І не кажіть, що в наш час всі сидять в Інтернеті в соцмережах і нічим більше не цікавляться. Як не дивно, а саме у вік сучасних цифрових технологій особливої популярності набирають вироби у стилі Hand Made (ручна робота). Багато хто купує такі витвори ручного мистецтва для подарунків, інші роблять їх для себе, для свого будинку. Хтось варить мило, хтось вишиває картини, хтось виготовляє ляльок-мотанок чи дерев’яні меблі. А Ольга Моложон зі Сновська обрала для себе нетипове заняття - виготовлення прикрас з полімерної глини. Браслети, кольє, сережки.. Побачивши вперше ці витончені різнокольорові вироби, я ніколи б не подумала, що вони зроблені вручну та ще й з глини! Тож вирішила ближче поспілкуватися з молодою майстринею.
- Олю, як у тебе вперше виникла ідея взятися за таку справу? Зазвичай у всіх це - бісероплетіння, вишивка…
- Розпочалося все три роки тому завдяки моїм донечкам. Купила їм дитячу полімерну глину, бо сама в дитинстві хотіла спробувати ліпити з неї. А разом з дітьми захопилася і сама. Зробила першу троянду і пішло-поїхало! Спочатку ліпила для донечок, а потім спробувала зробити для себе сережки, браслети. Вивчала через Інтернет нову техніку ліпки, переглядала майстер-класи. Мої донечки теж завжди були поряд, тільки встигала зішкрібати рештки глини з меблів
- Як же ти справляєшся, будучи багатодітною мамою?!
- Трохи важкувато буває, але я призвичаїлася і ліплю навіть тоді, коли всі навколо бігають і лементують. Старшій Евеліні нині 7 років, молодшій Ясміні - 4 роки, а синочку Владиславу виповнився всього рік. Дякую дуже мамі, яка допомагає мені, забираючи онуків на пару годин погратися. А коли тиша в домі – для мене це найкращий час для творчості. Ліпка з глини приносить неабияке задоволення!
- А чоловік поділяє твоє захопення?
- Так, Сергій не проти мого заняття. Тим паче, що моє хобі стало ще й моєю роботою, яка приносить не тільки задоволення, а й прибуток. І мої дівчатка часом допомагають мені.
- Ліпка з глини якось пов’язана з твоєю здобутою професією?
- Ні, моя освіта ніяк не пов'язана з моїм захопленням. Маю дві вищі - соціальний працівник і психолог.
- Цікаво, мабуть, професійному психологу легко вдається владнати всі конфлікти і вдома? І чи хочеш ти вийти на роботу?
- Чітких правил на всі випадки не існує. Викладачі вчили нас життю і розумінню того, що освіта не закінчується після отримання диплома. Процес самовдосконалення і самоосвіти повинен тривати постійно. Тому і зараз я завжди шукаю відповіді на питання, що стосуються і сімейних відносин, і виховання дітей. Цікавлюсь новими методиками і вправами, які застосовую потім.
Щодо роботи, то зараз про це думати рано - в мене маленький син. Одна справа займатися вдома, коли не треба нікуди поспішати або можна й відкласти заняття на потім, а інша – дотримуватися робочого розпорядку в організації, офісі. Проте, щоб «не випадати із соціуму», на роботу згодом вийти хочу. Правда, не вирішила ще – на яку.
- Нинішня твоя робота кропітка. Деякі елементи прикрас такі дрібні! Як ти тримаєш їх у руках?
- Все роблю своїми пальчиками, без якихось допоміжних пристроїв. Як іноді щось не виходить з першого разу, можна переліпити деталі (пластична глина дозволяє це робити). Далі «саджу» квіточки-листочки на губку і - в духовку. Там вони засихають, і вже з твердих елементів збираю всю прикрасу.
- Олю, наскільки міцні і довговічні прикраси з глини? І чи треба їх покривати чимось додатково?
- Вироби з полімерної глини дуже довговічні й міцні. Вони не покриваються корозією, не темніють у порівнянні із металом, з якого зазвичай роблять біжутерію. Глина не токсична і не викликає алергію. Готові вироби не обов'язково покривати лаком, але якщо потрібно досягти необхідного блиску, тоді я це роблю. А квіти ніколи не покриваються лаком, бо тоді вони не так будуть схожі на натуральні.
- Чи є в тебе улюблена прикраса?
- Це квіткове кольє з маками в українському стилі. На його виготовлення йде декілька днів, але кожну квітку, листочок я ліплю з великою насолодою. Вперше я зробила його на подарунок для моєї куми Анастасії Приходько. До речі, вона також займається рукоділлям, тому по-справжньому професійно оцінила мою роботу.
- Олю, про що зараз мрієш?
- Мої прикраси вже подорожують по Америкою, Францією, Німеччиною, Ізраїлем, Великобританією, Автсралією… А у нас з чоловіком не вистачає часу на подорожі. Я так про це жалкую… Тому зараз моє найбільше бажання – побачити нові міста, набратися нових вражень. Для початку найближчим часом плануємо поїхати до Львова.
- Дякую за розмову. І щасливої дороги!
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото з сімейного архіву Ольги МОЛОЖОН
Комментариев нет:
Отправить комментарий