Цього вівторка у Мені працювала виїзна громадська приймальня голови облдержадміністрації Валерія Куліча за участю обласних керівників поліції, прокуратури, СБУ, державної фіскальної служби та військового комісаріату.
На зустріч з’їхалися представники п’яти районів – Сновського, Городнянського, Сосницького, Корюківського та Менського. Тут були медики і вчителі, сільські голови і працівники культури, керівники комунальних підприємств і приватні підприємці, профспілкові лідери, держслужбовці, громадські активісти.
Спілкування з обласними посадовцями відбулося у форматі «запитання – відповідь». Дві години поспіль кожен присутній міг ставити запитання і отримувати відповіді - без витрачання часу на приїзд до Чернігова і ходіння по кабінетах, без запису на прийом. Всі запитання фіксували представники ОДА і пообіцяли, що по кожному надійде також і письмова відповідь.
Які б не порушувались теми, в основному вони сходились до обговорення шляхів децентралізації. «Спочатку планувалося, що буде 81 добровільно об’єднана громада на території нашої області, – сказав Валерій Куліч. - Зокрема, на Менщині хотіли зробити аж чотири. Але треба при об’єднанні враховувати ще й спроможність майбутньої громади. На Чернігівщині об’єднання, що матиме менше 15-20 тисяч мешканців, не буде в змозі забезпечити в своїй громаді належний рівень освіти, культури, охорони здоров’я, соцзахисту, житлово-комунального господарства. Тож нині розглядається можливість утворення тут лише 2-х громад – Менської і Березнянської. Прикро констатувати, але населення області в порівнянні з січнем минулого року скоротилося на 30 тисяч і становить зараз приблизно 1 млн 30 тис. чоловік, тому демографічний фактор треба враховувати при децентралізації».
Як тільки мова зайшла про спроможність громад, першим запитання було про створення робочих місць. Голова ОДА зазначив, що є багато проектів, які у зв’язку з війною призупинилися (наприклад, будівництво цементного заводу у Новгород-Сіверську). Хоча в той же час будується електростанція в Корюківці, яка працюватиме на відходах деревини, збудовані і працюють інші об’єкти по області. Ситуація не така вже й погана.
– Перейменували населений пункт Чапаївське в Садове, - турбуються представники Менщини, – а в Держреєстрі й досі зазначена Чапаївська сільська рада. Як подолати цю колізію, адже виникають проблеми з реєстрацією нерухомого майна?
– Ми вже звернулися до Мінюсту, - відповідає Валерій Куліч, – найближчим часом зміни будуть внесені і все буде впорядковано. Найважче нині колишньому Щорсу, бо перейменували цілий район і відповідно треба багато змін вносити в документи.
Більшість запитань від учасників громадської приймальні з усіх районів стосувалося коштів на ремонт доріг, реформування освіти і медицини.
Валерій Куліч відповів, що як би ми не намагалися зберегти школи і медзаклади, все ж таки доведеться їх об’єднувати, реорганізовувати. В галузі освіти, як констатував голова ОДА, нині не вистачає грошей на зарплату: «Мережа навчальних закладів, у співвідношенні до кількості населення в області, вкрай розгалужена і неефективна. І вимога уряду, яку треба виконати для того, щоб отримати ефективну підтримку держави – оптимізація цієї мережі. Адже у малокомплектній школі, де один учитель викладає 10 предметів і проводяться «комбіновані уроки» для дітей різного віку, учні не отримують якісної освіти». До речі, в цьому році в області до 1 вересня припинять роботу понад 60 шкіл. Проте представник Городнянщини зауважив: не завжди економічно вигідно закривати навчальний заклад. Іноді шкільний автобус на рік обходиться дорожче, ніж утримувати школу. А ще треба подивитися у майбутнє, бо в Городнянському районі закрили школу, в якій було 18 учнів, а нині в селі їх уже 43!
Щодо лікарень, то, за словами голови ОДА, замовлене дослідження спільно з Міністерством охорони здоров’я, результатом якого має стати пілотний проект нової мережі медичних закладів. Деякі лікарні стануть хоспісами, інші – центрами госпітальних округів, з повним оснащенням сучасним обладнанням і забезпеченістю кваліфікованими лікарями, решта ж надаватимуть первинну медичину допомогу.
А далі пішли запитання про автобуси і дороги. Костянтин Шевченко зі Сновська висловив пропозицію: «Чому б не створити якесь підприємство, яке б ремонтувало шкільні автобуси якісно на вимогу відділу освіти, а не займались би цим наші «кулібіни» підручними способами. Бо до Чернігова не зручно доставляти транспортний засіб на ремонт». (До речі, в Італії так і є. Окрема спеціалізована майстерня виграє тендер на ремонт шкільних чи туристичних автобусів в окремому регіоні. Потім у разі поломки, водій не ремонтує транспортний засіб, а викликає спеціаліста і вони займаються усуненням проблеми. – Авт.)
– У Мені, наприклад, цю проблему вирішено, - говорить Валерій Куліч. – В райцентрі є ліцензована станція обслуговування і вони виконують ремонти автобусів. Вашій громаді теж треба вирішити це питання, щоб якась техстанція в Сновську отримала ліцензію і мала право ремонтувати шкільні автобуси.
– Коли виділять гроші на капітальний ремонт дороги «Гута Студенецька – Тихоновичі»? – запитав сільський голова Сергій Супруненко.
- Передовсім, у цьому році іде фінансування ремонту доріг, якими підвозяться діти до опорних шкіл, - відповів голова ОДА.
Але, як виявилося, Тихоновичі не опорний заклад, тож ремонту дороги там доведеться ще чекати… До речі, окрім грошей з держбюджету додатково з обласного бюджету на автошляхи області виділено 60 млн грн.
– Всі держзакупівлі необхідно проводити через систему «Прозоро», а з 1 серпня - виключно через цей сайт. А що робити, коли торги не відбулися, нема відповідної пропозиції? – говорить представник нашого райвідділу освіти Ірина Ничипорук. - Наприклад, нам треба купити твердопаливні котли, ми гаємо час, а їх ніхто на «Прозоро» не пропонує?
– До 1 серпня можна звернутися до мого профільного заступника, - відповідає голова ОДА, - і він надасть дозвіл закупки товару поза цим сайтом. Але через місяць однозначно треба перейти всім працювати через «Прозоро», це значно економить державні кошти.
Громадський активіст з Мени Сергій Трегубенко задав питання, що стосувалися правоохоронних органів: чи контролює прокуратура законність прийнятих рішень місцевим самоврядуванням і чи відстежує СБУ області прояви сепаратизму. Обласний прокурор Віктор Носенко зауважив, що таких прав прокуратура нині не має: «Але на всі письмові заяви і звернення прокуратура відреагує і здійснить перевірку. Тож повідомляйте про можливі факти правопорушень». Щодо сепаратизму, то, за словами начальника управління СБУ в області Олександра Довженка, така робота проводиться і вже є навіть засуджені особи.
Присутній на зустрічі обласний військовий комісар Олександр Криворучко закликав до служби в армії за контрактом і розповів всі її переваги.
На громадській приймальні найактивнішим виявився Сновськ. Про це навіть наголосив наприкінці засідання голова ОДА Валерій Куліч. Від наших земляків прозвучали ще запитання стосовно додаткових коштів на заклади культури (від Н.Мокросноп та І.Фалінського, С.Кузьменко), на реконструкцію полігону твердих побутових відходів (від А.Дулі), на переобладнання приміщення залізничної лікарні під житло лікарям (від О.Якубовського) тощо. Але відповідь на всі була одна – необхідно якомога швидше пройти етап створення об’єднаних громад і отримати додаткове фінансування з держбюджету, яке потім і використовувати на всі потреби. Інакше вирішити всі порушені питання неможливо. Також зазначалося, потрібно не тільки озвучувати проблему, а й підготувати відповідні документи і проекти по конкретному об’єкту, щоб можна було потім на їх основі закладати кошти в бюджеті.
Лариса
МАРТИНЕНКО
Фото автора
На зустріч з’їхалися представники п’яти районів – Сновського, Городнянського, Сосницького, Корюківського та Менського. Тут були медики і вчителі, сільські голови і працівники культури, керівники комунальних підприємств і приватні підприємці, профспілкові лідери, держслужбовці, громадські активісти.
Спілкування з обласними посадовцями відбулося у форматі «запитання – відповідь». Дві години поспіль кожен присутній міг ставити запитання і отримувати відповіді - без витрачання часу на приїзд до Чернігова і ходіння по кабінетах, без запису на прийом. Всі запитання фіксували представники ОДА і пообіцяли, що по кожному надійде також і письмова відповідь.
Які б не порушувались теми, в основному вони сходились до обговорення шляхів децентралізації. «Спочатку планувалося, що буде 81 добровільно об’єднана громада на території нашої області, – сказав Валерій Куліч. - Зокрема, на Менщині хотіли зробити аж чотири. Але треба при об’єднанні враховувати ще й спроможність майбутньої громади. На Чернігівщині об’єднання, що матиме менше 15-20 тисяч мешканців, не буде в змозі забезпечити в своїй громаді належний рівень освіти, культури, охорони здоров’я, соцзахисту, житлово-комунального господарства. Тож нині розглядається можливість утворення тут лише 2-х громад – Менської і Березнянської. Прикро констатувати, але населення області в порівнянні з січнем минулого року скоротилося на 30 тисяч і становить зараз приблизно 1 млн 30 тис. чоловік, тому демографічний фактор треба враховувати при децентралізації».
Як тільки мова зайшла про спроможність громад, першим запитання було про створення робочих місць. Голова ОДА зазначив, що є багато проектів, які у зв’язку з війною призупинилися (наприклад, будівництво цементного заводу у Новгород-Сіверську). Хоча в той же час будується електростанція в Корюківці, яка працюватиме на відходах деревини, збудовані і працюють інші об’єкти по області. Ситуація не така вже й погана.
– Перейменували населений пункт Чапаївське в Садове, - турбуються представники Менщини, – а в Держреєстрі й досі зазначена Чапаївська сільська рада. Як подолати цю колізію, адже виникають проблеми з реєстрацією нерухомого майна?
– Ми вже звернулися до Мінюсту, - відповідає Валерій Куліч, – найближчим часом зміни будуть внесені і все буде впорядковано. Найважче нині колишньому Щорсу, бо перейменували цілий район і відповідно треба багато змін вносити в документи.
Більшість запитань від учасників громадської приймальні з усіх районів стосувалося коштів на ремонт доріг, реформування освіти і медицини.
Валерій Куліч відповів, що як би ми не намагалися зберегти школи і медзаклади, все ж таки доведеться їх об’єднувати, реорганізовувати. В галузі освіти, як констатував голова ОДА, нині не вистачає грошей на зарплату: «Мережа навчальних закладів, у співвідношенні до кількості населення в області, вкрай розгалужена і неефективна. І вимога уряду, яку треба виконати для того, щоб отримати ефективну підтримку держави – оптимізація цієї мережі. Адже у малокомплектній школі, де один учитель викладає 10 предметів і проводяться «комбіновані уроки» для дітей різного віку, учні не отримують якісної освіти». До речі, в цьому році в області до 1 вересня припинять роботу понад 60 шкіл. Проте представник Городнянщини зауважив: не завжди економічно вигідно закривати навчальний заклад. Іноді шкільний автобус на рік обходиться дорожче, ніж утримувати школу. А ще треба подивитися у майбутнє, бо в Городнянському районі закрили школу, в якій було 18 учнів, а нині в селі їх уже 43!
Щодо лікарень, то, за словами голови ОДА, замовлене дослідження спільно з Міністерством охорони здоров’я, результатом якого має стати пілотний проект нової мережі медичних закладів. Деякі лікарні стануть хоспісами, інші – центрами госпітальних округів, з повним оснащенням сучасним обладнанням і забезпеченістю кваліфікованими лікарями, решта ж надаватимуть первинну медичину допомогу.
А далі пішли запитання про автобуси і дороги. Костянтин Шевченко зі Сновська висловив пропозицію: «Чому б не створити якесь підприємство, яке б ремонтувало шкільні автобуси якісно на вимогу відділу освіти, а не займались би цим наші «кулібіни» підручними способами. Бо до Чернігова не зручно доставляти транспортний засіб на ремонт». (До речі, в Італії так і є. Окрема спеціалізована майстерня виграє тендер на ремонт шкільних чи туристичних автобусів в окремому регіоні. Потім у разі поломки, водій не ремонтує транспортний засіб, а викликає спеціаліста і вони займаються усуненням проблеми. – Авт.)
– У Мені, наприклад, цю проблему вирішено, - говорить Валерій Куліч. – В райцентрі є ліцензована станція обслуговування і вони виконують ремонти автобусів. Вашій громаді теж треба вирішити це питання, щоб якась техстанція в Сновську отримала ліцензію і мала право ремонтувати шкільні автобуси.
– Коли виділять гроші на капітальний ремонт дороги «Гута Студенецька – Тихоновичі»? – запитав сільський голова Сергій Супруненко.
- Передовсім, у цьому році іде фінансування ремонту доріг, якими підвозяться діти до опорних шкіл, - відповів голова ОДА.
Але, як виявилося, Тихоновичі не опорний заклад, тож ремонту дороги там доведеться ще чекати… До речі, окрім грошей з держбюджету додатково з обласного бюджету на автошляхи області виділено 60 млн грн.
– Всі держзакупівлі необхідно проводити через систему «Прозоро», а з 1 серпня - виключно через цей сайт. А що робити, коли торги не відбулися, нема відповідної пропозиції? – говорить представник нашого райвідділу освіти Ірина Ничипорук. - Наприклад, нам треба купити твердопаливні котли, ми гаємо час, а їх ніхто на «Прозоро» не пропонує?
– До 1 серпня можна звернутися до мого профільного заступника, - відповідає голова ОДА, - і він надасть дозвіл закупки товару поза цим сайтом. Але через місяць однозначно треба перейти всім працювати через «Прозоро», це значно економить державні кошти.
Громадський активіст з Мени Сергій Трегубенко задав питання, що стосувалися правоохоронних органів: чи контролює прокуратура законність прийнятих рішень місцевим самоврядуванням і чи відстежує СБУ області прояви сепаратизму. Обласний прокурор Віктор Носенко зауважив, що таких прав прокуратура нині не має: «Але на всі письмові заяви і звернення прокуратура відреагує і здійснить перевірку. Тож повідомляйте про можливі факти правопорушень». Щодо сепаратизму, то, за словами начальника управління СБУ в області Олександра Довженка, така робота проводиться і вже є навіть засуджені особи.
Присутній на зустрічі обласний військовий комісар Олександр Криворучко закликав до служби в армії за контрактом і розповів всі її переваги.
На громадській приймальні найактивнішим виявився Сновськ. Про це навіть наголосив наприкінці засідання голова ОДА Валерій Куліч. Від наших земляків прозвучали ще запитання стосовно додаткових коштів на заклади культури (від Н.Мокросноп та І.Фалінського, С.Кузьменко), на реконструкцію полігону твердих побутових відходів (від А.Дулі), на переобладнання приміщення залізничної лікарні під житло лікарям (від О.Якубовського) тощо. Але відповідь на всі була одна – необхідно якомога швидше пройти етап створення об’єднаних громад і отримати додаткове фінансування з держбюджету, яке потім і використовувати на всі потреби. Інакше вирішити всі порушені питання неможливо. Також зазначалося, потрібно не тільки озвучувати проблему, а й підготувати відповідні документи і проекти по конкретному об’єкту, щоб можна було потім на їх основі закладати кошти в бюджеті.
Лариса
МАРТИНЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий