пятница, 4 ноября 2011 г.

Олена ТИЩЕНКО: «У маршрутці люди молилися, аби доїхати»

8 жовтня, я із своїм чоловіком (а всього в салоні знаходилося 48 осіб) маршруткою «Чернігів – Щорс» поверталася додому.  Це була 16-а година, злива, шквальний вітер. Дорогою водій Володимир Зінченко підсадив ще двох пасажирів.
Поведінка тих молодих людей шокувала: всівшись поруч з водієм (на двигуні, накритому капотом) хлопець і дівчина почали голосно розмовляти, приставати, сперечатися. На зауваження не реагували, навпаки, ще більше заважали водієві виконувати складний рейс. Траса була залита водою, а маршрутка їхала швидко. Все це у поєднанні з гамором, криками, метушнею змушувало учасників тієї їзди молитися, благаючи усіх святих врятувати від біди. Зрозумівши, що заспокоїти парочку не вдасться, довелося викликати міліцію. Правоохоронці зупинили автобус вже в райцентрі, хоча хамуватого молодика в салоні вже не виявилося – він вийшов на зупинці у Кучинівці. До відділку повели його супутницю. Власне, результату ніхто не знає. Задовольняє одне – ми не в’їхали в дерево чи кювет. Не отримано відповіді і від самого перевізника та власника маршрутки (Андрія Дуная), чому пасажирам не видавалися квитки і чому так поводив себе водій. Досі не можемо забути трагедії у смт Березна та Холми, де загинули люди, а живі й досі не можуть отримати компенсацію. Мотивація банальна – відсутність квитків.
Можливо, районна газета щось прояснить у цій ситуації. Звісно, навчати вищевказаних «героїв» азам культурної поведінки, етиці, скоріш за все, пізно, але і закривати очі на проблему не можна. Життя у нас одне…

Комментариев нет:

Отправить комментарий