Сільський сход у Займищі відразу ж нагадав про деякі прислів’я з розряду народної мудрості на кшталт «Стара колія – добра колія» або «Старий кінь борозни не зіпсує». Дійсно, у наш час таке життя, що день минув – і це вже добре.
Займищанський клуб зустрів людей добре натопленою пічкою і холодною підлогою. У шибці одного вікна замість скла боком стояла частина вивіски з сільради, яку по-господарськи пристосували на незвичне місце. (Дійсно, не пропадати ж добру?). А поза тим все виглядало, як і годиться: трохи більше двох десятків людей – переважно пенсійного віку, сільський голова Л.П. Куценко в президії й гості «з району» - голова райради І.Г. Орда, начальник райуправління пенсійного фонду М.С. Шидловська (якій довелося ще до офіційного відкриття зібрання відповідати на запитання займищан, влаштувавши своєрідну міні-консультацію), спеціаліст райвідділу Держкомзему В.П. Поцелуєва.
У залі з самого початку панувала легка, невимушена атмосфера. Як-то кажуть, «у кулуарах» народ більше переймався не підсумками бюджетного року, а речами більш простими і прозаїчними. Скажімо, жваво обговорювалися перепитії телевізійного конкурсу «Голос країни». Лише читання річного звіту сільським головою нагадало, що сьогодні доведеться згадати про те, яким був для місцевої громади 2011 рік і що треба зробити в ближчій перспективі, аби життя стало кращим. Отже, у Займищі та Малому Щимелі реально мешкає близько чотирьохсот осіб, хоча за переписом – трохи більше. Чим дійсно можна пишатися, так це тим, що 99 осель газифіковано, а ще близько десятка власників будинків мають намір під’єднатися до газової мережі, однак не в змозі реалізувати свій задум через нестачу грошей. (Дехто з учасників сходу відреагував цілком конкретним зайваженням: «Зараз для цього й п’яти тисяч гривень не вистачить»). Добрим є і те, що 117 хат охоплено централізованим водопостачанням. На жаль, ця послуга радує своєю якістю далеко не всіх селян – буває, водичка тече з іржею. До того ж на черзі підвищення вартості води, яке анонсував райсількомунгосп. До речі, така перспектива не налякала споживачів. Більшість погоджується, що ліпше платити стільки ж, як у місті, ніж взагалі залишитися без води з-під крану. До благ цивілізації звикаєш швидко…
Господарюють займищани, як і раніше. Хіба коней стає менше – вони поступаються сучасним мотоблокам. Все ніби у відомому творі – «Залізна коняка приходить на зміну селянській кобилі». У селі є 6 великих і стільки ж малих тракторів, тож проблем з оранкою чи іншими сільгоспроботами практично немає. Побільшало свиней (було 44, стало 57), є 5 кіз, поголів’я ВРХ у господарствах населення не засмучує. До послуг громади – один магазин райспоживспілки, був ще приватний кіоск, але з 1 січня закрився через дорожнечу опалення. Щоправда, його власник пообіцяв навесні відновити торгівлю. Коментуючи на сході цю тему, дехто із займищан зауважив, що добре було, аби в магазині продавали хоча б вино…
Відрадний факт – тутешня громада в значній мірі має молоде обличчя. Дітей та підлітків у віці до 18 років – аж 93. З них 60 підвозиться автобусом до місць навчання та виховання.
Принагідно згадаємо ситуацію з транспортом. Напевно, через статус приміського населеного пункту Займище не має регулярного автобусного сполучення з райцентром. Мовляв, тут же близько, кому треба – й пішки дійде чи велосипедом дістанеться. Хоча чимало людей мріють про звичний сервіс. До певної міри ця проблема може бути розв’язана завдяки місцевому священику, котрий пообіцяв недорого возити людей по неділях своїм мікроавтобусом.
Проблем у селі теж вистачає. Вже чотири місяці не возять за замовленням балонний газ. Гості на річковому пляжу далеко не завжди поводяться належним чином, лишаючи після себе купи сміття. Тому сільраді доводиться органі-зовувати прибирання території. Хоча у деякій мірі тут доречним буде вираз «Краса потребує жертв» (чи то б пак – роботи). Зрештою, саме краса цієї місцини над Сновом стала одним з основних факторів для проведення в Займищі обласного фольклорного фестивалю-конкурсу імені Василя Полевика. А цей захід – не лише клопіт. Це – престиж села, яскраве видовище, можливість долучитися до культурологічного процесу високого рівня. До того ж - завдяки фестивалю асфальтові дороги ремонтуються… Тож Л.П. Куценко без тіні вагань оголосив на сході: нам треба готуватися до фестивального дійства і нинішнього року, щоб підтримати репутацію Займища. Реакцією на заклик були слова, що пролунали із залу: «Що там готуватися, горілки хіба нагнати?»
Стосовно спиртного, як вже згадувалося, у легальному продажу його нема. А ось у нелегальному… Торік міліція виявила два пункти продажу фальсифікованої горілки. Одна з торговок, яку притягли до відповідальності, навіть скерувала до сільради письмове зобов’язання не продавати більше землякам оту гидоту.
Що ще турбує займищан, то це стан справ у сільськогосподарській галузі. З одного боку – ніби почало оживати псп «Промінь», навіть на займищанській фермі справи пішли, кількість працюючих збільшилася. Керівництво господарства демонструє явний інтерес до збільшення орендованого земельного фонду. Зокрема – і до не витребуваних земельних паїв. (Користуючись нагодою, присутній на сході голова райради І.Г. Орда порадив селянам здавати свою землю в оренду С.Г. Бобровнику). Із землею пов’язана і до певної міри ще одна – конфліктна – ситуація. Кілька років тому фірма з Києва почала брати у займищан в оренду наділи, оформила документи… Щоправда, жодної господарської діяльності в угіддях так і не розпочала. Більше того – про орендну плату власникам паїв почала забувати. Мало що затримувала гроші, так ще й не усім платила. Народ цілком слушно обурювався таким неподобством. І.Г. Орда пообіцяв втрутитися в цю ситуацію.
На сході йшла мова і про побутові справи, скажімо, одна мешканка села поскаржилася, що вона ще кілька місяців тому замовила і проплатила документацію для електрифікації будинку, а РЕМ все зволікає із виконанням робіт. Таким чином введення житла в експлуатацію затримується. І.Г. Орда і в цьому випадку пообіцяв посприяти вирішити питання.
Наостанок варто згадати про плани, які сільський голова Л.П. Куценко намітив на 2012 рік. Це – грейдерування доріг, капітальний ремонт мосту через Снов (вже замовлено 5 кубометрів дуба і 6 – сосни). Певна увага приділятиметься благоустрою населених пунктів. Звісна річ, заплановане може бути реалізоване лише при наявності коштів у сільському бюджеті. А ось з ними – відверто сутужно. Та й самооподаткування – теж не дуже виручає, бо торік його зібрано 1170 грн. й цьогоріч ця сума навряд чи буде набагато більшою.
Підсумовуючи сход, більшість його учасників зауважень не висловили. Єдине, чого б люди хотіли, так це присутності на зібранні депутатів райради Л.І. Смоляка та облради – Г.Н. Божка. Але слід сподіватися, що ці народні обранці прийдуть наступного разу.
Займищанський клуб зустрів людей добре натопленою пічкою і холодною підлогою. У шибці одного вікна замість скла боком стояла частина вивіски з сільради, яку по-господарськи пристосували на незвичне місце. (Дійсно, не пропадати ж добру?). А поза тим все виглядало, як і годиться: трохи більше двох десятків людей – переважно пенсійного віку, сільський голова Л.П. Куценко в президії й гості «з району» - голова райради І.Г. Орда, начальник райуправління пенсійного фонду М.С. Шидловська (якій довелося ще до офіційного відкриття зібрання відповідати на запитання займищан, влаштувавши своєрідну міні-консультацію), спеціаліст райвідділу Держкомзему В.П. Поцелуєва.
У залі з самого початку панувала легка, невимушена атмосфера. Як-то кажуть, «у кулуарах» народ більше переймався не підсумками бюджетного року, а речами більш простими і прозаїчними. Скажімо, жваво обговорювалися перепитії телевізійного конкурсу «Голос країни». Лише читання річного звіту сільським головою нагадало, що сьогодні доведеться згадати про те, яким був для місцевої громади 2011 рік і що треба зробити в ближчій перспективі, аби життя стало кращим. Отже, у Займищі та Малому Щимелі реально мешкає близько чотирьохсот осіб, хоча за переписом – трохи більше. Чим дійсно можна пишатися, так це тим, що 99 осель газифіковано, а ще близько десятка власників будинків мають намір під’єднатися до газової мережі, однак не в змозі реалізувати свій задум через нестачу грошей. (Дехто з учасників сходу відреагував цілком конкретним зайваженням: «Зараз для цього й п’яти тисяч гривень не вистачить»). Добрим є і те, що 117 хат охоплено централізованим водопостачанням. На жаль, ця послуга радує своєю якістю далеко не всіх селян – буває, водичка тече з іржею. До того ж на черзі підвищення вартості води, яке анонсував райсількомунгосп. До речі, така перспектива не налякала споживачів. Більшість погоджується, що ліпше платити стільки ж, як у місті, ніж взагалі залишитися без води з-під крану. До благ цивілізації звикаєш швидко…
Господарюють займищани, як і раніше. Хіба коней стає менше – вони поступаються сучасним мотоблокам. Все ніби у відомому творі – «Залізна коняка приходить на зміну селянській кобилі». У селі є 6 великих і стільки ж малих тракторів, тож проблем з оранкою чи іншими сільгоспроботами практично немає. Побільшало свиней (було 44, стало 57), є 5 кіз, поголів’я ВРХ у господарствах населення не засмучує. До послуг громади – один магазин райспоживспілки, був ще приватний кіоск, але з 1 січня закрився через дорожнечу опалення. Щоправда, його власник пообіцяв навесні відновити торгівлю. Коментуючи на сході цю тему, дехто із займищан зауважив, що добре було, аби в магазині продавали хоча б вино…
Відрадний факт – тутешня громада в значній мірі має молоде обличчя. Дітей та підлітків у віці до 18 років – аж 93. З них 60 підвозиться автобусом до місць навчання та виховання.
Принагідно згадаємо ситуацію з транспортом. Напевно, через статус приміського населеного пункту Займище не має регулярного автобусного сполучення з райцентром. Мовляв, тут же близько, кому треба – й пішки дійде чи велосипедом дістанеться. Хоча чимало людей мріють про звичний сервіс. До певної міри ця проблема може бути розв’язана завдяки місцевому священику, котрий пообіцяв недорого возити людей по неділях своїм мікроавтобусом.
Проблем у селі теж вистачає. Вже чотири місяці не возять за замовленням балонний газ. Гості на річковому пляжу далеко не завжди поводяться належним чином, лишаючи після себе купи сміття. Тому сільраді доводиться органі-зовувати прибирання території. Хоча у деякій мірі тут доречним буде вираз «Краса потребує жертв» (чи то б пак – роботи). Зрештою, саме краса цієї місцини над Сновом стала одним з основних факторів для проведення в Займищі обласного фольклорного фестивалю-конкурсу імені Василя Полевика. А цей захід – не лише клопіт. Це – престиж села, яскраве видовище, можливість долучитися до культурологічного процесу високого рівня. До того ж - завдяки фестивалю асфальтові дороги ремонтуються… Тож Л.П. Куценко без тіні вагань оголосив на сході: нам треба готуватися до фестивального дійства і нинішнього року, щоб підтримати репутацію Займища. Реакцією на заклик були слова, що пролунали із залу: «Що там готуватися, горілки хіба нагнати?»
Стосовно спиртного, як вже згадувалося, у легальному продажу його нема. А ось у нелегальному… Торік міліція виявила два пункти продажу фальсифікованої горілки. Одна з торговок, яку притягли до відповідальності, навіть скерувала до сільради письмове зобов’язання не продавати більше землякам оту гидоту.
Що ще турбує займищан, то це стан справ у сільськогосподарській галузі. З одного боку – ніби почало оживати псп «Промінь», навіть на займищанській фермі справи пішли, кількість працюючих збільшилася. Керівництво господарства демонструє явний інтерес до збільшення орендованого земельного фонду. Зокрема – і до не витребуваних земельних паїв. (Користуючись нагодою, присутній на сході голова райради І.Г. Орда порадив селянам здавати свою землю в оренду С.Г. Бобровнику). Із землею пов’язана і до певної міри ще одна – конфліктна – ситуація. Кілька років тому фірма з Києва почала брати у займищан в оренду наділи, оформила документи… Щоправда, жодної господарської діяльності в угіддях так і не розпочала. Більше того – про орендну плату власникам паїв почала забувати. Мало що затримувала гроші, так ще й не усім платила. Народ цілком слушно обурювався таким неподобством. І.Г. Орда пообіцяв втрутитися в цю ситуацію.
На сході йшла мова і про побутові справи, скажімо, одна мешканка села поскаржилася, що вона ще кілька місяців тому замовила і проплатила документацію для електрифікації будинку, а РЕМ все зволікає із виконанням робіт. Таким чином введення житла в експлуатацію затримується. І.Г. Орда і в цьому випадку пообіцяв посприяти вирішити питання.
Наостанок варто згадати про плани, які сільський голова Л.П. Куценко намітив на 2012 рік. Це – грейдерування доріг, капітальний ремонт мосту через Снов (вже замовлено 5 кубометрів дуба і 6 – сосни). Певна увага приділятиметься благоустрою населених пунктів. Звісна річ, заплановане може бути реалізоване лише при наявності коштів у сільському бюджеті. А ось з ними – відверто сутужно. Та й самооподаткування – теж не дуже виручає, бо торік його зібрано 1170 грн. й цьогоріч ця сума навряд чи буде набагато більшою.
Підсумовуючи сход, більшість його учасників зауважень не висловили. Єдине, чого б люди хотіли, так це присутності на зібранні депутатів райради Л.І. Смоляка та облради – Г.Н. Божка. Але слід сподіватися, що ці народні обранці прийдуть наступного разу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий