Рідна земля – її душа!

Для Ганни Сентябрьової  із Тур’ї рідна земля – це весь її всесвіт, уся душа. І навіть, коли погано  почувається, коли підводить здоров’я, частенько повторює фразу: «Я трохи
занедужала, ніби  земля вибилася з-під ніг». Хоча за довгих 76 років життя земля у Ганни Іванівни справді  вибивалася з-під ніг, і увесь білий світ плив перед очима… Це тоді, коли хоронила доньку і дивилася  сумними очима на онуків, коли відчувала, що й сама вже ніби  померла. Та ні! Ось і  сьогодні ще перебуває в полоні вічної ностальгії за роботою, якій віддавалась  сповна. На фермі дояркою спину гнула, а потім ще й завфермою була, відповідала не лише за себе – за інших.  Затяжним  сном вважає вона усю цю  минулу й теперішню реальність, знаходячи розраду у односельцях й подружках, сім’ї і онуках. Любить читати наш «Промінець», де завжди свіжі новини й розповіді про земляків, спілкуватися із листоношею Наталею, і взагалі вкорінювалася  жити. Там, де пуповина закопана, де з діда-прадіда жила рідня. А що ще треба для спокою? Пенсія? Її, хоч і мізерної, Ганні Іванівни вистачає на найнеобхідніше. Виживати допомагає господарство, город і випробування, яких не позичати…
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора