Минулого тижня чимало наших земляків з подивом констатували, що на вулицях біля „Коржівського базару” зник торговельний „шанхай”. Якщо раніше тротуари неподалік обох входів на ринок були зайняті людьми, які продавали продукти і побутові речі, то тепер там можна помітити лише пішоходів. Натомість внутрішня базарна територія виглядає як ніколи велелюдною.
Про те, що благоустрій міста передбачає і впорядкування роботи ринків, добре знають усі. Щоправда, навести лад у так званій відкритій торгівлі вдається не всюди і не відразу. Хоча позитивні приклади у нашому місті вже є. Років з п’ять тому відбулася радикальна реконструкція маленького приватного ринку в центрі Щорса. На зміну допотопним яткам, які були більш схожими на курені або будки, прийшли сучасні металеві конструкції. Зараз такі торговельні площі ефективно використовуються підприємцями, переважно – для збуту промислової групи товарів. Натомість „Коржівський базар” за рівнем організації торгівлі так і залишився у минулому сторіччі. Безсистемно розташовані ряди столів, навісів, контейнерів, подекуди майже поруч з побутовою хімією триває реалізація продуктів харчування. І найбільша проблема – стихійна торгівля на прилеглих вулицях. Прийшла людина, розстелила газету на тротуарі – й викладає на неї свій крам. А працівники ринку справляють з усіх платню за місце...
Правду кажучи, люди усвідомлювали, що довго так тривати не може і колись-таки надійде вимога навести лад у базарних справах. Минулого тижня час змін настав.
Д.ОРДА, керівник „Коопзаготпрому”:
- „Коржівський базар” перебуває у структурі нашого підприємства, загалом же ми належимо до системи райспоживспілки (директор – Н.Чибис). Сплачуємо єдиний податок. Ринкова територія займає площу майже в 1 гектар, „Коопзаготпром” має акт на користування цією земельною ділянкою. У межах базару є декілька об’єктів, які належать іншим власникам – колишня аптека, будівлі товариства бджолярів та однієї приватної фірми. Штат ринку складається з бухгалтера-касира, двох контролерів та робітника з благоустрою. Основна мета діяльності – надання послуг у сфері реалізації товарів продуктової і промислової груп. Діють м’ясний павільйон, молочний (по неділях), якщо комусь треба – виділяються ваги. Згідно з прейскурантом, затвердженим ще у 2006 році, на кожен різновид торговельної діяльності встановлені окремі розцінки. Розрахунок ведеться, виходячи з вартості 1 погонного метра столів або 1 кв. м у наметі. Умовно кажучи, людині, яка прийшла на базар продати продукцію свого підсобного господарства, день торгівлі молоком обійдеться в 3 гривні, картоплею – 1 грн, м’ясом – 4 грн 50 коп. Згідно з початковими документами базар розрахований на 600 торговельних місць. У м’ясному павільйоні їх 77, молочному – 50. До послуг реалізаторів фруктів – 15 місць, меду – 10, інших продуктів – більше сотні. Товари непродовольчої групи можна продавати майже на 200 місцях. Також існує можливість торгувати з легкових (10) і вантажних (10) автомобілів, зокрема – птицею, поросятами тощо. Діє стоянка, розрахована на 50 велосипедів.
Раніше у будні дні заповнюваність торговельних площ „Коржівського базару” складала приблизно 15%, у вихідні – до 60%. І так вже давно склалося, що наші працівники брали платню за користування територією, яка прилягає до базару - оскільки нам же треба було її регулярно прибирати. (Дійсно, доходило навіть до смішного: жовтою фарбою на тротуарах дехто виводив лінії й між ними писав „Оренда”. Добре, що хоч дорогу ніхто не ділив. - Авт.). Мова у даному випадку йде про місця переважно біля входів на ринок. Колись законодавством передбачалася сплата торговцями грошей не лише за послуги базару, а й так званого ринкового збору. Кілька років тому збір скасували. Також ми пропонуємо бажаючим таку послугу, як бронювання місця, скажімо – на місяць.
Коли минулого тижня було ухвалене рішення повернути усіх бажаючих торгувати у правове поле (тобто нагадати, що продавати товар дозволено всередині ринку, а не на прилеглих тротуарах), це викликало чимало непорозумінь. З’ясувалося, що на нашій території знаходяться контейнери, які не використовуються, деякі власники цих „об’єктів” мають борги перед ринком. Заповнюваність торговельних площ цього тижня зросла. Слід сподіватися, що з часом усі протиріччя згладяться.
На березень – квітень ми запланували встановити на базарі додаткові ряди столів. На щось більш масштабне – кіоски, капітальні навіси тощо - у нашого підприємства немає коштів. Свого часу була спроба домовитися з підприємцями, які регулярно торгують на нашому ринку (таких близько двадцяти): вони інвестують певні суми в будівництво сучасних торгових місць, а „Коржівський базар” зараховує витрачені ними гроші як платню за послуги ринку ніби наперед, за тривалий період. Проте на таку пропозицію ніхто не пристав. Загалом же очевидним є факт, що необхідність вдосконалення роботи ринкової інфраструктури назріла, стихійна торгівля „на асфальті” має відійти у минуле. Продавати молоко із землі – це неправильно.
Ось таке сказав Д.Орда. До цієї інформації треба додати кілька відгуків, які надійшли від деяких місцевих мешканців. По-перше, в своїй більшості люди погоджуються – наводити порядок у базарних справах таки треба. Зрештою, ніхто не заперечує проти цивілізованого підходу до організації торгівлі. І дійсно виправданим можна вважати минулотижневий рейд спільної групи з представників прокуратури, поліції та податкової служби. Вони перевіряли наявність у торговців передбачених законом документів. З’ясувалося, що не всі дотримуються норм, встановлених законодавством... Однак обов’язково треба згадати і про таке: окремі наші земляки, які продавали свій товар біля входу на „Коржівський ринок”, називали це місце „дорогою життя”. Бо саме тут було найбільше зосередження покупців. Дрібні торговці, на відміну від підприємців, займалися реалізацією здебільшого продукції своїх підсобних господарств, їхній дохід великим назвати навряд чи можна. І тепер їх „передислокували” аж углиб ринку, подалі від основного потоку покупців. В якості прикладу треба навести таку ситуацію: одна жінка зателефонувала до мерії й висловила своє обурення. Раніше праворуч від головного входу на базарну територію люди в різну пору року продавали помідори, молоко, розсаду тощо. Тепер же їм сказали, ніби це місце віддане підприємцям. Більше того, колись молочники попрохали керівництво ринку зрізати зайву гілку дерева, але їм відмовили. Проте коли бізнесмени для встановлення своєї ятки захотіли „завалити” цілу липу – їм дозвіл дали миттєво. Мораль цієї історії зрозуміла: народ не проти наведення порядку, але хоче, щоб до усіх ставилися однаково, щоб умови торгівлі були рівними. Бо що це таке – комусь місце біля входу на ринок, а комусь – на задвірках? Де справедливість? І ще один момент: чи вдясться втримати контроль над ситуацією? Бо на тротуарах вже знову торгують мішками з кормом, кошиками, виниками.
„Промінь” попрохав прокоментувати виниклу ситуацію міського голову О.Медведьова. Серед іншого, він сказав, що благоустрій належить до провідних завдань у роботі мерії. Впорядкування роботи ринків – дуже важливе питання. Догляд за чистотою вулиць – спільний обов’язок комунальних служб і підприємств, установ, організацій, за якими числиться закріплена територія. „Коржівський базар” – самостійний господарюючий суб’єкт, міськрада не регламентує його діяльність. Усі питання організації торгівлі належать до компетенції лише керівництва ринку. Однак з огляду на численні звернення громадян, в яких йдеться про створення офіційних умов для продажу товарів на прилеглій до базару території, міськрада може розглянути можливість встановлення між уже діючими кіосками по вул.Некрасова додаткових торгових місць. Якщо хто із підприємців виявить бажання обладнати там свій сучасний торговельний заклад – протидіяти йому ніхто не буде.
Разом з цим міськрада включилася в організацію громадського обговорення стану справ на ринку, О.Медведьов провів зустріч з тими, хто торгує, вислухав їхні зауваження та пропозиції. Підсумком розмови стала згода всіх присутніх, що умови роботи базару слід поліпшити. А реалізатори мають право користуватися нормально облаштованими торговими місцями. Є ідея – провести громадські слухання на тему діяльності „Коржівського базару”, щоб усі зацікавлені сторони могли вільно висловити свою думку.
Про те, що благоустрій міста передбачає і впорядкування роботи ринків, добре знають усі. Щоправда, навести лад у так званій відкритій торгівлі вдається не всюди і не відразу. Хоча позитивні приклади у нашому місті вже є. Років з п’ять тому відбулася радикальна реконструкція маленького приватного ринку в центрі Щорса. На зміну допотопним яткам, які були більш схожими на курені або будки, прийшли сучасні металеві конструкції. Зараз такі торговельні площі ефективно використовуються підприємцями, переважно – для збуту промислової групи товарів. Натомість „Коржівський базар” за рівнем організації торгівлі так і залишився у минулому сторіччі. Безсистемно розташовані ряди столів, навісів, контейнерів, подекуди майже поруч з побутовою хімією триває реалізація продуктів харчування. І найбільша проблема – стихійна торгівля на прилеглих вулицях. Прийшла людина, розстелила газету на тротуарі – й викладає на неї свій крам. А працівники ринку справляють з усіх платню за місце...
Правду кажучи, люди усвідомлювали, що довго так тривати не може і колись-таки надійде вимога навести лад у базарних справах. Минулого тижня час змін настав.
Д.ОРДА, керівник „Коопзаготпрому”:
- „Коржівський базар” перебуває у структурі нашого підприємства, загалом же ми належимо до системи райспоживспілки (директор – Н.Чибис). Сплачуємо єдиний податок. Ринкова територія займає площу майже в 1 гектар, „Коопзаготпром” має акт на користування цією земельною ділянкою. У межах базару є декілька об’єктів, які належать іншим власникам – колишня аптека, будівлі товариства бджолярів та однієї приватної фірми. Штат ринку складається з бухгалтера-касира, двох контролерів та робітника з благоустрою. Основна мета діяльності – надання послуг у сфері реалізації товарів продуктової і промислової груп. Діють м’ясний павільйон, молочний (по неділях), якщо комусь треба – виділяються ваги. Згідно з прейскурантом, затвердженим ще у 2006 році, на кожен різновид торговельної діяльності встановлені окремі розцінки. Розрахунок ведеться, виходячи з вартості 1 погонного метра столів або 1 кв. м у наметі. Умовно кажучи, людині, яка прийшла на базар продати продукцію свого підсобного господарства, день торгівлі молоком обійдеться в 3 гривні, картоплею – 1 грн, м’ясом – 4 грн 50 коп. Згідно з початковими документами базар розрахований на 600 торговельних місць. У м’ясному павільйоні їх 77, молочному – 50. До послуг реалізаторів фруктів – 15 місць, меду – 10, інших продуктів – більше сотні. Товари непродовольчої групи можна продавати майже на 200 місцях. Також існує можливість торгувати з легкових (10) і вантажних (10) автомобілів, зокрема – птицею, поросятами тощо. Діє стоянка, розрахована на 50 велосипедів.
Раніше у будні дні заповнюваність торговельних площ „Коржівського базару” складала приблизно 15%, у вихідні – до 60%. І так вже давно склалося, що наші працівники брали платню за користування територією, яка прилягає до базару - оскільки нам же треба було її регулярно прибирати. (Дійсно, доходило навіть до смішного: жовтою фарбою на тротуарах дехто виводив лінії й між ними писав „Оренда”. Добре, що хоч дорогу ніхто не ділив. - Авт.). Мова у даному випадку йде про місця переважно біля входів на ринок. Колись законодавством передбачалася сплата торговцями грошей не лише за послуги базару, а й так званого ринкового збору. Кілька років тому збір скасували. Також ми пропонуємо бажаючим таку послугу, як бронювання місця, скажімо – на місяць.
Коли минулого тижня було ухвалене рішення повернути усіх бажаючих торгувати у правове поле (тобто нагадати, що продавати товар дозволено всередині ринку, а не на прилеглих тротуарах), це викликало чимало непорозумінь. З’ясувалося, що на нашій території знаходяться контейнери, які не використовуються, деякі власники цих „об’єктів” мають борги перед ринком. Заповнюваність торговельних площ цього тижня зросла. Слід сподіватися, що з часом усі протиріччя згладяться.
На березень – квітень ми запланували встановити на базарі додаткові ряди столів. На щось більш масштабне – кіоски, капітальні навіси тощо - у нашого підприємства немає коштів. Свого часу була спроба домовитися з підприємцями, які регулярно торгують на нашому ринку (таких близько двадцяти): вони інвестують певні суми в будівництво сучасних торгових місць, а „Коржівський базар” зараховує витрачені ними гроші як платню за послуги ринку ніби наперед, за тривалий період. Проте на таку пропозицію ніхто не пристав. Загалом же очевидним є факт, що необхідність вдосконалення роботи ринкової інфраструктури назріла, стихійна торгівля „на асфальті” має відійти у минуле. Продавати молоко із землі – це неправильно.
Ось таке сказав Д.Орда. До цієї інформації треба додати кілька відгуків, які надійшли від деяких місцевих мешканців. По-перше, в своїй більшості люди погоджуються – наводити порядок у базарних справах таки треба. Зрештою, ніхто не заперечує проти цивілізованого підходу до організації торгівлі. І дійсно виправданим можна вважати минулотижневий рейд спільної групи з представників прокуратури, поліції та податкової служби. Вони перевіряли наявність у торговців передбачених законом документів. З’ясувалося, що не всі дотримуються норм, встановлених законодавством... Однак обов’язково треба згадати і про таке: окремі наші земляки, які продавали свій товар біля входу на „Коржівський ринок”, називали це місце „дорогою життя”. Бо саме тут було найбільше зосередження покупців. Дрібні торговці, на відміну від підприємців, займалися реалізацією здебільшого продукції своїх підсобних господарств, їхній дохід великим назвати навряд чи можна. І тепер їх „передислокували” аж углиб ринку, подалі від основного потоку покупців. В якості прикладу треба навести таку ситуацію: одна жінка зателефонувала до мерії й висловила своє обурення. Раніше праворуч від головного входу на базарну територію люди в різну пору року продавали помідори, молоко, розсаду тощо. Тепер же їм сказали, ніби це місце віддане підприємцям. Більше того, колись молочники попрохали керівництво ринку зрізати зайву гілку дерева, але їм відмовили. Проте коли бізнесмени для встановлення своєї ятки захотіли „завалити” цілу липу – їм дозвіл дали миттєво. Мораль цієї історії зрозуміла: народ не проти наведення порядку, але хоче, щоб до усіх ставилися однаково, щоб умови торгівлі були рівними. Бо що це таке – комусь місце біля входу на ринок, а комусь – на задвірках? Де справедливість? І ще один момент: чи вдясться втримати контроль над ситуацією? Бо на тротуарах вже знову торгують мішками з кормом, кошиками, виниками.
„Промінь” попрохав прокоментувати виниклу ситуацію міського голову О.Медведьова. Серед іншого, він сказав, що благоустрій належить до провідних завдань у роботі мерії. Впорядкування роботи ринків – дуже важливе питання. Догляд за чистотою вулиць – спільний обов’язок комунальних служб і підприємств, установ, організацій, за якими числиться закріплена територія. „Коржівський базар” – самостійний господарюючий суб’єкт, міськрада не регламентує його діяльність. Усі питання організації торгівлі належать до компетенції лише керівництва ринку. Однак з огляду на численні звернення громадян, в яких йдеться про створення офіційних умов для продажу товарів на прилеглій до базару території, міськрада може розглянути можливість встановлення між уже діючими кіосками по вул.Некрасова додаткових торгових місць. Якщо хто із підприємців виявить бажання обладнати там свій сучасний торговельний заклад – протидіяти йому ніхто не буде.
Разом з цим міськрада включилася в організацію громадського обговорення стану справ на ринку, О.Медведьов провів зустріч з тими, хто торгує, вислухав їхні зауваження та пропозиції. Підсумком розмови стала згода всіх присутніх, що умови роботи базару слід поліпшити. А реалізатори мають право користуватися нормально облаштованими торговими місцями. Є ідея – провести громадські слухання на тему діяльності „Коржівського базару”, щоб усі зацікавлені сторони могли вільно висловити свою думку.
Комментариев нет:
Отправить комментарий