Нещодавно І.Г. Дугель виповнилося 83 роки. Погодьмося – поважний вік. Однак крім цього багато наших земляків знають її як відомого донора.
Вона закінчила місцеву школу №3, а професію здобула у Гомелі, в медичному училищі. Таким чином збулася її дитяча мрія – лікувати людей. Та й належний досвід у юні роки отримала, допомагаючи в евакогоспіталі під час війни.
Після набуття фаху працювала в хірургічному відділенні райлікарні медсестрою. І.Г. Дугель пригадує, що перший раз здала кров для переливання одному молодому парубку – йому ще не було і тридцяти років. Він лежав у терапії, борючись з онкологічною хворобою, і потребував крові групи IV R+. Проте неодноразові переливання змогли лише відтермінувати його смерть... Тоді І.Г. Дугель дуже розхвилювалася, думала, що її кров якась непідходяща. І лише потім колеги в лікарні переконали її, що це не так. Відтоді вона стала постійним донором. Бувало всяке. Під час нічного чергування викликали, бо у породіллі виявили сильну кровотечу, допомогти могло лише швидке переливання. На щастя, жінку врятували.
Не дивина було здавати кров двічі на місяць. (Чоловіку про це не казала). „Інколи після цієї процедури хитало, ледь на ногах могла стояти. Але що: напоять колеги чаєм, дадуть відлежатися – і знову працюєш”, - згадує наша землячка. Звичним явищем вважалося, коли до її хати приїжджала „швидка”. Коли ця машина з’являлася – ставало зрозуміло: комусь із пацієнтів терміново потрібна кров.
Діти І.Г. Дугель (син і донька, а згодом – і невістка) теж стали донорами. Пізніше вони разом з іншими родичами брали участь у проведенні „Дня донора” на підприємствах, де працювали. Також організовувалися зустрічі донорів з реципієнтами. За багато років донорства І.Г. Дугель неодноразово отримувала нагороди за свою свідому життєву позицію. А найголовнішим було народне визнання заслуг її та її рідних. Вони усі разом стали справжньою донорською династією. І чимало мешканців нашого краю пам’ятають про це, згадуючи цих людей із щирою вдячністю.
Цього тижня голова райради ветеранів Л.Р. Кравець з ветеранами-активістами та керівник районної організації Товариства Червоного Хреста В.І. Кравець провідали Ію Георгіївну, привітавши з Днем донора. Тепла атмосфера зустрічі, чуйні слова і побажання ще раз засвідчили: добрі справи завжди залишатимуть глибокий слід у нашому житті. Особливо, коли хтось віддає свою кров заради порятунку життя іншої людини.
Після набуття фаху працювала в хірургічному відділенні райлікарні медсестрою. І.Г. Дугель пригадує, що перший раз здала кров для переливання одному молодому парубку – йому ще не було і тридцяти років. Він лежав у терапії, борючись з онкологічною хворобою, і потребував крові групи IV R+. Проте неодноразові переливання змогли лише відтермінувати його смерть... Тоді І.Г. Дугель дуже розхвилювалася, думала, що її кров якась непідходяща. І лише потім колеги в лікарні переконали її, що це не так. Відтоді вона стала постійним донором. Бувало всяке. Під час нічного чергування викликали, бо у породіллі виявили сильну кровотечу, допомогти могло лише швидке переливання. На щастя, жінку врятували.
Не дивина було здавати кров двічі на місяць. (Чоловіку про це не казала). „Інколи після цієї процедури хитало, ледь на ногах могла стояти. Але що: напоять колеги чаєм, дадуть відлежатися – і знову працюєш”, - згадує наша землячка. Звичним явищем вважалося, коли до її хати приїжджала „швидка”. Коли ця машина з’являлася – ставало зрозуміло: комусь із пацієнтів терміново потрібна кров.
Діти І.Г. Дугель (син і донька, а згодом – і невістка) теж стали донорами. Пізніше вони разом з іншими родичами брали участь у проведенні „Дня донора” на підприємствах, де працювали. Також організовувалися зустрічі донорів з реципієнтами. За багато років донорства І.Г. Дугель неодноразово отримувала нагороди за свою свідому життєву позицію. А найголовнішим було народне визнання заслуг її та її рідних. Вони усі разом стали справжньою донорською династією. І чимало мешканців нашого краю пам’ятають про це, згадуючи цих людей із щирою вдячністю.
Цього тижня голова райради ветеранів Л.Р. Кравець з ветеранами-активістами та керівник районної організації Товариства Червоного Хреста В.І. Кравець провідали Ію Георгіївну, привітавши з Днем донора. Тепла атмосфера зустрічі, чуйні слова і побажання ще раз засвідчили: добрі справи завжди залишатимуть глибокий слід у нашому житті. Особливо, коли хтось віддає свою кров заради порятунку життя іншої людини.
Комментариев нет:
Отправить комментарий