Буде мир – буде все!

Теорія про старосту села трохи сухувата, але вона все одно підтверджує те, що він є лідером, якому громада виказала підтримку, є представником  нової інституції, створеної  для того, щоб інтереси всіх жителів сіл в об’єднаній території були належним чином представлені, щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло.

У Сергія Супруненка графік роботи такий чіткий, що кращого й не встановиш, зручнішого для жителів не придумаєш: від зорі і до зорі, і навіть – коли треба – серед ночі. Його рідні  гутостуденяни до цього звикли й вважають, що саме таким – людяним, безвідмовним, сповна відданим службі, має бути їхній обранець. Тож він таким і є, вже (не багато – не мало!)  сім років! Сім років тримає першість у краї, де зовсім  поруч кордон із РФ, де навкруги, посеред негустих житлових будівель (наразі в Гуті-Студенецькій зареєстровано всього 170  мешканців) лише лісові хащі й болотця, встелена самосійками рівнина й, викликаючі оптимізм, розорані поля. Землю, майже 90 відсотків всієї, забрав у підпорядкування  знаний латифундист Сергій Дюжиков, якому сільчани  довіряють, кроками якого дуже задоволені.  Бо ж за паї платить по 7%, розраховується вчасно, ще й на вибір. Хочеш - гроші бери. Хочеш – зерно! А жито й пшениця ще ніколи нікому зайвими не були. Бо ж  у господах є корови, коні, кури, качки й гуси -  весь перелік необхідної для виживання живності. А що виживання непросте – говорить і староста, і всі,  з ким із Гути-Студенецької доводилося спілкуватися. Усіх гнітять розбиті дороги, особливо  ділянка від Тихонович, куди щодня на навчання дістається 22 дітлахів. Сказати, що вона в аварійному стані – нічого не сказати. Бо ж то не дорога, а самісіньке пекло, до якого ризикує потрапити і малеча, і дорослі.
- І про освітлення вуличне тамтешньому народу мріється, і про магазин, де, окрім хліба, до кошика клалися б і оселедець із ковбаскою, і ще щось – до хліба, і про пошту, яка б своєчасно періодику доставляла, а головне  - про  мир, - сказав  з якимось особливим притиском, вагою, Сергій Васильович. Сказав так разюче, що навіть найменшого сумніву у мене у здійсненні цієї великої загальної мрії не полишилося. Вона має здійснитися. Перед Новим роком чи опісля... Чи колись...  А буде мир – буде все!
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора