Велика трудівниця

У своєму житті вона пережила усякого. Але разом з тим зізнається, що найщасливіша. Її жіночу долю обігрів, додав впевненості чоловік Микола Ісакович, з яким поруч майже піввіку. Варвара Михайлівна
скарбом безцінним вважає своє подружнє життя і, мабуть, серцем розуміє: у нинішній період, як ніколи, потрібні і ніжність, і тепло, і тиха правдива підтримка. Вірить: Бог ще дасть сили потримати в господі корову, іншу живність, обробити чималий город. Щоправда, й двоє синів, які давно роз’їхалися з батьківського гніздечка, не забувають, часто навідуються з поміччю. У день нашої випадкової зустрічі колись вправна в колгоспі доярка, не на двох - на чотирьох (з палицями) ногах добиралася в магазин за хлібом. - А як же, - каже, - новину почую, з людьми побачусь! І дід мій вдома не сидить, до сусіда ішов. А увечері сядемо коло груби й довго говоритимемо… Дрова є, у хаті тепло. Та чи не такими – на загальну користь – і повинні бути взаємини й саме буття?
Олена КОМПАНЕЦЬ