Якось у автобусі випадково довелося почути розмову двох доволі літніх жінок. Мова йшла про фільм, у якому двоє вірних друзів (до речі, повна протилежність один одному) постійно виручали один одного з якоїсь халепи. Перший був типовим білим комірцем, інтелігентом з енциклопедичними знаннями, а другий – брутальний мачо з рельєфними м’язами і постійним бажанням почухати кулаки. Бабусі захоплено обговорювали пригоди друзів, причому в кожної з них були свої симпатії. Як гідно вийшов із делікатної ситуації один. Зате інший силою відстояв справедливість.
Виявляється, що ми, жінки, навіть з віком не змінюємо своїх симпатій. До речі, забула сказати, що обидва романтичні герої неабиякі любителі хильнути чарку-другу. Але від цього не стають менш симпатичними. Втім, це ж кіно. У житті все трохи інакше. Кому не доводилося спостерігати відразні п’яні бійки чи скандали у присутності малолітніх дітей. Такі сцени чомусь не викликають романтичних настроїв. Не претендую на менторський тон, але, побачивши подібне, довго не можеш оговтатися.
Є незначна категорія людей, які вміють випити для настрою. З ними весело в кампанії, вони не переступають рамок пристойності. Але чи багато подібних людей можна зустріти? З часом під впливом обставин чи друзів і дехто з них починає деградувати.
Втім, приводом для цієї статті послужила розмова із давнім приятелем, знаною в районі людиною В.Г. Єрмоленком:
- Сім’я наша мешкала в Нових Млинах. Спочатку, з молоду, батько ніби й не захоплювався оковитою. А потім… Думаю, що це вкоротило віку й матусі. Отоді-то я дійшов висновку, що без горілки можна обійтися. У своєму житті не скуштував жодного грама спиртного. На власному весіллі, коли говорили, що в такому випадку головою сімейства стане дружина, віджартувався: розберемося. Моя Валентина також противниця горілки. Хіба вже не можна відмовити – пригубить вина. Але щоб задоволення від того мати – ніколи. Так же і старший син Костянтин. Ніколи не помічав у нього тяги до спиртного. А якщо вже й скуштує, то хорошого домашнього вина. Наше життя настільки насичене різними подіями, настільки наповнене новинами, так часто дивує приємними вістками. І взагалі, невже немає чому радіти й дивуватися? Часто розмовляю на цю тему з багатьма людьми. І тоді вони погоджуються разом зі мною: світ прекрасний і дивовижний! І не треба його псувати дурманом. Краще поспішаймо творити добро.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Виявляється, що ми, жінки, навіть з віком не змінюємо своїх симпатій. До речі, забула сказати, що обидва романтичні герої неабиякі любителі хильнути чарку-другу. Але від цього не стають менш симпатичними. Втім, це ж кіно. У житті все трохи інакше. Кому не доводилося спостерігати відразні п’яні бійки чи скандали у присутності малолітніх дітей. Такі сцени чомусь не викликають романтичних настроїв. Не претендую на менторський тон, але, побачивши подібне, довго не можеш оговтатися.
Є незначна категорія людей, які вміють випити для настрою. З ними весело в кампанії, вони не переступають рамок пристойності. Але чи багато подібних людей можна зустріти? З часом під впливом обставин чи друзів і дехто з них починає деградувати.
Втім, приводом для цієї статті послужила розмова із давнім приятелем, знаною в районі людиною В.Г. Єрмоленком:
- Сім’я наша мешкала в Нових Млинах. Спочатку, з молоду, батько ніби й не захоплювався оковитою. А потім… Думаю, що це вкоротило віку й матусі. Отоді-то я дійшов висновку, що без горілки можна обійтися. У своєму житті не скуштував жодного грама спиртного. На власному весіллі, коли говорили, що в такому випадку головою сімейства стане дружина, віджартувався: розберемося. Моя Валентина також противниця горілки. Хіба вже не можна відмовити – пригубить вина. Але щоб задоволення від того мати – ніколи. Так же і старший син Костянтин. Ніколи не помічав у нього тяги до спиртного. А якщо вже й скуштує, то хорошого домашнього вина. Наше життя настільки насичене різними подіями, настільки наповнене новинами, так часто дивує приємними вістками. І взагалі, невже немає чому радіти й дивуватися? Часто розмовляю на цю тему з багатьма людьми. І тоді вони погоджуються разом зі мною: світ прекрасний і дивовижний! І не треба його псувати дурманом. Краще поспішаймо творити добро.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Комментариев нет:
Отправить комментарий