Після статті

Після виходу в «Промені» статті про мене, життя  перетворилось на суцільні неприємності.  Хотіла промовчати, проте не вийшло.
Молода журналістка Тетяна Литвин  хоч і старалася, але допустила цілу низку неточностей – від умов вступу на навчання, імені сина, викривлення інших фактів з життя (маю на увазі розповідь про маму).  Хочу порадити їй і усім іншим медійникам, редактору бути уважнішими і в намаганні додати художні засоби мовлення не переходити межі. Люди мого покоління дуже ранимі і сентиментальні, тому прошу бути з ними більш обачними. І тим дописувачам, що далі коментують матеріал, раджу бути стриманішими й обдуманішими у репліках.
Насамкінець вимушена нагадати, що все своє життя була чесною і трудилася  від зорі до зорі. У мене хворий чоловік, син пройшов Афганістан, донька мешкає у Харкові, і мама, доки тупала (до своїх 82 років), була зі мною під одним дахом. Ми всі свої сили і здоров’я віддали рідній землі, селу Заріччя, і нам не соромно перед Богом за свої вчинки.  Усім, хто читатиме цей сюжет, я щиро бажаю добра і здоров’я. Газету нашу і її колектив дуже люблю!
З повагою – Анастасія КОНЦЕВА, с.Заріччя.
Фото Олени КОМПАНЕЦЬ