У пологовому відділенні Корюківської ЦРЛ перебуває покинуте немовля
11 грудня, на початку 7-ої години ранку Тетяна (так себе назвала жінка) з`явилася у коридорі «пологового». Вагітна, брудна і зі шлейфом перегару, попросила допомоги медичного персоналу, бо ось-ось має народити.
Симпатична, відштовхуючезанедбана, вона розповіла, що вчора була на дні народження у подруги, а сьогодні хоче перевіритися, чи встигне дістатися Городні, звідки приїхала, бо можуть розпочатися пологи. «Як ви почуваєтеся? Чи почалися перейми, чи турбують болі?» – поцікавилися медсестрички. На що жінка відповіла, що все гаразд. Медпрацівниці «пологового» відказали, що лікар буде о восьмій ранку, і якщо все гаразд, то можна сміливо їхати додому. Жінка вийшла.
– Валерію Дмитровичу?.. Чи приймаєте ви жінок з іншого міста? Мені скоро народжувати, можна до вас звернутися? – мовив зі слухавки жіночий голос. На подібні дзвінки районний акушер-гінеколог Валерій Гордійчук завжди відповідає: «Ми не маємо права нікому відмовити, звертайтеся». І вона прийшла. На годиннику було 13.25.
Операція – кесарів розтин розпочалася негайно. З`ясувалося, що дитина вже проситься на світ Божий, але ускладнення загрожують її життю. «Ми рятували дитину, розповість потім лікар, родова діяльність вже розпочалася, але поперед голівки плоду йшла пуповина. Якщо б відійшли води, дитина притисла б голівкою пуповину, тим самим перекривши доступ кисню. За п`ять хвилин плід би завмер. Жінка народила би мертву дитину. Тому можна з упевненістю сказати, що дитині неймовірно пощастило.
Хлопчик народився за п`ятнадцять хвилин після того, як мама поступила у відділення, вагою три кіло і 51 сантиметр на зріст. Дитина здорова, з великими карими очима».
«Жінку звуть Тетяна, їй близько 36 років, прописана у селі Здрягівка Городнянського району, проживає у Городні, по вулиці Шевченка, п`ята вагітність, треті пологи зачитує із медичних документів акушергінеколог Надія Веренько, але все це тільки зі слів самої жінка. Жодного документа вона нам так і не надала. Голосила, що у чоловіка не вийшло приїхати відразу, але завтра він обов`язково буде».
Але і завтра, у суботу, до неї ніхто не приїхав. Проте, працівники пологового відділення ні на мить не засумнівалися у тому, що жінка обманює. Все, що мали у запасниках: медикаменти, їжу, дитячу суміш, надали породіллі і немовляті. Жінка постійно цікавилася дитиною, що їсть, як спить?
Справа у тому, що після кесаревого розтину, дві доби мамі заборонено годувати дитину грудьми, оскільки сама вона отримує антибіотики. Перший день, післяопераційний, жінка не встає з ліжка, а на другу добу дозволяється підводитися.
Друга доба – неділя. Вже вранці медсестрички зупинили Тетяну з пакетами біля дверей. На питання, куди вона зібралася, жінка відповіла, що зустріти чоловіка, бо приїхав. Її розвернули, попередивши, щоби нікуди не виходила. І як тільки медсестра пішла у палату до іншої породіллі, Тетяна шмигнула у двері. Надворі бачили, як вона у халаті і капцях сіла в автівку, що чекала біля центрального входу у стаціонарний корпус ЦРЛ, і… поїхала геть.
Медичні працівники викликали поліцію, повідомили відповідні служби.
– Що буде з породіллею, – цікавлюся у Валерія Гордійчука, – бо втекла ж, навіть шви не знявши…
– Якщо не звернеться по медичну допомогу, можливе запалення і серйозні наслідки. Зараз, аналізуючи пережите, можу з упевненістю сказати, що з її боку все було заплановано. Подібний випадок був у моїй практиці. Скоріш за все, ця особа не з того населеного пункту, який вказала, і планувала накивати п`ятами відразу після пологів. Ось що вона не передбачила, так це те, що опиниться на операційному столі, бо таку ситуацію спрогнозувати ніхто не здатен. Думаю, що ми її вже не побачимо. Єдине, що хотілося б передати їй, так це спасибі, що не викинула дитину. Якщо б ця мати-зозуля народжувала самотужки – дитина б не вижила.
А ще лікар сказав, що в області це четвертий подібний випадок протягом року, що минає.«Дитинка славна і вже сьогодні є подружжя, котре давно мріє про батьківство», каже Надія Веренько.
А поки немовля перебуватиме спочатку у пологовому відділенні, а потім у дитячому. Дівчата із «пологового» над немовлям – як мами, кожна якусь часточку тепла дарує. Називають маленького Андрюшкою. Але і вони не всемогутні. Дитині потрібні і суміші, і памперси – недешеві речі. Віриться, що відгукнуться й інші сердобольні люди, допоможуть маленькому хлопчику пережити два місяці.
Незважаючи на негативний бік цієї події, все ж віриться, що у переддень великого свята двоє отримали від Святого Миколая чекану дивовісточку про те, що нарешті стануть батьками, нехай і для чужої дитини. А допоміг Святому Андрій Первозванний, у переддень якого також, завдячуючи диву, вижив маленький хлопчик. З такими двома Святими заступниками, чи не Андрій Миколайович з`явився на світ?..
P.S. Поліція повідомила, що усі дані, які надала жінка, – фальшиві. Пологовому відділенню вона має компенсувати чималеньку суму...
* * *
– Жінку, що народила дитину і покинула, знайшли, – розповідає начальник служби у справах дітей Олена Одерій, – у Щорсі! Має інше ім`я і прізвище. Єдине, про що сказала правду, так це про власний вік. Їй дійсно – 36. Проживає разом із співмешканцем, має ще трьох діток. На обліку перебуває як багатодітна, але аж ніяк не неблагополучна. На медичному обліку з вагітності у лікарні вона не була. Перед тим, як прибути у Корюківку, трьох власних дітей: шкільного віку, дошкільного і дитину віком до трьох років, відвела до подруги, попросила доглянути за ними, сказала, що їде оперувати грижу. Через два дні повернулася додому і сусіди помітили, що живіт значно зменшився, а дитини немає. Завдяки пильності сусідів її і знайшли.
– Що буде з дитиною?
– На третій день від народження Андрійка, нашою службою було складено акт, у якому вказано, що батьки дитини – невідомі. 14 лютого малюка буде взято на облік з усиновлення. Спочатку усиновити дитину матимуть право батьки, що мешкають у нашому районі, потім – у області, а вже потім – в Україні. Тому звертаюся до тих, хто прагне стати люблячими мамою і татом для здорового немовляти, звертайтеся, ми надамо всіляку допомогу. Крім цього додам, що в області сьогодні на усиновлення дітей чекають 40 подружніх пар.
– Чи може мама-зозуля повернути собі Андрійка?
– Якщо б при народженні дитини вона вказала своє справжнє прізвище, то мала б на роздуми два місяці. Вона ж зумисне назвала видумане, тим самим позбавивши себе можливості передумати.
Вікторія САВЧЕНКО,
газета „Маяк”
P.S. Згадану історію щорсівчани продовжують обговорювати. Майже всі одностайні: такого нормальна жінка заподіяти не може. Гудуть і Хотуничі, де, як виявляється, про землячку-породіллю не всі думають погано. Мовляв, бідна, нещасна, не в силах самотужки підняти на ноги таку кількість дітвори. Мабуть, серед цього загалу є і матері. Дивно! Чи не правда?
Мені, приміром, страшно, що починаємо забувати Бога, його оцінку наших вчинків. Добра вам, люди добрі! А Тетяні, чи як її насправді звати – прозріння і осмислення буття.
Олена
КОМПАНЕЦЬ
11 грудня, на початку 7-ої години ранку Тетяна (так себе назвала жінка) з`явилася у коридорі «пологового». Вагітна, брудна і зі шлейфом перегару, попросила допомоги медичного персоналу, бо ось-ось має народити.
Симпатична, відштовхуючезанедбана, вона розповіла, що вчора була на дні народження у подруги, а сьогодні хоче перевіритися, чи встигне дістатися Городні, звідки приїхала, бо можуть розпочатися пологи. «Як ви почуваєтеся? Чи почалися перейми, чи турбують болі?» – поцікавилися медсестрички. На що жінка відповіла, що все гаразд. Медпрацівниці «пологового» відказали, що лікар буде о восьмій ранку, і якщо все гаразд, то можна сміливо їхати додому. Жінка вийшла.
– Валерію Дмитровичу?.. Чи приймаєте ви жінок з іншого міста? Мені скоро народжувати, можна до вас звернутися? – мовив зі слухавки жіночий голос. На подібні дзвінки районний акушер-гінеколог Валерій Гордійчук завжди відповідає: «Ми не маємо права нікому відмовити, звертайтеся». І вона прийшла. На годиннику було 13.25.
Операція – кесарів розтин розпочалася негайно. З`ясувалося, що дитина вже проситься на світ Божий, але ускладнення загрожують її життю. «Ми рятували дитину, розповість потім лікар, родова діяльність вже розпочалася, але поперед голівки плоду йшла пуповина. Якщо б відійшли води, дитина притисла б голівкою пуповину, тим самим перекривши доступ кисню. За п`ять хвилин плід би завмер. Жінка народила би мертву дитину. Тому можна з упевненістю сказати, що дитині неймовірно пощастило.
Хлопчик народився за п`ятнадцять хвилин після того, як мама поступила у відділення, вагою три кіло і 51 сантиметр на зріст. Дитина здорова, з великими карими очима».
«Жінку звуть Тетяна, їй близько 36 років, прописана у селі Здрягівка Городнянського району, проживає у Городні, по вулиці Шевченка, п`ята вагітність, треті пологи зачитує із медичних документів акушергінеколог Надія Веренько, але все це тільки зі слів самої жінка. Жодного документа вона нам так і не надала. Голосила, що у чоловіка не вийшло приїхати відразу, але завтра він обов`язково буде».
Але і завтра, у суботу, до неї ніхто не приїхав. Проте, працівники пологового відділення ні на мить не засумнівалися у тому, що жінка обманює. Все, що мали у запасниках: медикаменти, їжу, дитячу суміш, надали породіллі і немовляті. Жінка постійно цікавилася дитиною, що їсть, як спить?
Справа у тому, що після кесаревого розтину, дві доби мамі заборонено годувати дитину грудьми, оскільки сама вона отримує антибіотики. Перший день, післяопераційний, жінка не встає з ліжка, а на другу добу дозволяється підводитися.
Друга доба – неділя. Вже вранці медсестрички зупинили Тетяну з пакетами біля дверей. На питання, куди вона зібралася, жінка відповіла, що зустріти чоловіка, бо приїхав. Її розвернули, попередивши, щоби нікуди не виходила. І як тільки медсестра пішла у палату до іншої породіллі, Тетяна шмигнула у двері. Надворі бачили, як вона у халаті і капцях сіла в автівку, що чекала біля центрального входу у стаціонарний корпус ЦРЛ, і… поїхала геть.
Медичні працівники викликали поліцію, повідомили відповідні служби.
– Що буде з породіллею, – цікавлюся у Валерія Гордійчука, – бо втекла ж, навіть шви не знявши…
– Якщо не звернеться по медичну допомогу, можливе запалення і серйозні наслідки. Зараз, аналізуючи пережите, можу з упевненістю сказати, що з її боку все було заплановано. Подібний випадок був у моїй практиці. Скоріш за все, ця особа не з того населеного пункту, який вказала, і планувала накивати п`ятами відразу після пологів. Ось що вона не передбачила, так це те, що опиниться на операційному столі, бо таку ситуацію спрогнозувати ніхто не здатен. Думаю, що ми її вже не побачимо. Єдине, що хотілося б передати їй, так це спасибі, що не викинула дитину. Якщо б ця мати-зозуля народжувала самотужки – дитина б не вижила.
А ще лікар сказав, що в області це четвертий подібний випадок протягом року, що минає.«Дитинка славна і вже сьогодні є подружжя, котре давно мріє про батьківство», каже Надія Веренько.
А поки немовля перебуватиме спочатку у пологовому відділенні, а потім у дитячому. Дівчата із «пологового» над немовлям – як мами, кожна якусь часточку тепла дарує. Називають маленького Андрюшкою. Але і вони не всемогутні. Дитині потрібні і суміші, і памперси – недешеві речі. Віриться, що відгукнуться й інші сердобольні люди, допоможуть маленькому хлопчику пережити два місяці.
Незважаючи на негативний бік цієї події, все ж віриться, що у переддень великого свята двоє отримали від Святого Миколая чекану дивовісточку про те, що нарешті стануть батьками, нехай і для чужої дитини. А допоміг Святому Андрій Первозванний, у переддень якого також, завдячуючи диву, вижив маленький хлопчик. З такими двома Святими заступниками, чи не Андрій Миколайович з`явився на світ?..
P.S. Поліція повідомила, що усі дані, які надала жінка, – фальшиві. Пологовому відділенню вона має компенсувати чималеньку суму...
* * *
– Жінку, що народила дитину і покинула, знайшли, – розповідає начальник служби у справах дітей Олена Одерій, – у Щорсі! Має інше ім`я і прізвище. Єдине, про що сказала правду, так це про власний вік. Їй дійсно – 36. Проживає разом із співмешканцем, має ще трьох діток. На обліку перебуває як багатодітна, але аж ніяк не неблагополучна. На медичному обліку з вагітності у лікарні вона не була. Перед тим, як прибути у Корюківку, трьох власних дітей: шкільного віку, дошкільного і дитину віком до трьох років, відвела до подруги, попросила доглянути за ними, сказала, що їде оперувати грижу. Через два дні повернулася додому і сусіди помітили, що живіт значно зменшився, а дитини немає. Завдяки пильності сусідів її і знайшли.
– Що буде з дитиною?
– На третій день від народження Андрійка, нашою службою було складено акт, у якому вказано, що батьки дитини – невідомі. 14 лютого малюка буде взято на облік з усиновлення. Спочатку усиновити дитину матимуть право батьки, що мешкають у нашому районі, потім – у області, а вже потім – в Україні. Тому звертаюся до тих, хто прагне стати люблячими мамою і татом для здорового немовляти, звертайтеся, ми надамо всіляку допомогу. Крім цього додам, що в області сьогодні на усиновлення дітей чекають 40 подружніх пар.
– Чи може мама-зозуля повернути собі Андрійка?
– Якщо б при народженні дитини вона вказала своє справжнє прізвище, то мала б на роздуми два місяці. Вона ж зумисне назвала видумане, тим самим позбавивши себе можливості передумати.
Вікторія САВЧЕНКО,
газета „Маяк”
P.S. Згадану історію щорсівчани продовжують обговорювати. Майже всі одностайні: такого нормальна жінка заподіяти не може. Гудуть і Хотуничі, де, як виявляється, про землячку-породіллю не всі думають погано. Мовляв, бідна, нещасна, не в силах самотужки підняти на ноги таку кількість дітвори. Мабуть, серед цього загалу є і матері. Дивно! Чи не правда?
Мені, приміром, страшно, що починаємо забувати Бога, його оцінку наших вчинків. Добра вам, люди добрі! А Тетяні, чи як її насправді звати – прозріння і осмислення буття.
Олена
КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий