23 серпня до нас у редакцію завітала мешканка Михайлівки Лідія Олександрівна ПАВЛЕНКО, щоб висловити своє обурення реформами в «Укрпошті». Приїхала у свої 75 років на велосипеді(!), адже громадського транспорту з райцентру до села давно вже нема.
Це теж велика проблема для мешканців сіл. Каже, що з 7 років вона їздить двоколісним і він її досі виручає: «Пішки я б стільки вже не пройшла, і до доньки в сусіднє село так добираюся».
Лідія Олександрівна нині на заслуженому відпочинку, майже все життя пропрацювала педагогом. До речі, вона - перша вчителька нинішнього голови райдержадміністрації Валерія Радібеди. Пам’ятає, як місяць після 7-го класу довелося працювати на підміні листоношею і тоді вона вперше передплатила собі районку.
– Це тепер газета «Промінь», а тоді вона називалася «Щорська правда», - згадує Лідія Олександрівна. – З того часу я не розлучаюся з місцевим виданням ніколи, і з превеликим задоволенням виписую і читаю любий «Промінець». Але останні реформи в «Укрпошті» призводять до того, що передплатники газет тільки обурюються та скаржаться. От і я не витримала, і приїхала спеціально в редакцію. Ну, скажіть, що це за нововведення, коли газета приходить до читача з запізненням на 5 днів, а то й на тиждень?! Написано в газеті: «Запрошуємо на свято, яке відбудеться у неділю…» А воно давно вже відбулося, бо газета у Михайлівку прийшла у вівторок. А вітання, а оголошення, а новини? Все читаємо «у свинячий хвостик». Що це за ставлення до людей? «Укрпошті» навіть Президент не указ? Такі реформи призведуть до зникнення місцевих газет, а колективи редакцій підуть на вулицю. Навіщо це робиться? В обласних виданнях чи столичних не прочитаєш місцевих новин, не побачиш знайомих обличь на сторінках, хіба вряди-годи. Нам потрібна наша газета і її своєчасна доставка!
Ми дуже вдячні Лідії Олександрівні та всім нашим небайдужим читачам за щирі слова, за підтримку. В глибинці Інтернет є не всюди, щоб бути в курсі всіх новин, а тим паче не в селах і не у домівках пенсіонерів. Ми це розуміємо, але в Києві і Чернігові, мабуть, ні. Колективи редакцій на чолі з редакторами постійно ведуть перемовини з ПАТ «Укрпошта», пишуть звернення до всіх інстанцій, щоб робота пошти була побудована на оперативності, щоб листоноші у пересувних відділеннях пропонували не тільки товари, а й передплачували і доставляли газети відповідно до графіка, щоб вчасно привозили пенсії і приймали комунальні платежі. Бо, як бідкалася Лідія Олександрівна й інші мешканці Сновщини: «Пересувне поштове відділення приїжджає раз на тиждень, тому за електроенергію довелося заплатити пізніше. А в наступному місця «висвітився» у квитанції борг. Навіщо мені таке?»
І на додачу – зараз надворі літо… Взимку автомобіль чекати на вулиці буде зовсім не комфортно.
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора
Це теж велика проблема для мешканців сіл. Каже, що з 7 років вона їздить двоколісним і він її досі виручає: «Пішки я б стільки вже не пройшла, і до доньки в сусіднє село так добираюся».
Лідія Олександрівна нині на заслуженому відпочинку, майже все життя пропрацювала педагогом. До речі, вона - перша вчителька нинішнього голови райдержадміністрації Валерія Радібеди. Пам’ятає, як місяць після 7-го класу довелося працювати на підміні листоношею і тоді вона вперше передплатила собі районку.
– Це тепер газета «Промінь», а тоді вона називалася «Щорська правда», - згадує Лідія Олександрівна. – З того часу я не розлучаюся з місцевим виданням ніколи, і з превеликим задоволенням виписую і читаю любий «Промінець». Але останні реформи в «Укрпошті» призводять до того, що передплатники газет тільки обурюються та скаржаться. От і я не витримала, і приїхала спеціально в редакцію. Ну, скажіть, що це за нововведення, коли газета приходить до читача з запізненням на 5 днів, а то й на тиждень?! Написано в газеті: «Запрошуємо на свято, яке відбудеться у неділю…» А воно давно вже відбулося, бо газета у Михайлівку прийшла у вівторок. А вітання, а оголошення, а новини? Все читаємо «у свинячий хвостик». Що це за ставлення до людей? «Укрпошті» навіть Президент не указ? Такі реформи призведуть до зникнення місцевих газет, а колективи редакцій підуть на вулицю. Навіщо це робиться? В обласних виданнях чи столичних не прочитаєш місцевих новин, не побачиш знайомих обличь на сторінках, хіба вряди-годи. Нам потрібна наша газета і її своєчасна доставка!
Ми дуже вдячні Лідії Олександрівні та всім нашим небайдужим читачам за щирі слова, за підтримку. В глибинці Інтернет є не всюди, щоб бути в курсі всіх новин, а тим паче не в селах і не у домівках пенсіонерів. Ми це розуміємо, але в Києві і Чернігові, мабуть, ні. Колективи редакцій на чолі з редакторами постійно ведуть перемовини з ПАТ «Укрпошта», пишуть звернення до всіх інстанцій, щоб робота пошти була побудована на оперативності, щоб листоноші у пересувних відділеннях пропонували не тільки товари, а й передплачували і доставляли газети відповідно до графіка, щоб вчасно привозили пенсії і приймали комунальні платежі. Бо, як бідкалася Лідія Олександрівна й інші мешканці Сновщини: «Пересувне поштове відділення приїжджає раз на тиждень, тому за електроенергію довелося заплатити пізніше. А в наступному місця «висвітився» у квитанції борг. Навіщо мені таке?»
І на додачу – зараз надворі літо… Взимку автомобіль чекати на вулиці буде зовсім не комфортно.
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий