вказуючи точну адресу біди – Чорнобиль. Саме там вибухнув реактор і «мирний» атом приніс таке лихо, якого людство ще не знало. Вже потім всім стане зрозумілим: чорне коло нещастя невідомо скільки років залишиться незагоєною виразкою на лоні природи, закарбується в серцях людей, котрі покинули рідні домівки, обжиті, облаштовані місця, могили своїх батьків, і тих ліквідаторів, хто поспішив прибирати руїну, вивозити і хоронити смертельно-небезпечний мотлох. П’ятеро героїв-чорнобильців сьогодні проживають у Тур’ї і, за словами виконуючої обов’язки старости громади Тамари Мартиненко, село пишається ними, вклоняється за мужність, людяність, самовідданість. Це брати Володимир й Микола Морози, Володимир Железняк, Іван Литвиненко, Олексій Железняк, які і нині досить часто згадують свою службу у «радіаційній зоні», своїх побратимів, масштабну руїну, що ніяк не сходить з очей. Зрештою, ці чоловіки зробили все, що могли, що спроможні були вдіяти. І, певна річ, розкрили нам правду про те, як насправді все тоді було. Спасибі їм і десяткам інших земляків, спасибі усім, хто подарував нам право бути, право знати свою історію.
Комментариев нет:
Отправить комментарий