуртувалися ввечері в сільському клубі, щоб поспівати. Точну дату заснування колективу його учасниці і самі не можуть згадати. На той час і телевізори були ще не у всіх, не те що Інтернет.
Марія Матвіївна Струк (найстарша 95-річна учасниця колективу), Марія Іванівна Кулик, Марія Семенівна Децик, Ганна Петрівна Концева, Таїсія Павлівна Богомаз, Ольга Дмитрівна Россол, Тамара Миколаївна Дружиніна та керівник фольклорного колективу «Берегиня» Світлана Вовчок.
За всі ці роки змінювався склад фольклорного колективу, але незмінним було бажання співати українські народні та обрядові пісні, які передавалися з покоління в покоління. Останні 9 років очолює «Берегиню» завідуюча Камським клубом, художній керівник Хотуницького СБК Світлана Вовчок. Це вона свого часу дала таку назву колективу. Нині у його складі 7 учасниць, вік яких дуже поважний. Найстаршій – 95!
– На початку учасниці збиралися на репетиції тільки напередодні святкових концертів. Але я вирішила, що треба робити це регулярно, так колектив ще більше згуртовується, - розповідає Світлана Володимирівна. – Розумію, що ввечері жінкам важко іти до клубу, тож репетиції наші проходять тепер удень - по вівторках або середах, коли хлібний день. Вони спочатку ідуть до магазину, а потім – у клуб. Тут учасниці колективу не тільки співають, а й згадують часи своєї молодості, діляться своїми нинішніми турботами і радощами.
Саме поринаючи у спогадах на кілька десятків років назад, вони щоразу пригадують нові й нові пісні. Їх вже понад 300 (!) зібрано і записано завклубом. Всі пісні учасниці «Берегині» виконують акапельно. І при цьому зберігають їх звучання в автентичному стилі, з діалектичними словами, які в Камці здавна вживали. Це дозволяє присутнім на концертах якнайкраще уявити і відчути минуле життя українського села. Одна з улюблених пісень колективу – «Русальська пісня». Її вони виконували в Чернігові у рамках творчого звіту району. А ще займали ІІ та ІІІ місця на фольклорному фестивалі-конкурсі ім.Полевика, давали концерти у сусідніх селах. І нині до кожного свята готують оновлений репертуар. Костюм для виступів у кожної жінки свій. Це пошиті і прикрашені власноруч вишивкою плахти, спідниці, сорочки, фартухи або ж отримані у спадок від своїх мам і навіть бабусь. Таку сорочку від бабусі має, наприклад, Таїсія Богомаз.
– Ви не уявляєте, як тепло, душевно і весело на наших репетиціях! - каже Світлана Володимирівна. – Незважаючи на різницю у віці, мені з ними дуже цікаво. Збираючись у клубі, вони знаходять тут свою віддушину, бо майже всі учасниці колективу - вдови, а діти їхні роз’їхалися по світу. Щоб не сидіти в чотирьох стінах вдома, вони ідуть і поспівати, і поспілкуватися, даруючи тільки позитив одна одній та глядачам.
Завклубом Світлана Вовчок очолює не тільки колектив під назвою «Берегиня», а й сама є берегинею історії свого села. Вона збирає старі фотографії з різних моментів буття Камки: ось прокладали дорогу з твердим покриттям, а то у 1976-му перетягували гусеничним трактором будинок, ось господар веде коня, на іншому знімку – свято села з гармоністом у центрі… Перед концертами, які проходять у клубі, глядачі завжди підходять переглянути ці чорно-білі світлини, або й приносять з дому ще й свої – нехай люди дивляться і згадують. Ще на стіні у залі розміщений стенд з кольоровими сучасними фото «Миті творчого життя», є стенд з героями АТО, які пішли воювати з Чернігівщини і не повернулися. Створено у клубі куточок, де зберігаються старовинні українські речі – прялки, кросна, домоткані рушники і настільник, вишиті картини, праска на вугіллі. Єдине, що хочеться зробити в цьому клубі, коли заходиш до нього – це капітальний ремонт. Та такі кошти нині навряд чи їм виділять.
…Кілька років тому у Камці відкрила двері церква українського патріархату, де служить священик Андрій. Жінки з «Берегині» не тільки активно допомагали облаштовувати і прикрашати приміщення храму, а й вивчили всі церковні співи українською. Тож тепер на кожній службі лунають у хорі їхні голоси.
Камські жінки – це справжні берегині народних цінностей, традицій свого села, української культури загалом. Вони дарують радість, надихають на добрі справи, віддаючи тепло своєї душі кожному, хто приходить на їхні концерти, хто спілкується з ними у будні. Тож нехай ще довго-довго лунають пісні у їхньому виконанні!
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото з архіву фольклорного
колективу «Берегиня».
За всі ці роки змінювався склад фольклорного колективу, але незмінним було бажання співати українські народні та обрядові пісні, які передавалися з покоління в покоління. Останні 9 років очолює «Берегиню» завідуюча Камським клубом, художній керівник Хотуницького СБК Світлана Вовчок. Це вона свого часу дала таку назву колективу. Нині у його складі 7 учасниць, вік яких дуже поважний. Найстаршій – 95!
– На початку учасниці збиралися на репетиції тільки напередодні святкових концертів. Але я вирішила, що треба робити це регулярно, так колектив ще більше згуртовується, - розповідає Світлана Володимирівна. – Розумію, що ввечері жінкам важко іти до клубу, тож репетиції наші проходять тепер удень - по вівторках або середах, коли хлібний день. Вони спочатку ідуть до магазину, а потім – у клуб. Тут учасниці колективу не тільки співають, а й згадують часи своєї молодості, діляться своїми нинішніми турботами і радощами.
Саме поринаючи у спогадах на кілька десятків років назад, вони щоразу пригадують нові й нові пісні. Їх вже понад 300 (!) зібрано і записано завклубом. Всі пісні учасниці «Берегині» виконують акапельно. І при цьому зберігають їх звучання в автентичному стилі, з діалектичними словами, які в Камці здавна вживали. Це дозволяє присутнім на концертах якнайкраще уявити і відчути минуле життя українського села. Одна з улюблених пісень колективу – «Русальська пісня». Її вони виконували в Чернігові у рамках творчого звіту району. А ще займали ІІ та ІІІ місця на фольклорному фестивалі-конкурсі ім.Полевика, давали концерти у сусідніх селах. І нині до кожного свята готують оновлений репертуар. Костюм для виступів у кожної жінки свій. Це пошиті і прикрашені власноруч вишивкою плахти, спідниці, сорочки, фартухи або ж отримані у спадок від своїх мам і навіть бабусь. Таку сорочку від бабусі має, наприклад, Таїсія Богомаз.
– Ви не уявляєте, як тепло, душевно і весело на наших репетиціях! - каже Світлана Володимирівна. – Незважаючи на різницю у віці, мені з ними дуже цікаво. Збираючись у клубі, вони знаходять тут свою віддушину, бо майже всі учасниці колективу - вдови, а діти їхні роз’їхалися по світу. Щоб не сидіти в чотирьох стінах вдома, вони ідуть і поспівати, і поспілкуватися, даруючи тільки позитив одна одній та глядачам.
Завклубом Світлана Вовчок очолює не тільки колектив під назвою «Берегиня», а й сама є берегинею історії свого села. Вона збирає старі фотографії з різних моментів буття Камки: ось прокладали дорогу з твердим покриттям, а то у 1976-му перетягували гусеничним трактором будинок, ось господар веде коня, на іншому знімку – свято села з гармоністом у центрі… Перед концертами, які проходять у клубі, глядачі завжди підходять переглянути ці чорно-білі світлини, або й приносять з дому ще й свої – нехай люди дивляться і згадують. Ще на стіні у залі розміщений стенд з кольоровими сучасними фото «Миті творчого життя», є стенд з героями АТО, які пішли воювати з Чернігівщини і не повернулися. Створено у клубі куточок, де зберігаються старовинні українські речі – прялки, кросна, домоткані рушники і настільник, вишиті картини, праска на вугіллі. Єдине, що хочеться зробити в цьому клубі, коли заходиш до нього – це капітальний ремонт. Та такі кошти нині навряд чи їм виділять.
…Кілька років тому у Камці відкрила двері церква українського патріархату, де служить священик Андрій. Жінки з «Берегині» не тільки активно допомагали облаштовувати і прикрашати приміщення храму, а й вивчили всі церковні співи українською. Тож тепер на кожній службі лунають у хорі їхні голоси.
Камські жінки – це справжні берегині народних цінностей, традицій свого села, української культури загалом. Вони дарують радість, надихають на добрі справи, віддаючи тепло своєї душі кожному, хто приходить на їхні концерти, хто спілкується з ними у будні. Тож нехай ще довго-довго лунають пісні у їхньому виконанні!
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото з архіву фольклорного
колективу «Берегиня».
Комментариев нет:
Отправить комментарий