Останнім часом у районі розповсюджується інформація про збільшення чисельності вовків. Найбільше від них потерпають жителі Заріччя, котрі неодноразово чули вовчий вий поблизу села, а дехто запевняє, що навіть бачив вовчі сліди у себе під вікнами. (Про це у «Промені» йшлося минулого разу). Ситуацію прокоментував керівник Сновського УТМР Ігор Мося.
- Жителі с.Заріччя активно почали звертатися до нашої служби з приводу збільшення кількості вовків на їх території. Я запевняю, що ніякої критичної ситуації в районі немає. Всього на Сновщині мешкає не більше 5 вовків, з них троє – дійсно поблизу Заріччя. Історія з вовчими слідами біля вікна взагалі, як на мене, є комічною. Адже не завжди навіть досвідчений мисливець може швидко відрізнити вовчий слід від собачого. А от зарічанські бабусі, очевидно, мають глибокі знання з приводу цього.
У понеділок (зранку), отримавши сигнал про вовчі сліди, єгері миттєво відреагували. Ігор Мося, Олександр Надточій, Олександр Росік, Юрій Єрмак та досвідчені мисливці натрапили на слід двох вовків. Вони вполювали одного та поранили другого сіроманця, повідомивши про це відповідні служби, в.о. старости та ЗМІ.
- Відстріл вовків може здійснювати лише єгерська служба і лише в призначених для цього угіддях. Мисливці, які поїхали з нами, були без зброї і слідкували за тим, щоб вовк не покинув потрібну нам територію. Якщо звір зайде в село, ми не маємо права стріляти в нього. Для цього слід викликати поліцію та низку відповідних служб. Заборонено відстріл звіра і в березні, коли вовчиці чекатимуть на потомство. Важливо знати та розуміти, що повністю винищити всіх вовків у нашій місцевості не можливо та не раціонально. Адже, по-перше, на їх місце прийде нова зграя, а по-друге, вовк – важливий елемент екосистеми. У голодний зимовий час він є «годувальником» багатьох видів тварин та птахів, які харчуються рештками його їжі. Велику користь він робить і сільському господарству, поїдаючи гризунів. А ще він «санітар лісу», бо поїдає в основному хворих і старих тварин. До речі, протягом 2017 р. було впольовано 4 вовків, - говорить Ігор Федорович.
Вовка дуже важко вполювати. Це дуже розумна, хитра та обережна тварина. Тому для мисливців такий трофей – серйозне досягнення.
Тетяна ЛИТВИН
- Жителі с.Заріччя активно почали звертатися до нашої служби з приводу збільшення кількості вовків на їх території. Я запевняю, що ніякої критичної ситуації в районі немає. Всього на Сновщині мешкає не більше 5 вовків, з них троє – дійсно поблизу Заріччя. Історія з вовчими слідами біля вікна взагалі, як на мене, є комічною. Адже не завжди навіть досвідчений мисливець може швидко відрізнити вовчий слід від собачого. А от зарічанські бабусі, очевидно, мають глибокі знання з приводу цього.
У понеділок (зранку), отримавши сигнал про вовчі сліди, єгері миттєво відреагували. Ігор Мося, Олександр Надточій, Олександр Росік, Юрій Єрмак та досвідчені мисливці натрапили на слід двох вовків. Вони вполювали одного та поранили другого сіроманця, повідомивши про це відповідні служби, в.о. старости та ЗМІ.
- Відстріл вовків може здійснювати лише єгерська служба і лише в призначених для цього угіддях. Мисливці, які поїхали з нами, були без зброї і слідкували за тим, щоб вовк не покинув потрібну нам територію. Якщо звір зайде в село, ми не маємо права стріляти в нього. Для цього слід викликати поліцію та низку відповідних служб. Заборонено відстріл звіра і в березні, коли вовчиці чекатимуть на потомство. Важливо знати та розуміти, що повністю винищити всіх вовків у нашій місцевості не можливо та не раціонально. Адже, по-перше, на їх місце прийде нова зграя, а по-друге, вовк – важливий елемент екосистеми. У голодний зимовий час він є «годувальником» багатьох видів тварин та птахів, які харчуються рештками його їжі. Велику користь він робить і сільському господарству, поїдаючи гризунів. А ще він «санітар лісу», бо поїдає в основному хворих і старих тварин. До речі, протягом 2017 р. було впольовано 4 вовків, - говорить Ігор Федорович.
Вовка дуже важко вполювати. Це дуже розумна, хитра та обережна тварина. Тому для мисливців такий трофей – серйозне досягнення.
Тетяна ЛИТВИН
Комментариев нет:
Отправить комментарий