Права і свободи людини і громадянина
є однією з найважливіших суспільних цінностей, головним об’єктом більшості
конституційно-правових відносин. Ефективність їх виконання, використання та
дотримання визначається, врешті їх реальність залежить від рівня їх
захищеності, гарантованості. Тому важливим елементом конституційно – правового
статусу людини і громадянина є саме гарантії цих прав і свобод.
Більшість громадян нашої держави не
вважає свій рівень життя «достатнім», як це передбачає ст.48 Конституції
України, щороку все гостріше постає питання реалізації такого права як – право
на працю ст.43 Основного Закону України, а також право на охорону здоров’я,
медичну допомогу та медичне страхування. Постає питання: що робити, якщо наші
конституційні права порушено? Конституція України має найвищу юридичну силу та
її норми, є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних
прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції
гарантуються. Конституцію України саме у частині гарантування прав людини,
досить високо оцінює світова спільнота, адже більшість статей Основного Закону
України починаються зі слів « кожен має право на...», «держава гарантує ...» чи
мають такий контекст. При цьому конституційні права і свободи людини і
громадянина, згідно зі ст. 64 Основного Закону, не можуть бути обмеженими, крім
випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод із
зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися виключно в умовах
воєнного або надзвичайного стану.
Конституція України також встановлює
загальні принципи нормативно-правових гарантій. Зокрема, ст. 57 Основного
Закону визначає, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають
права громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку,
встановленому законом. В іншому випадку, такі нормативно-правові акти є
нечинними. Система гарантій конституційних прав і свобод представлена
загальними і спеціальними (юридичними) гарантіями. Загальні гарантії
визначаються рівнем розвитку основних сфер суспільного і державного життя -
політичної, економічної, соціальної, культурної (духовної) та інших.
До політичних гарантій
конституційних прав і свобод належать, насамперед, такі основні політичні
інститути, як інститут народного суверенітету, форм безпосередньої демократії,
політичного та ідеологічного плюралізму, багатопартійності та ін. Економічні
гарантії конституційних прав і свобод представлені інститутами власності,
економічного плюралізму, свободи підприємницької та господарської діяльності
тощо. Соціальні гарантії конституційних прав і свобод передбачають наявність
розвиненого громадянського суспільства, соціальної держави, громадського
контролю тощо. Культурні (духовні) гарантії конституційних прав і свобод
виражені в наявності розвиненої національної культури та культури національних
меншин, повагою до прав і свобод як до традиційних духовних цінностей тощо.
Загальні гарантії конституційних
прав і свобод людини і громадянина мають значний, а іноді й визначальний вплив
на реалізацію цих прав і свобод, оскільки вони визначають готовність
суспільства і держави реалізувати зазначені права і свободи. Будь-який, навіть
найдосконаліший юридичний механізм реалізації конституційних прав і свобод є
безсилим за умови низького рівня політичного та соціально-економічного розвитку
суспільства і держави, відсутності традицій правової культури.
Найвищою гарантією прав і свобод
людини і громадянина є конституційний лад України, заснований на неухильному
дотриманні Конституції України та законів України, приписах природного права та
загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
За правовою допомогою звертайтесь до
Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за
адресою: м. Мена, вул.
С.Титаренка, буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи
безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
Комментариев нет:
Отправить комментарий