Про свято Останнього дзвоника у міській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ми почали розповідь у попередньому номері. На першій сторінці показали усміхнених і трішечки збентежених одинадцятикласників з їхньою класною керівницею Лідією Камко, директором
Володимиром Желієм, почесними гостями на чолі із заступником голови облдержадміністрації Наталією Романовою. Показали й чудовий подарунок – автобус, яким возитимуть на навчання школярів із інших населених пунктів, емоції, що переповнювали увесь навчальний заклад.
Всього перша школа цьогоріч випустила у самостійне плавання тридцять п’ять випускників, серед яких одна золота (Ірина Єрмоленко) і одна срібна (Вікторія Герасименко) медалістки.
Всі вони особливі, неповторні, сповнені дивовижно теплою енергетикою і нестримним бажанням утвердитися в новому, незвіданому житті.
Рідна школа для них завжди залишиться домом високої духовності, майстернею знань і хороших починів, місцем, де наповнюються серця й зароджується справжня дружба.
На святі Останнього дзвоника для одинадцятикласників було все: і урочистий зорепад вітань та нагороджень, і вишиті рушники в дорогу, і обсівання на щастя-долю зерном, і неймовірно ліричний танок з батьками, натхненні побажання першачків, мамині благословення.
І не було жодної людини, яка б не переживала дивовижні миті цього свята. Здавалося, ніби до грудей хтось небо притулив...
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Володимиром Желієм, почесними гостями на чолі із заступником голови облдержадміністрації Наталією Романовою. Показали й чудовий подарунок – автобус, яким возитимуть на навчання школярів із інших населених пунктів, емоції, що переповнювали увесь навчальний заклад.
Всього перша школа цьогоріч випустила у самостійне плавання тридцять п’ять випускників, серед яких одна золота (Ірина Єрмоленко) і одна срібна (Вікторія Герасименко) медалістки.
Всі вони особливі, неповторні, сповнені дивовижно теплою енергетикою і нестримним бажанням утвердитися в новому, незвіданому житті.
Рідна школа для них завжди залишиться домом високої духовності, майстернею знань і хороших починів, місцем, де наповнюються серця й зароджується справжня дружба.
На святі Останнього дзвоника для одинадцятикласників було все: і урочистий зорепад вітань та нагороджень, і вишиті рушники в дорогу, і обсівання на щастя-долю зерном, і неймовірно ліричний танок з батьками, натхненні побажання першачків, мамині благословення.
І не було жодної людини, яка б не переживала дивовижні миті цього свята. Здавалося, ніби до грудей хтось небо притулив...
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий