У середу відбулися позачергові збори села Смяч. І привід для цього був зовсім не радісний. Справа в тому, що останнім часом село розділилося на два табори – на прихильників виконуючої обов’язки старости Тетяни Лисенко та на прихильників депутата міської ради (донедавна депутата сільської ради) Володимира Анопрієнка. Дійшло вже до рукоприкладства і заяв у поліцію (як з однієї сторони, так і з іншої), відкрито кримінальні справи.
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають...
(Т.Г.Шевченко)
У чому ж причина війни в невеликому (518 мешканців) населеному пункті? Вислухати думки смячан приїхали Сновський міський голова Олександр Медведьов, його перший заступник Іван Орда та секретар міськради Наталія Самойлова. В залі сільського клубу (завідуючим якого нещодавно призначено молодого Ярослава Антоненка, бо місяць назад попередній керівник закладу написав заяву на звільнення), зібралося близько 60-ти мешканців. Приміщення клубу було холодне і давно не бачило ремонту, навіть деякі вікна не засклені, а просто оббиті клейонкою.
Спершу слово надали І.Орді, який зачитав звернення 118 мешканців Смячі до Сновської міської ради. В ньому ті, що підписалися під документом, просять зобов’язати в.о.старости Тетяну Лисенко прибрати кладовище, територію дитсадка, стихійне звалище, а також виконати рішення сільради від 13 травня 2015 року. За відсутність на робочому місці в.о. старости просять накласти на неї стягнення відповідно до законодавства. (До речі, пояснення з цього приводу Тетяна Лисенко вже написала). На завершення у зверненні просять відсторонити Т.Лисенко від роботи і провести вибори старости в Смячі.
Після того як І.Орда почав читати прізвища, поставлені під документом, в залі зчинився страшенний галас. Ніхто з тих, хто поставив підпис, не хотів, щоб їх прізвища оприлюднили. Тим більше, дехто почав кричати, що їх ошукали, мовляв, їх просили розписатися не під таким зверненням. Понад 20 осіб взагалі звернулося в сільраду із заявою про відкликання підписів у двох документах «…бо ми, не читаючи, їх підписали». (Люди добрі, так можна що завгодно напідписувати, думати ж іноді треба!) Вирішили, що бажаючі можуть ознайомитися зі списком прізвищ у сільраді, а збори продовжили далі. Хоча зборами цей балаган назвати було важко. Люди прийшли сюди не вислухати одне одного й прийти до спільного рішення, а викричатися про наболіле, при цьому ще більше загостривши ситуацію.
Слово надали в.о.старости Тетяні Лисенко, яка прозвітувала про виконану роботу за 2016 рік. Присутніх найбільше турбувало те, скільки сільрадою за минулий рік було отримано коштів і куди їх витратили. На думку половини мешканців села, кошти нібито кудись поділися або були направлені «не в те русло». Принагідно хочу зазначити, що Тетяна Лисенко очолює село вже 13 років. На останніх виборах у 2015 році на посаду сільського голови вона перемогла свого суперника Олександра Терещенка всього на 9 голосів.
А тепер про бюджет Смяцької сільради за 2016 рік. Доходна частина його становила 380 тис. 867 грн 09 коп. плюс понад 50 тисяч залишків бюджету позаминулого року. Використані ці гроші були таким чином: послуги РЕМ – 1350 грн, «Укртелекому» - 420 грн, виготовлення штампів – 420 грн, громадські роботи від ЦЗ – 5130 грн, освітлення (три проекти і одне будівництво по вул. Гагаріна) – 100800 грн, придбання дров для клубу і сільради – 1620 грн, зупинка - 22500 грн, послуги флюорографа – 2000 грн, придбання вікон для школи с.Петрівка – 15000 грн, придбання ліків для ФАПу – 2000 грн, харчування 2-х дітей у школі – 1000 грн, зарплата працівникам сільради та клубу – 222800 грн, придбання штахетника – 5000 грн, капітальний ремонт пам’ятника – 23800 грн, послуги редакції райгазети «Промінь» - 2380 грн, вітання до Дня незалежності учасників АТО – 600 грн, канцтовари та ремонт оргтехніки 6300 грн, госптовари – 1690 грн, газети - 1700 грн, бланки – 680 грн.
Після докладного звіту з залу все одно пролунали вигуки: «Куди поділися кошти громади?» Склалося враження, що ніхто доповідача і не слухав.
Згодом почалися дебати. Олександр Медведьов і деякі присутні сільчани закликали учасників сходу бути цивілізованими людьми і дати можливість виступити всім бажаючим, не перебиваючи одне одного. Та це ніяк не вдавалося. Від громади села з трибуни і залу почали виступати «за» і «проти» доцільності перебування на посаді Тетяни Лисенко. Питання були різні: чому не почистили колодязі по селу і не купили відра до них; чому РЕМ поспилював дерева, а прибирати доводиться мешканцям села; чому не прибрано сміття біля кладовища і за селом; чому сільрада не забрала сільський млин, пилораму й не надає відповідні послуги населенню; куди поділися землі запасу тощо. Дивно було чути, що люди не довозять сміття до сміттєзвалища чи, прибираючи могили, складають непотріб поблизу кладовища, а прибрати все це має виконуюча обов’язки старости або ж просять прислати з районного центру зайнятості працівників! Не витримали священики, які були присутні на сході. Один з них сказав, що на поминальні дні він поставить стіл саме на купі сміття на кладовищі й буде правити службу, щоб хоч комусь стало соромно за свої вчинки. Адже той непотріб ніхто не привіз з сусіднього села, самі ж смячани понакидали.
Одні кричали, що в.о.старости кудись поділа водонапірні вежі, а інші звинувачували В. Анопрієнка, що він забрав колодязні кільця на одній з вулиць. Одні говорили, що розтягується майно з клубу, в якому не всі вікна навіть засклені, а інші у відповідь резюмували, мовляв, навіщо він нам, бо в селі мало молоді. Одні галасували, що нас роз’єднує директор школи, інші вважали, що в.о. старости. «Нас всіх лобами зіштовхує депутат Володимир Анопрієнко», - вигукували з лівого кутка залу. А з правого запевняли, що тільки Олександр Терещенко наведе лад. Одні просили помовчати інших, а ті кивали, що у Верховній Раді всі кричать і галасують, тож і ми будемо! Примиренням у клубі й не пахло. Лунали образи і звинувачення з переходом на особистості.
Мешканців села цікавили повноваження і зарплата депутата міськради. Олександр Медведьов пояснив, що депутат - це представник села у міській раді, що гроші за депутатство йому не платять, бо так передбачено законодавством України. «Навіщо нам такий депутат, який вчиняє самосуд і ходить по хатах і дозволяє бити людей?» - пролунало з залу. В той же час ті, хто підтримували В.Анопрієнка, запевнили, що у них є відео про побиття його самого і що депутату наразі навіть зробили операцію. (В цій ситуації мають розібратися компетентні органи й суд, сход села не має повноважень встановлювати вину чи невинність особи. – Авт.)
З огляду на баталії, що розгоралися в клубі, О.Медведьов зауважив: «До компромісу ми тут не дійдемо, скільки сьогодні б думок не вислухали. Село розділилося 50/50. Тож краще помиріться, згуртуйтеся і готуйтеся до майбутніх виборів. Думайте, обговорюйте майбутню кандидатуру, яка об’єднає ваше село. Все, що ви озвучили, це звичайні робочі моменти. Ми змусимо працювати Тетяну Лисенко, якщо вона десь недопрацьовує, і проконтролюємо її роботу». Міський голова пояснив, що за законодавством він не може звільнити в.о. старости і призначити нового. Для цього потрібні вибори. А їх незабаром проводитимуть одночасно в усіх селах Сновщини, щоб даремно не витрачати кошти з бюджету громади. Він пояснив, що з 2017 року всі кошти централізовано надходять у Сновськ у єдиний бюджет громади, а далі - розподіляються по селах. Звернення про виділення грошей на потреби села треба писати віднині до міськради.
Зауваження, які прозвучали на сході, представники міської влади занотували і взяли на контроль. На найближчій сесії смяцьке питання розглядатимуть.
Слушно підсумувала збори села молода мама-домогосподарка: «Я живу в Смячі всього 2 роки, а мені соромно за вас, односельці. Цивілізації тут нема і ніколи не буде з таким ставленням. Ви нікуди з села не виїжджаєте, ви тут живете і в той же час гризите одне одного замість того, щоб разом вирішувати поточні проблеми. Переймаєтеся тільки за своє, а як доходить діло до громадського - моя хата скраю. У вас нема майбутнього!» Вона навела позитивний приклад з життя громади на рідній Коропщині і додала, що важко дуже жити в селі, де нема садочка й дитячого майданчика, нема нормального сполучення з райцентром тощо. Ось з чого треба починати разом, а не галасувати.
Звичайно, організовувати будь-які громадські роботи в селі має в.о.старости, враховуючи пропозиції односельців, а не сама повинна прибирати і ремонтувати все. Але коли нема миру, то яка тоді праця?
Коли сход закінчився, багато хто від прихильників як Лисенко, так і Анопрієнка вважав за необхідне ще раз наголосити: «Ви ж напишіть правду, а то ми вам тут!..» Тільки чию правду писати, де вона? Відтворити на сторінках газети 3-годинну брудну лайку? Кому вона потрібна і кому від цього стане легше? Як сказав отець Миколай: «Ви й на вулиці кричите й матюкаєтеся, думав, тут прийду пропозиції ваші почую, як житимемо далі. А бачу, нема діла. Не ходив я на сходи села за 30 років жодного разу і більше не прийду. От встаньте і скажіть зараз, хто готовий взяти на себе відповідальність об’єднати і очолити громаду?». В залі ніхто не підвівся…
Нинішніми своїми діями смячани можуть дійсно догаласуватися до того, що Тетяна Лисенко напише заяву на звільнення і тоді (як мінімум - до виборів) керувати їхнім селом буде в.о. старости найближчого населеного пункту. Лайка ділу не допоможе. І публікація в газеті - теж. У смячан є час подумати, зважити всі «за» і «проти» до нових виборів. А поки будуть підігріватися пристрасті і боротимуться між собою два табори опонентів, село занепаде зовсім.
«Влада псує людину!» - декілька разів за сход повторював отець Миколай. Невже саме це сталося в Смячі? Причому як з однієї, так і з іншої сторони двох таборів, які утворилися...
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий