актуальне інтерв`ю
Минулий рік для тваринництва району був дуже складним. На 1 січня 2016 року у сільгоспформуваннях утримується всього 1328 голів великої рогатої худоби, в тому числі 695 корів, що становить, відповідно, 115 і 103 відсотки до рівня минулого року. Водночас скоротився обсяг виробництва молока й м’яса. А от виробництво яєць зросло на 18 відсотків. До речі, ТОВ «МК «Добробут» виробило 58 відсотків загальнорайонного обсягу м’яса. Наш кореспондент веде розмову з головним спеціалістом у галузі тваринництва управління агропромислового розвитку РДА Г.В. БЕБЕХ про досягнення, упущення і перспективи галузі.
- Ганно Василівно, спад поголів’я ВРХ, а відтак і обсягів виробництва продукції тваринництва, на жаль, спостерігається в переважній більшості регіонів України. Що можете розповісти про продуктивність худоби в господарствах району.
- Зараз по продуктивності перед веде псп «Яна Плюс». Приміром, середньодобовий приріст живої ваги молодняка на відгодівлі та дорощуванні за минулий рік по сільгосппідприємству склав 947 грамів, у СТОВ «Щорссільгоспсервіс» - 395, а в решті господарств показники ще нижчі. Щодо молока, то найбільше – 709 тонн – його виробили у свк «Райдуга», а в псп «Яна Плюс» - 514 тонн. При цьому надій у середньому на корову за минулий рік по першому господарству становив 2195, а по другому – 3296 кілограмів. 3661 кілограм на корову мали в псп імені Ватутіна. Із згаданих сільгоспформувань доїльні зали мають свк «Райдуга, псп «Яна Плюс» і СТОВ «Щорссільгоспсервіс».
- Чи задоволені Ви кормовою базою, створеною для тваринництва району?
- Годівля, достатня за енергією і повноцінна за органічними, мінеральними і біологічно-активними речовинами, – основа отримання високої продуктивності та збереження здоров’я корів. Низькі витрати кормів на виробництво одного центнера молока значною мірою залежать від використання в годівлі тварин дешевих грубих, концентрованих, соковитих і зелених кормів власного виробництва. Жаркі, посушливі були літо й осінь, а потрібно випасати худобу та заготовляти на зиму сіно, силос, сінаж. У розрахунку на одну умовну голову припасено 17,2 цн кормових одиниць. Добра кормова база закладена на зиму в СТОВ «Щорссільгоспсервіс». У господарства є потенціал, тож можна працювати над розвитком тваринництва. У псп «Яна Плюс» збалансований раціон по мікроелементах, протеїну, цукру. Минулого літа тут надбали 660 тонн сінажу, про який у більшості господарств району давно забули. Є достатня кількість силосу. Грубих кормів (сіна й соломи) вистачить на стійловий період. Худоба отримує соняшниковий шрот, екструдовану сою, якими поповнюється брак високобілкових кормів. Як наслідок, зараз у псп «Яна Плюс» щодобові надої на корову становлять 18,3 кілограма молока. У господарстві тривають розтелення, обсяги виробництва молока зростають. За минулий рік сільгосппідприємством закуплено 119 нетелей червоної та чорно-рябої молочних порід. Молодняк перспективний. У господарствах, де племінна робота поставлена на належний рівень, продуктивність худоби висока. І в нинішньому році актуальною залишається закупівля породистих нетелей.
Але варто знати, що поряд з виконанням зазначених вимог, необхідно вести роботу по покращенню генетичного потенціалу тварин, оскільки відомо, що здатність корови оплатити підвищені витрати кормів додатковою продукцією (у даному випадку молоком) різна і обумовлена, перш за все, їх породними й особистими якостями. Корови примітивних порід (їх ще можна назвати „місцевого типу”) через відсутність будь-якої племінної роботи та паруванням доморослими плідниками невідомого походження, які в переважній більшості сьогодні утримуються в особистих господарствах і сільгосппідприємствах, також підвищують продуктивність в умовах покращеної годівлі, але не до високого рівня. Тож нові добавки кормів стають економічно невигідними для господаря. Для формування високопродуктивного молочного стада необхідне обов’язкове виконання таких умов: збалансована годівля тварин, створення належних умов утримання, ведення племінної роботи, покращення відтворення, система профілактичних ветеринарних заходів.
- У нашому районі свого часу чимало господарств напрацювало значний досвід племінної роботи.
- Дійсно. Зараз знову дбають про культуру виробництва, правильну технологію, де основа основ – племінна робота. Минулого року в молочне стадо району ввели 26 відсотків нетелей. Омолодження стада – також перспектива на нарощування продуктивності.
- Звичайно, успіх справи значною мірою залежить від людського фактору. Важко перебільшити роль головних спеціалістів у кожному з небагатьох господарств, де є тваринницька галузь.
- Дуже багато зусиль докладає для розвитку галузі заступник директора з тваринництва псп «Яна Плюс» А.О. Захарченко. У нього немає другорядних проблем: племінна робота, раціони, умови утримання, здоров’я тварин – усе під контролем. Знаючий спеціаліст В.М. Гордійко обіймає посаду головного зоотехніка в псп імені Ватутіна. Просто не замінимі у свк «Райдуга» хазяйка ферми В.В. Тебенко, у СТОВ „Щорссільгоспсервіс” О.Ф. Коваленко - завфермою. Вони водночас і техніки штучного запліднення, і лікують, і ректалять, і роздоюють корів.
- Ганно Василівно, чи будуть у 2016 році діяти в тваринництві державні програми, спрямовані на розвиток галузі?
- Що стосується населення, то є проекти на дві програми – одна добре відома «Програма передачі нетелей багатодітним сім’ям, які проживають у сільській місцевості Чернігівської області». Друга – «Програма підтримки особистих селянських господарств, де утримується 5 і більше корів». Вона стосується придбання доїльних апаратів. Щодо сільгосппідприємств, то діє програма «Державної підтримки галузі тваринництва», згідно якої бюджетні кошти спрямовуватимуться з метою розвитку галузі та підвищення її ефективності суб’єктам господарювання агропромислового комплексу для виплати часткового відшкодування: вартості закуплених для подальшого відтворення телиць, нетелей, корів вітчизняного походження та племінних телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного і м’ясного напряму продуктивності; відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими у національній валюті. Для покриття витрат, пов’язаних із закупівлею молодняку сільськогосподарських тварин, обладнання для тваринницьких ферм і комплексів; вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів. Часткове відшкодування вартості тварин здійснюється на безповоротній основі суб’єктам господарювання за закуплені ними тварини у період із жовтня попереднього року до жовтня поточного року у розмірі до 50 відсотків вартості, але не більше: за телиці, нетелі та корови вітчизняного походження – за умови, що самиці походять та закуплені із стада, що має середній надій на корову від 6000 кілограмів молока за минулий рік за даними звіту про стан тваринництва, – 12 тисяч за одну голову.
- Дякую за розмову.
Інтерв’ю брала
Валентина
ВОЛОКУШИНА
Комментариев нет:
Отправить комментарий