Т.КЛІЩЕНКО, директор історичного музею
Думаю, цей лист «знайшовся» у районному архіві не випадково. Він – як пам’ять, як своєрідне вітання з Днем захисника Вітчизни, як нагадування: завжди, за будь-яких обставин треба бути людьми. Лист був направлений на адресу Щорської міськради рівно 67 років тому – 17 лютого 1945 року. Наводимо його текст без змін.
«Дорогі товариші-городяни!
Вітаю вас зі святом – 27-ою річницею Червоної Армії!
З палким привітом до вас невідомий вам воїн Червоної Армії. Можливо, для вас це видасться дивним, що людина з Півночі раптом звертається з листом до мешканців вашого міста.
В 1943 році 20 вересня (а, може, і 21-го, не пам’ятаю точно) мені разом з іншими захисниками нашої Батьківщини випало щастя звільняти ваше місто Щорс від німецьких загарбників. Ось тому мені і хочеться передати вам палке вітання і дізнатися, як ви живете, як заліковуєте рани, нанесені фашистами. Сподіваюсь, що залізничники – рідні брати Червоної Армії – давно відновили зруйноване депо і залі-зничний міст через річку Снов, педагоги міста знову трудяться в школах. Як зараз, бачу ваше місто, вулиці, дорогу, що веде на Городню…
Товариші, працівники міськради, хотілося б дізнатися, чи є у вашому місті чи поблизу дитячі будинки. Хотілося б завести з ними листування. Я – колишній воїн, інвалід Великої Вітчизняної, зараз працюю директором дитячого будинку, виховую 140 дітей фронтовиків.
Тому й хотілося б зв’язатися з вашим дитячим будинком. Знаю, що ви завантажені роботою, але сподіваюсь, що знайдете 5 хвилин і напишете мені відповідь.
Ех, як би хотілося побувати у вашому місті!
Вітаю вас, друзі!
Директор Усть-Кубинського шкільного дитячого будинку, колишній воїн – старший лейтенант С.А.ФІЛІПОВ.
Напишіть за адресою: Вологодська область, Усть-кубинський район, Усть-Кубинський шкільний дитячий будинок №1, Філіпову».
Судячи з інформації (її теж знайшли в архіві), тодішні керівники міськради відповіли авторові листа 19 березня 1945-го. Написали за цією адресою і ми. І в дитячий будинок, і колегам – у місцевий музей.
Сподіваємось, відгукнуться. А якщо пощастить – дізнаємося більше про ще одного воїна, що визволяв наше місто – старшого лейтенанта Філіпова.
Думаю, цей лист «знайшовся» у районному архіві не випадково. Він – як пам’ять, як своєрідне вітання з Днем захисника Вітчизни, як нагадування: завжди, за будь-яких обставин треба бути людьми. Лист був направлений на адресу Щорської міськради рівно 67 років тому – 17 лютого 1945 року. Наводимо його текст без змін.
«Дорогі товариші-городяни!
Вітаю вас зі святом – 27-ою річницею Червоної Армії!
З палким привітом до вас невідомий вам воїн Червоної Армії. Можливо, для вас це видасться дивним, що людина з Півночі раптом звертається з листом до мешканців вашого міста.
В 1943 році 20 вересня (а, може, і 21-го, не пам’ятаю точно) мені разом з іншими захисниками нашої Батьківщини випало щастя звільняти ваше місто Щорс від німецьких загарбників. Ось тому мені і хочеться передати вам палке вітання і дізнатися, як ви живете, як заліковуєте рани, нанесені фашистами. Сподіваюсь, що залізничники – рідні брати Червоної Армії – давно відновили зруйноване депо і залі-зничний міст через річку Снов, педагоги міста знову трудяться в школах. Як зараз, бачу ваше місто, вулиці, дорогу, що веде на Городню…
Товариші, працівники міськради, хотілося б дізнатися, чи є у вашому місті чи поблизу дитячі будинки. Хотілося б завести з ними листування. Я – колишній воїн, інвалід Великої Вітчизняної, зараз працюю директором дитячого будинку, виховую 140 дітей фронтовиків.
Тому й хотілося б зв’язатися з вашим дитячим будинком. Знаю, що ви завантажені роботою, але сподіваюсь, що знайдете 5 хвилин і напишете мені відповідь.
Ех, як би хотілося побувати у вашому місті!
Вітаю вас, друзі!
Директор Усть-Кубинського шкільного дитячого будинку, колишній воїн – старший лейтенант С.А.ФІЛІПОВ.
Напишіть за адресою: Вологодська область, Усть-кубинський район, Усть-Кубинський шкільний дитячий будинок №1, Філіпову».
Судячи з інформації (її теж знайшли в архіві), тодішні керівники міськради відповіли авторові листа 19 березня 1945-го. Написали за цією адресою і ми. І в дитячий будинок, і колегам – у місцевий музей.
Сподіваємось, відгукнуться. А якщо пощастить – дізнаємося більше про ще одного воїна, що визволяв наше місто – старшого лейтенанта Філіпова.
Комментариев нет:
Отправить комментарий