Щорічно у третю неділю червня в Україні відзначають День медичного працівника. І хоч до свята ще далекувато, ми вирішили підійти до нього заздалегідь, завчасно. Дуже вже особливе воно, дуже важливі для нас люди, котрі його представляють. – Віра в лікарів, - сказав колись мудрець, - є найціннішими ліками, здатними повернути людині усмішку і жагу до життя.
Перефразовуючи мудрість, додам, що аж ніяк не меншою для кожного є значимість медсестри. Бо жоден найкваліфікованіший лікар самостійно не впорається з лікуванням хворого без професійного помічника, який буде робити уколи, ставити крапельниці, займатися перев’язками, перевіряти температуру і тиск. Головній медичній сестрі ЦРЛ Вірі Батюк і старшій медсестрі терапевтичного відділення Аллі Лагуті притаманні всі найкращі земні чесноти. Їхні душі до краєчку наповнені хвилюванням за долю хворого, гарячим стремлінням у кожному випадку перемогти недугу і організувати роботу у своїх колективах так, щоб нею можна було пишатися.
Ці красиві жінки можуть навіть більше: не лише лікувати, а проникати у духовний світ хворого, у найсокровенніше, що має цей світ – дивовижну царину любові і добра. Зрештою, людям, які з ними хоч раз поспілкувалися, вдається відчути себе здоровішими, наповнити серце оптимізмом і надією. А надія одужати, як сказав великий Вольтер, - половина одужання.
До речі, у наших героїнь є прекрасне продовження. Онучка пані Віри й донечка пані Алли вирішили піти їхніми шляхами. Дівчата здобувають медичну професію у відомих вишах і незабаром поповнять лави людей у білих халатах.
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Перефразовуючи мудрість, додам, що аж ніяк не меншою для кожного є значимість медсестри. Бо жоден найкваліфікованіший лікар самостійно не впорається з лікуванням хворого без професійного помічника, який буде робити уколи, ставити крапельниці, займатися перев’язками, перевіряти температуру і тиск. Головній медичній сестрі ЦРЛ Вірі Батюк і старшій медсестрі терапевтичного відділення Аллі Лагуті притаманні всі найкращі земні чесноти. Їхні душі до краєчку наповнені хвилюванням за долю хворого, гарячим стремлінням у кожному випадку перемогти недугу і організувати роботу у своїх колективах так, щоб нею можна було пишатися.
Ці красиві жінки можуть навіть більше: не лише лікувати, а проникати у духовний світ хворого, у найсокровенніше, що має цей світ – дивовижну царину любові і добра. Зрештою, людям, які з ними хоч раз поспілкувалися, вдається відчути себе здоровішими, наповнити серце оптимізмом і надією. А надія одужати, як сказав великий Вольтер, - половина одужання.
До речі, у наших героїнь є прекрасне продовження. Онучка пані Віри й донечка пані Алли вирішили піти їхніми шляхами. Дівчата здобувають медичну професію у відомих вишах і незабаром поповнять лави людей у білих халатах.
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий