День Святого Валентина – романтичне та незвичайне свято. Свято, коли закохані можуть сказати одне одному про свою любов та світлі почуття. І хоч воно і припадає на холодний лютневий день, однак тепла, світлих почуттів, турботи та кохання у ньому стільки, як у спекотний літній!
Вже сімнадцять років у коханні та взаємній турботі одне про одного проживає подружжя Степана та Світлани Васьків з м.Сновське. Світлана, корінна сновчанка, часто приїздила в гості до бабусі з дідусем у Сновське і саме там, на дискотеці, вперше побачила неговіркого та вихованого Степана.
- Він одразу мені сподобався, бо вирізнявся з-поміж інших юнаків якоюсь незвичною скромністю та галантністю. Майже з першого погляду у нас виникла взаємна симпатія, а коли він повернувся з армії та зробив мені пропозицію, я була на сьомому небі від щастя. Степан красиво залицявся, дарував квіти та подарунки, робив компліменти. Коли мені було 20, а йому 25 - ми стали подружжям.
Зараз у нас двоє діток – дев’ятикласниця Оленка та першокласник Єгор. Без них ми не уявляємо свого життя, разом з чоловіком робимо все, щоб вони були щасливими. А для нас найголовніше – коли наші діти здорові та усміхнені, - згадує пані Світлана.
На все життя подружжю запам’ятався день весілля. Світлана, надзвичайно гарна, в пишній білій сукні вінчається в просторій затишній церкві зі своїм коханим Степаном. Все подружнє життя пролітає, немов одна мить. Мить кохання, взаємоповаги та справжнього сімейного щастя.
Знаковим для родини стало дванадцяте число – 12 серпня вони одружилися, 12 лютого народилася донечка Оленка, а 12 листопада – синочок Єгорка.
Свято всіх закоханих вони відзначають всі разом, родиною, даруючи одне одному святкові валентинки з приємними словами на них. А чоловік, подарувавши улюблені квіти Світлани, влаштує романтичну, святкову вечерю, доводячи всю свою ніжність та любов коханій дружині.
Тетяна ЛИТВИН
Фото з архіву родини
Вже сімнадцять років у коханні та взаємній турботі одне про одного проживає подружжя Степана та Світлани Васьків з м.Сновське. Світлана, корінна сновчанка, часто приїздила в гості до бабусі з дідусем у Сновське і саме там, на дискотеці, вперше побачила неговіркого та вихованого Степана.
- Він одразу мені сподобався, бо вирізнявся з-поміж інших юнаків якоюсь незвичною скромністю та галантністю. Майже з першого погляду у нас виникла взаємна симпатія, а коли він повернувся з армії та зробив мені пропозицію, я була на сьомому небі від щастя. Степан красиво залицявся, дарував квіти та подарунки, робив компліменти. Коли мені було 20, а йому 25 - ми стали подружжям.
Зараз у нас двоє діток – дев’ятикласниця Оленка та першокласник Єгор. Без них ми не уявляємо свого життя, разом з чоловіком робимо все, щоб вони були щасливими. А для нас найголовніше – коли наші діти здорові та усміхнені, - згадує пані Світлана.
На все життя подружжю запам’ятався день весілля. Світлана, надзвичайно гарна, в пишній білій сукні вінчається в просторій затишній церкві зі своїм коханим Степаном. Все подружнє життя пролітає, немов одна мить. Мить кохання, взаємоповаги та справжнього сімейного щастя.
Знаковим для родини стало дванадцяте число – 12 серпня вони одружилися, 12 лютого народилася донечка Оленка, а 12 листопада – синочок Єгорка.
Свято всіх закоханих вони відзначають всі разом, родиною, даруючи одне одному святкові валентинки з приємними словами на них. А чоловік, подарувавши улюблені квіти Світлани, влаштує романтичну, святкову вечерю, доводячи всю свою ніжність та любов коханій дружині.
Тетяна ЛИТВИН
Фото з архіву родини
Комментариев нет:
Отправить комментарий