Цьогорічний День журналіста колектив нашого „Променя” зустрічав по-особливому. Ніяких офіціозів, формальних промов, схожих на заштампований документ, нічого заангажованого і нещирого.
Ми просто взяли і поїхали на 85-річний ювілей сусідньої Корюківської газети „Маяк”, де відпочили на повну котушку. Яке ж це щастя, коли поруч надійні друзі! А ще більше, коли поряд живуть і творять майстри від Бога, зовні прості і надзвичайно скромні, хоч і трохи заклопотані невідкладними справами заради людей, заради своєї малої Батьківщини.
„Маяк” – газета, яку хочеться читати й читати, яка створює ауру дивовижної сили, що відлунює в серці усіма барвами співучої української мови, дотепністю і правдоподібністю нестримної фантазії, теплим звучанням Поліської землі. Мабуть, через це у них такі високі тиражі, такий високий імідж і такі далекосяжні плани.
Колір, обсяг у дванадцять сторінок, великий потік рекламних матеріалів – лише частина успіху наших друзів. Головне ж, як на мене, криється у новаторських підходах редактора Ірини Гайової, у неабиякій силі і бажанні всього колективу творити висококласний інформаційний продукт, вмінні обирати свій, єдиний шлях в справу, ім’я якій – газета! І коли у такій команді є не тільки талант, а й наполегливість в роботі, створюється успіх, визнання, лягають на душу цікаві оповіді, і сама душа при цьому радіє і стверджується.
Програма ювілею була доволі насиченою і своєрідною. Спочатку нам показали принади туристично-готельного комплексу „Бреч”, де - хоч і за баснослівно високі ціни – гостей чекає дивовижно-казковий відпочинок, тамтешнє ТОВ „Племінне господарство „Бреч” (тридцятигектарний комплекс, де і конюшні, манеж, тренувальні, турнірні поля) з красенями-кіньми, котрі мають німецькі ліцензії і є переможцями престижних спортивних змагань. Коштують ці коні мільйони, і живуть, як царі...
Потім були привітання, вручення нагород і подарунків, долучилися до яких голова облради Ігор Вдовенко, керівники району і міста, інші численні гості.
А навкруги буяло літо з подихом запашних півоній, з сяйвом червневого сонця, десятками усміхнених, веселих гостей.
Грали київські музики, співали вокалісти Чернігівської обласної філармонії, дивували витонченістю смаколики ресторану „Фламенко” і життя здавалося прекрасним.
Щасти вам, друзі! А ще – нових творчих злетів над корюківськими зорями.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Ми просто взяли і поїхали на 85-річний ювілей сусідньої Корюківської газети „Маяк”, де відпочили на повну котушку. Яке ж це щастя, коли поруч надійні друзі! А ще більше, коли поряд живуть і творять майстри від Бога, зовні прості і надзвичайно скромні, хоч і трохи заклопотані невідкладними справами заради людей, заради своєї малої Батьківщини.
„Маяк” – газета, яку хочеться читати й читати, яка створює ауру дивовижної сили, що відлунює в серці усіма барвами співучої української мови, дотепністю і правдоподібністю нестримної фантазії, теплим звучанням Поліської землі. Мабуть, через це у них такі високі тиражі, такий високий імідж і такі далекосяжні плани.
Колір, обсяг у дванадцять сторінок, великий потік рекламних матеріалів – лише частина успіху наших друзів. Головне ж, як на мене, криється у новаторських підходах редактора Ірини Гайової, у неабиякій силі і бажанні всього колективу творити висококласний інформаційний продукт, вмінні обирати свій, єдиний шлях в справу, ім’я якій – газета! І коли у такій команді є не тільки талант, а й наполегливість в роботі, створюється успіх, визнання, лягають на душу цікаві оповіді, і сама душа при цьому радіє і стверджується.
Програма ювілею була доволі насиченою і своєрідною. Спочатку нам показали принади туристично-готельного комплексу „Бреч”, де - хоч і за баснослівно високі ціни – гостей чекає дивовижно-казковий відпочинок, тамтешнє ТОВ „Племінне господарство „Бреч” (тридцятигектарний комплекс, де і конюшні, манеж, тренувальні, турнірні поля) з красенями-кіньми, котрі мають німецькі ліцензії і є переможцями престижних спортивних змагань. Коштують ці коні мільйони, і живуть, як царі...
Потім були привітання, вручення нагород і подарунків, долучилися до яких голова облради Ігор Вдовенко, керівники району і міста, інші численні гості.
А навкруги буяло літо з подихом запашних півоній, з сяйвом червневого сонця, десятками усміхнених, веселих гостей.
Грали київські музики, співали вокалісти Чернігівської обласної філармонії, дивували витонченістю смаколики ресторану „Фламенко” і життя здавалося прекрасним.
Щасти вам, друзі! А ще – нових творчих злетів над корюківськими зорями.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий