Минулого тижня у вівторок небо трохи припорошило нашу місцевість снігом. І хоча опади ці виглядали доволі символічно, однак подібне явище природи не є властивим для останньої декади квітня. Чимало людей пов’язують таку довготривалу холодну пору з тим, що цьогоріч свято Великодня припало на дуже пізній період, аж на травень. Хоча слід зазначити: примхи клімату фіксувалися на Сновщині і в давнину. Детальніше про це «Промінь» розпитав начальника метеостанції «Сновськ» обласного метеорологічного центру Марину Зіненко.
– Журнал спостережень за погодою та іншими природними явищами ведеться на нашій станції з 1945 року, - розповіла Марина Володимирівна. – Щодоби фахівці метеослужби фіксують показники за дев’ятьма позиціями. (Скажімо, температура повітря вимірюється через кожні три години). Раз на добу визначається радіаційний фон. А вологість грунту у вегетаційний період – тричі на місяць. Аналогічну роботу виконують наші колеги у Ніжині, Прилуках, Семенівці та Покошичах.
Якщо вести мову про середньорічну температуру зовнішнього повітря, то у 1945 році цей показник склав 5,1 градуса. Найхолоднішими виявилися 1963, 1969 і 1985 роки. Натомість з 1999 року намітилася виразна тенденція до потепління. 2015-ий рік – 9,1 градуса, 2019-ий – 9,4, 2020-ий – вже 9,9! Тобто минулий рік був майже удвічі теплішим, ніж 1945-ий.
Стосовно квітня, то у цьому місяці 1952 року одного дня вдарив мороз у мінус чотирнадцять градусів. Натомість у 1950-му температура піднімалася до позначки плюс 29, в 2012-му – до 29,3 тепла. А 26-27 квітня 1948 року понад половина нашої місцевості була вкрита снігом. У 1987 році відчутно сніжило 19 квітня.
Загалом цікавою темою є опади. Вважається, що середній загальнорічний показник має складати 630 міліметрів. У 1945 році з неба «впав» 551 мм вологи. Натомість у 1948-му – лише 386. Рясно заливало дощами і засипало снігом Сновщину в 1970 році - 913 мм. Непогано виглядав і 2005-ий рік – 816. Однак останнім часом ситуація кардинально змінилася. 2018 рік – 426, 2019 – 416, 2020 – 490.
Паралельно спостерігається і падіння рівня грунтових вод. На території станції знаходиться десятиметрова свердловина, в якій ми робимо проміри. Так ось, протягом кількох останніх років вода опустилася приблизно на метр. Хоча все пізнається, як то кажуть, у порівнянні. На Прилуччині (це південь нашої області) рівень упав майже на три метри… Схожий стан справ і в річці Снов. У минулому середній багаторічний показник її повноводності складав 283 сантиметри над точкою заміру. (Максимальний рекорд колись сягнув 400 см). А зараз він - лише 186 см. Минулого літа ж взагалі опускався до 73…
Говорити про скруту з водними ресурсами ще зарано, але людям треба бути готовими до ощадливішого використання води вже в осяжній перспективі. Принаймні, чимало колодязів вже попересихали і це реально впливає на життєдіяльність сільського населення.
Важливий момент спостережень метеорологів – глибина промерзання грунту взимку. Колись цей фактор сильно впливав на місцеву сільськогосподарську галузь. У 1955 році земля була скута холодом на глибину 139 сантиметрів, у 1980 – 137, у 1986 – 150 (!). Проте з 2003 року формується інша картина. 2004 рік – 22 см, 2012 – 10 см, 2019 – 17 см, 2020 – 13 см. Тепер у нашому краї можуть вирощувати чимало теплолюбивих рослинних культур, у садах ростуть персики, волоські горіхи, столовий виноград. Хоча є й інші наслідки потепління. Вже років 5 чи 6, як активізувалася шкідлива комаха – оленка волохата, яка з апетитом жере квіти і деяку городину. Існує припущення, що раніше на заваді її широкому розповсюдженню стояли морози, які знищували личинки у грунті протягом зими.
Завершила розмову Марина Зіненко згадкою про рівень радіації. Останні десятиліття він стабільно тримається в межах норми і складає від 0,008 до 0,012 рентген на годину. (Норма – 0,025). Чи не єдиний виняток – це коли кілька років тому показник випромінювання підскочив до 0,017. Саме тоді у пресі повідомляли, що хвиля радіаційного забруднення тимчасово накрила майже всю Європу та Україну. Це пов’язувалося з аварією на військовому об’єкті в Росії.
Загалом кліматичні умови стають жорсткішими й спричинені вони переважно глобальними факторами, які відбуваються в світі. Навіть у нас тепер можливі такі природні явища, про які раніше ніхто навіть і не чув. Для прикладу: 16-17 квітня минулого року над Чернігівщиною пронісся піщаний буревій. Рухався він із заходу на схід. Перед тим довго трималася бездощова погода, земля висохла і потужний потік повітря підняв угору величезні маси землі та пилу. Враження від стихії тоді були доволі неприємними. І ніхто вже не дасть гарантії, що подібні явища не виникнуть знову.
Записав Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий