Весняне розквітання природи часто супроводжується таким негативним явищем, як спалювання торішньої трави, опалого листя та інших рослинних залишків.
Як наслідок, в пік весняного і осіннього підпалів повітря перетворюється в отруйне та небезпечне для нашого здоров`я і життя, наповнюється такими сполуками, як окиси азоту, чадний газ, важкі метали тощо. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини. Так, наприклад, при горінні гуми утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. Відповідно підпали є особливо небезпечними для здоров›я дітей, а також для тих, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Окрім загрози для здоров`я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди, як руйнація грунтового шару. Крім того, вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує дерева і кущі. При цьому потерпають не лише рослини, у вогні гине також безліч дрібних тварин, потрібних для повноцінного життя природних систем. Молодий самосів дерев, який виріс на покинутих землях – гине, так і не ставши лісом.
Спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення: «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн) і на посадових осіб - від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 грн), якщо внаслідок самовільного підпалу сталася пожежа (вогонь розповсюдився на гектар площі і більше), штрафи зростають до 340-680 гривень та 1190-1700 гривень» (ст. 77-1).
З огляду на вищезазначене, кожен має зробити належні висновки. Зрозумілим є одне: починати потрібно з себе! Тож при виникненні загроз пожежі спробуйте або самостійно загасити вогнище, або попередьте пожежну частину, лісництво чи райагролісгосп.
О.СКОРОХОД, директор ДП «Щорсрайагролісгосп»
Як наслідок, в пік весняного і осіннього підпалів повітря перетворюється в отруйне та небезпечне для нашого здоров`я і життя, наповнюється такими сполуками, як окиси азоту, чадний газ, важкі метали тощо. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини. Так, наприклад, при горінні гуми утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. Відповідно підпали є особливо небезпечними для здоров›я дітей, а також для тих, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Окрім загрози для здоров`я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди, як руйнація грунтового шару. Крім того, вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує дерева і кущі. При цьому потерпають не лише рослини, у вогні гине також безліч дрібних тварин, потрібних для повноцінного життя природних систем. Молодий самосів дерев, який виріс на покинутих землях – гине, так і не ставши лісом.
Спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення: «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн) і на посадових осіб - від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 грн), якщо внаслідок самовільного підпалу сталася пожежа (вогонь розповсюдився на гектар площі і більше), штрафи зростають до 340-680 гривень та 1190-1700 гривень» (ст. 77-1).
З огляду на вищезазначене, кожен має зробити належні висновки. Зрозумілим є одне: починати потрібно з себе! Тож при виникненні загроз пожежі спробуйте або самостійно загасити вогнище, або попередьте пожежну частину, лісництво чи райагролісгосп.
О.СКОРОХОД, директор ДП «Щорсрайагролісгосп»
Комментариев нет:
Отправить комментарий