Минулого тижня у Чернігові відбулася розмова за круглим столом на тему «Формування ринку землі в Україні». Її учасниками стали експерти в різних сферах землекористування – представники органів влади та місцевого самоврядування держгеокадастру, фермери, громадські активісти, науковці. Захід було організовано Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб та медіа-центром «Моє місто».
Вступне слово від організаторів зібрання (НАСДСУ) виголосила Римма Олексієнко. Серед іншого, вона зазначила, що земельна реформа – одна з найочікуваніших в українському суспільстві. Запровадження повноцінної власності на землю сільгосппризначення є принциповою умовою подальшого розвитку агропромислового комплексу та вітчизняної економіки. А що найголовніше – майже сім мільйонів громадян України, які мають земельні паї, нарешті повинні отримати право розпоряджатися своєю власністю.
Присутні докладно обговорили нещодавно презентований урядовий проект земельної реформи. Передбачається, що право купувати сільгоспземлі отримають лише громадяни України. (Тобто іноземцям або агрофірмам дозволять хіба що оренду). Бажаючий господарювати зможе купити не більше 200 га. Прогнозується, що на початку формування земельного ринку ціна одного гектара на Чернігівщині складатиме не менше тисячі доларів. А згодом почне зростати. Ті мешканці сільської місцевості, які не мають змоги або бажання господарювати на селі, продадуть свої ділянки. Отримані гроші спрямують на купівлю житла у місті для своїх дітей або онуків та на інші цілі. (Зрештою, є чимало прикладів, коли комусь потрібні кошти на лікування, а продати цій людині, окрім землі, нема чого. Ось така безвихідь). Натомість існуюча зараз система здачі в оренду землі сільгосппідприємствам відверто не влаштовує селян, бо, скажімо, на півночі Чернігівщини дуже часто агробізнесмени платять людям за їхні ділянки мізер (3-4%). А ось на півдні області розмір такої платні сягає 10-12%.
В Україні постала дивна ситуація: з одного боку – мільйони селян вважаються власниками землі, а з іншого – не можуть її продати або купити. На оренді земель наживаються агробізнесмени. Підтвердженням цього є простий факт: у селах жодна доярка, тракторист чи колгоспний пенсіонер на джипі не їздить, а ось керівники сільгосппідприємств демонструють свій однозначно вищий рівень життя. Саме тому прийшов час змінити ситуацію в державі – щоб і прості люди змогли хоч щось отримати за свої земельні паї. Зрештою, сільське господарство - доволі прибутковий вид діяльності. Бо коли б воно було збитковим – комерсанти б ним не займалися.
Під час роботи круглого столу виступили історик-науковець Ірина Еткіна, депутат Сновської райради Валентина Карась, фермер з Ріпкинського району Олег Тарасенко. (Він розповів, що чотири роки тому створив своє господарство. Починав з 50 гектарів землі, згодом збільшив оброблювану площу до 200 га. За орендовані ділянки платить людям 4% - по 4 тисячі гривень на рік).
Більшість учасників заходу в підсумку дійшла думки, що земельну реформу в Україні проводити треба. Але необхідно так прописати законодавство, щоб зміни відбулися в інтересах звичайних людей – землевласників. Бо за понад десять років дії мораторію на торгівлю землею багато власників паїв померли, так і не дочекавшись можливості розпорядитися своїми ділянками на власний розсуд...
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Вступне слово від організаторів зібрання (НАСДСУ) виголосила Римма Олексієнко. Серед іншого, вона зазначила, що земельна реформа – одна з найочікуваніших в українському суспільстві. Запровадження повноцінної власності на землю сільгосппризначення є принциповою умовою подальшого розвитку агропромислового комплексу та вітчизняної економіки. А що найголовніше – майже сім мільйонів громадян України, які мають земельні паї, нарешті повинні отримати право розпоряджатися своєю власністю.
Присутні докладно обговорили нещодавно презентований урядовий проект земельної реформи. Передбачається, що право купувати сільгоспземлі отримають лише громадяни України. (Тобто іноземцям або агрофірмам дозволять хіба що оренду). Бажаючий господарювати зможе купити не більше 200 га. Прогнозується, що на початку формування земельного ринку ціна одного гектара на Чернігівщині складатиме не менше тисячі доларів. А згодом почне зростати. Ті мешканці сільської місцевості, які не мають змоги або бажання господарювати на селі, продадуть свої ділянки. Отримані гроші спрямують на купівлю житла у місті для своїх дітей або онуків та на інші цілі. (Зрештою, є чимало прикладів, коли комусь потрібні кошти на лікування, а продати цій людині, окрім землі, нема чого. Ось така безвихідь). Натомість існуюча зараз система здачі в оренду землі сільгосппідприємствам відверто не влаштовує селян, бо, скажімо, на півночі Чернігівщини дуже часто агробізнесмени платять людям за їхні ділянки мізер (3-4%). А ось на півдні області розмір такої платні сягає 10-12%.
В Україні постала дивна ситуація: з одного боку – мільйони селян вважаються власниками землі, а з іншого – не можуть її продати або купити. На оренді земель наживаються агробізнесмени. Підтвердженням цього є простий факт: у селах жодна доярка, тракторист чи колгоспний пенсіонер на джипі не їздить, а ось керівники сільгосппідприємств демонструють свій однозначно вищий рівень життя. Саме тому прийшов час змінити ситуацію в державі – щоб і прості люди змогли хоч щось отримати за свої земельні паї. Зрештою, сільське господарство - доволі прибутковий вид діяльності. Бо коли б воно було збитковим – комерсанти б ним не займалися.
Під час роботи круглого столу виступили історик-науковець Ірина Еткіна, депутат Сновської райради Валентина Карась, фермер з Ріпкинського району Олег Тарасенко. (Він розповів, що чотири роки тому створив своє господарство. Починав з 50 гектарів землі, згодом збільшив оброблювану площу до 200 га. За орендовані ділянки платить людям 4% - по 4 тисячі гривень на рік).
Більшість учасників заходу в підсумку дійшла думки, що земельну реформу в Україні проводити треба. Але необхідно так прописати законодавство, щоб зміни відбулися в інтересах звичайних людей – землевласників. Бо за понад десять років дії мораторію на торгівлю землею багато власників паїв померли, так і не дочекавшись можливості розпорядитися своїми ділянками на власний розсуд...
Довідково
Земельний фонд Сновського району становить 128 тисяч 293 га. Структура земель за формами власності: 64,4% - державна, 35,6% - приватна. На долю сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища тощо) припадає більше половини території – 54,4%. Ліси та лісовкриті площі складають 32,9% (42,2 тис. га). Сільгосппідприємства і фермерські господарства використовують на умовах оренди 26,4 тис. га.Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий