Так вважають всі, хто хоч раз з нього напився. Спробували її і ми за рекомендацією хранительки історії села, працівниці ММК «Лісоград» Валентини Спасік. Знаходиться колодязь саме якраз між музеєм і церквою. Вона розповідає, що воду тут бере чи не півсела.
– Можливо тому вона така смачна, що її освячують, - розповідає жителька Єліного Анастасія Андріївна ШРАМЧЕНКО (на фото). - Коли німці спалили село, то згоріла і церква, яка стояла на місці, де зараз будинок культури. За часів комуністичної влади її ніхто навіть не думав відновлювати. І лише згодом, коли Україна стала незалежною, за ініціативи жителів Єліного, тодішньої сільської голови Ніни Кухаренко, отця Павла зі Сновська та отця Михайла з Тур`ї, вирішили створити в селі церкву. Провели в 2008 році збори громади й обрали старостою С.М.Пантюшенко.
Спочатку під церкву виділили кімнату в колишній конторі, служив там о.Михайло. А в 2010 році під майбутній храм відвели місце, освятили його, поставили хрест і заклали фундамент. За покликом душі сприяла тому, щоб в селі була церква киянка Ірена Рудіна, вона ж стала і спонсором будівництва. Після виготовлення всієї необхідної документації почали зводити церкву із карпатського матеріалу. Перша служба в ній відбулася на Покрову в 2011 році. Тож і церква названа на честь Святої Покрови. В лютому наступного року в село прислали отця Володимира, який і донині править у храмі.
– Батюшка у нас дуже хороший, завжди вислухає. На 1 вересня чи Св.Миколая дітям роздає гостинці, які приносять до церкви, - каже А.А. Шрамченко, яка також і співає у церковному хорі. - Приход у нас бідний, доход в отця мізерний та ми гуртом допомагаємо йому з продуктами. А о.Володимир віддячує своєю увагою до людей і шанобливим ставленням. Колодязь у центрі села, недалеко від церкви, згодом в одному стилі з храмом обладнали за підтримки Сновського училища (директор на той час був І.С.Вдовенко). Воду в ньому освячують першою на Водохрещі та на інші свята, лише потім ідуть до річки. Вода тут дійсно добра! Тож якщо будете в Єліному – не оминіть криницю і неодмінно напийтеся з неї!
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора
– Можливо тому вона така смачна, що її освячують, - розповідає жителька Єліного Анастасія Андріївна ШРАМЧЕНКО (на фото). - Коли німці спалили село, то згоріла і церква, яка стояла на місці, де зараз будинок культури. За часів комуністичної влади її ніхто навіть не думав відновлювати. І лише згодом, коли Україна стала незалежною, за ініціативи жителів Єліного, тодішньої сільської голови Ніни Кухаренко, отця Павла зі Сновська та отця Михайла з Тур`ї, вирішили створити в селі церкву. Провели в 2008 році збори громади й обрали старостою С.М.Пантюшенко.
Спочатку під церкву виділили кімнату в колишній конторі, служив там о.Михайло. А в 2010 році під майбутній храм відвели місце, освятили його, поставили хрест і заклали фундамент. За покликом душі сприяла тому, щоб в селі була церква киянка Ірена Рудіна, вона ж стала і спонсором будівництва. Після виготовлення всієї необхідної документації почали зводити церкву із карпатського матеріалу. Перша служба в ній відбулася на Покрову в 2011 році. Тож і церква названа на честь Святої Покрови. В лютому наступного року в село прислали отця Володимира, який і донині править у храмі.
– Батюшка у нас дуже хороший, завжди вислухає. На 1 вересня чи Св.Миколая дітям роздає гостинці, які приносять до церкви, - каже А.А. Шрамченко, яка також і співає у церковному хорі. - Приход у нас бідний, доход в отця мізерний та ми гуртом допомагаємо йому з продуктами. А о.Володимир віддячує своєю увагою до людей і шанобливим ставленням. Колодязь у центрі села, недалеко від церкви, згодом в одному стилі з храмом обладнали за підтримки Сновського училища (директор на той час був І.С.Вдовенко). Воду в ньому освячують першою на Водохрещі та на інші свята, лише потім ідуть до річки. Вода тут дійсно добра! Тож якщо будете в Єліному – не оминіть криницю і неодмінно напийтеся з неї!
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий