У серпні сталася доволі небуденна подія для спортивного життя нашого краю. Місцеві юні футболісти вирушили до Німеччини, де провели ряд товариських матчів зі своїми однолітками.
Групу спортсменів зі Сновського району супроводжував голова районної ради Павло Мірошниченко. Під час перебування на німецькій землі він провів робочі зустрічі з керівництвом органів місцевого самоврядування міста Фрьонденберг та громади Унна. Обговорювалися перспективи подальшої співпраці, а ще – запросив німецьких друзів нашого краю відвідати Сновщину наступного року. Разом з цим Павло Мірошниченко висловив велику вдячність приймаючій стороні (зокрема – Годдерту Ульмке та його однодумцям) за щирий і доброзичливий прийом української делегації. Подібні партнерські відносини зміцнюють фундамент дружби і нової політики добросусідства між народами України та Німеччини.
Якщо вести мову про суто спортивний аспект поїздки до Німеччини, то про це розповіли тренери ДЮСШ Роман Грицюк та Олександр Кухаренко. Отже, на товариські змагання вирушили 14 хлопців віком від 14 до 16 років. Їм випала нагода взяти участь у турнірі, організованому з нагоди 60-річчя спортклубу Баузенхаген. Для невеличкої за населенням громади Унна це була помітна подія. З такої нагоди там влаштували ціле свято – з урочистостями, спортивними розвагами, змаганнями і частуванням під відкритим небом. Суперниками українців на футбольному полі (грати довелося за схемою 7х7) були вихованці двох вікових груп (2001-2002 і 2003-2004 рр.н.) місцевої аматорської футбольної секції. Наші старші футболісти провели два матчі й в обох перемогли з рахунком 14:5 і 8:2. Натомість молодші виступили ще успішніше, здобувши переконливі перемоги 15:0 і 16:2. Підсумовуючі ці ігри, Роман Грицюк і Олександр Кухаренко відзначили явну перевагу своїх підопічних у тактиці й командній зіграності. Хоча головне було – не перемога, а вияв духу спортивної товариськості.
Загалом Фрьонденберг – невеличке містечко, але там створені хороші умови для розвитку футболу. Є два великі поля й одне мале, вісім пар воріт, з яких половина – алюмінієві, пересувні. До послуг спортсменів – база з роздягальнею, душовими, кімнатою нарад і кухнею.
Під час святкувань проводилися й інші змагання. Група представників Сновська взяла участь у перетягуванні каната й поміж 10 команд виборола ІІ місце. А тренер Олександр Кухаренко і футболіст Роман Паїн зіграли в тенсібол (пара спортсменів протистоїть двом конкурентам, перекидаючи м’яч через сітку, закріплену на висоті півтора метра. Це ніби волейбол, але де грають ногами). На шляху до остаточної перемоги вони «вибили» із розіграшу сім пар суперників. В якості призів отримали подарункові сертифікати (по 25 євро) в спортивний магазин. Пробігли наші хлопці й крос (дистанція 2700 м), причому фінішували гуртом і першими. Кожен отримав за це безкоштовні білети лотереї. І в подальшому пощастило двом із них – братам Олександру і Дмитру Горенкам із Займища. Вони виграли хороші подарунки.
По-справжньому вражаючою була екскурсія наших спортсменів на стадіон футбольного клубу «Борусія» (Дортмунд). Ця споруда належить до числа чотирьох найкращих у Європі, вміщаючи понад 80 тисяч уболівальників. Хлопці з України зайшли до фан-сектору, оцінили тамтешню акустику, пройшлися по полю, оглянули інфраструктуру, зазирнули до VIP-ложі, посиділи в кріслах, де зазвичай розташовуються тренери і гравці запасу, відвідали зал слави клубу, в якому могли зробити фото із Кубком Ліги Чемпіонів. І, звісна річ, провели трохи часу в сувенірному магазині. Емоцій від побаченого було безліч.
Завершити цю статтю варто оповіддю футболіста Дениса Пікуса. Він розповів, що після приїзду їх розмістили у наметовому містечку, де були доволі комфортні умови: ліжка, душові, туалет і безкоштовний WI-FI. Умови достатньо комфортні – стверджує наш юний земляк. «Харчування теж було хорошим. Спочатку привезли піццу, потім частували віденським шніцелем. Надалі ж їсти доводилося в різних місцях. Був барбекю-варіант (картопля-фрі та сосиски). А поза тим – нас водили до кафе чи ресторану. Меню виявилося смачним. А на прощальну вечерю нам приготували суп».
Німецька громадська організація, яка приймала українців, подбала про різноманітну екскурсійну програму. Показали старовинний завод-музей, де виготовлялися ланцюги. Також незабутніми виявилися відвідини парку атракціонів з карколомними гірками та аквапарку. Найхоробріші з хлопців навіть наважилися на спуск-політ з гори по канату. «Після гірки мене трохи нудило, - каже Денис Пікус. – Але я подумав – коли ще буде така нагода відчути себе ніби у польоті над землею? І пішов до канатної системи. Отримані враження були варті витрачених вольових зусиль. Загалом же від німців лишилися хороші згадки. Вони веселі, усміхаються, часто жартують. На свято спорту приходять сім’ями з дітьми, і атмосфера там приязна, доброзичлива. Ще дуже сподобалися тамтешні ландшафти – з пагорбами, дбайливо доглянутими полями і коровами, які пасуться в оточенні електропастухів. Все наче як на картинці – акуратне, впорядковане, що в місті, що за ним», - поділився своїми спогадами Денис Пікус.
Словом, поїздка до Німеччини виправдала сподівання. Бо по телебаченню або через Інтернет можна побачити пейзаж чи якусь умовну картинку про події. А відчути – які вони, мешканці цієї країни, можна лише при безпосередньому спілкуванні. Практичний досвід і живий контакт – головне.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Групу спортсменів зі Сновського району супроводжував голова районної ради Павло Мірошниченко. Під час перебування на німецькій землі він провів робочі зустрічі з керівництвом органів місцевого самоврядування міста Фрьонденберг та громади Унна. Обговорювалися перспективи подальшої співпраці, а ще – запросив німецьких друзів нашого краю відвідати Сновщину наступного року. Разом з цим Павло Мірошниченко висловив велику вдячність приймаючій стороні (зокрема – Годдерту Ульмке та його однодумцям) за щирий і доброзичливий прийом української делегації. Подібні партнерські відносини зміцнюють фундамент дружби і нової політики добросусідства між народами України та Німеччини.
Якщо вести мову про суто спортивний аспект поїздки до Німеччини, то про це розповіли тренери ДЮСШ Роман Грицюк та Олександр Кухаренко. Отже, на товариські змагання вирушили 14 хлопців віком від 14 до 16 років. Їм випала нагода взяти участь у турнірі, організованому з нагоди 60-річчя спортклубу Баузенхаген. Для невеличкої за населенням громади Унна це була помітна подія. З такої нагоди там влаштували ціле свято – з урочистостями, спортивними розвагами, змаганнями і частуванням під відкритим небом. Суперниками українців на футбольному полі (грати довелося за схемою 7х7) були вихованці двох вікових груп (2001-2002 і 2003-2004 рр.н.) місцевої аматорської футбольної секції. Наші старші футболісти провели два матчі й в обох перемогли з рахунком 14:5 і 8:2. Натомість молодші виступили ще успішніше, здобувши переконливі перемоги 15:0 і 16:2. Підсумовуючі ці ігри, Роман Грицюк і Олександр Кухаренко відзначили явну перевагу своїх підопічних у тактиці й командній зіграності. Хоча головне було – не перемога, а вияв духу спортивної товариськості.
Загалом Фрьонденберг – невеличке містечко, але там створені хороші умови для розвитку футболу. Є два великі поля й одне мале, вісім пар воріт, з яких половина – алюмінієві, пересувні. До послуг спортсменів – база з роздягальнею, душовими, кімнатою нарад і кухнею.
Під час святкувань проводилися й інші змагання. Група представників Сновська взяла участь у перетягуванні каната й поміж 10 команд виборола ІІ місце. А тренер Олександр Кухаренко і футболіст Роман Паїн зіграли в тенсібол (пара спортсменів протистоїть двом конкурентам, перекидаючи м’яч через сітку, закріплену на висоті півтора метра. Це ніби волейбол, але де грають ногами). На шляху до остаточної перемоги вони «вибили» із розіграшу сім пар суперників. В якості призів отримали подарункові сертифікати (по 25 євро) в спортивний магазин. Пробігли наші хлопці й крос (дистанція 2700 м), причому фінішували гуртом і першими. Кожен отримав за це безкоштовні білети лотереї. І в подальшому пощастило двом із них – братам Олександру і Дмитру Горенкам із Займища. Вони виграли хороші подарунки.
По-справжньому вражаючою була екскурсія наших спортсменів на стадіон футбольного клубу «Борусія» (Дортмунд). Ця споруда належить до числа чотирьох найкращих у Європі, вміщаючи понад 80 тисяч уболівальників. Хлопці з України зайшли до фан-сектору, оцінили тамтешню акустику, пройшлися по полю, оглянули інфраструктуру, зазирнули до VIP-ложі, посиділи в кріслах, де зазвичай розташовуються тренери і гравці запасу, відвідали зал слави клубу, в якому могли зробити фото із Кубком Ліги Чемпіонів. І, звісна річ, провели трохи часу в сувенірному магазині. Емоцій від побаченого було безліч.
Завершити цю статтю варто оповіддю футболіста Дениса Пікуса. Він розповів, що після приїзду їх розмістили у наметовому містечку, де були доволі комфортні умови: ліжка, душові, туалет і безкоштовний WI-FI. Умови достатньо комфортні – стверджує наш юний земляк. «Харчування теж було хорошим. Спочатку привезли піццу, потім частували віденським шніцелем. Надалі ж їсти доводилося в різних місцях. Був барбекю-варіант (картопля-фрі та сосиски). А поза тим – нас водили до кафе чи ресторану. Меню виявилося смачним. А на прощальну вечерю нам приготували суп».
Німецька громадська організація, яка приймала українців, подбала про різноманітну екскурсійну програму. Показали старовинний завод-музей, де виготовлялися ланцюги. Також незабутніми виявилися відвідини парку атракціонів з карколомними гірками та аквапарку. Найхоробріші з хлопців навіть наважилися на спуск-політ з гори по канату. «Після гірки мене трохи нудило, - каже Денис Пікус. – Але я подумав – коли ще буде така нагода відчути себе ніби у польоті над землею? І пішов до канатної системи. Отримані враження були варті витрачених вольових зусиль. Загалом же від німців лишилися хороші згадки. Вони веселі, усміхаються, часто жартують. На свято спорту приходять сім’ями з дітьми, і атмосфера там приязна, доброзичлива. Ще дуже сподобалися тамтешні ландшафти – з пагорбами, дбайливо доглянутими полями і коровами, які пасуться в оточенні електропастухів. Все наче як на картинці – акуратне, впорядковане, що в місті, що за ним», - поділився своїми спогадами Денис Пікус.
Словом, поїздка до Німеччини виправдала сподівання. Бо по телебаченню або через Інтернет можна побачити пейзаж чи якусь умовну картинку про події. А відчути – які вони, мешканці цієї країни, можна лише при безпосередньому спілкуванні. Практичний досвід і живий контакт – головне.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий