Як доярка із коровою балакала

Короткі історії із життя Займища зі слів місцевого 88-річного старожила Івана Рибальченка.



Доярка рано-вранці на похмілля спішить на ферму корів доїти. Сідає біля корови, а голова ж тріщить, в очах подвійні силуети, руки тремтять і так хочеться спати! І раптом корова повертає голову до доярки, промовляючи:
– Що, Дуню, погано?
– Дуже кепсько, Бурьонко!
– Ну тоді міцніше тримай мої цицьки, а я буду підскакувати!
* * *
Із столиці у Займище приїхала до батьків донька з чоловіком і сином. Наступного дня, рано-вранці, донька каже мамі: „Хочемо з Іваном сходити в місто на базар”.
– Я хутко розбуджу батька, він вас підвезе, - відповіла мати.
– Я вже давно не сплю, - почула голос батька із другої кімнати.
– Тоді бери Тойоту і підвези їх на базар.
– Ні, на Мазді буде краще, я на ній давно не виїжджав із двору.
– Ви що, маєте дві іномарки? – здивувалася донька.
– Та ні! Двох кобил. То ми так їх звемо...
* * *
2014 рік. Весна. Одна з жінок (прізвища не називаю) підпалила на городі суху траву. Вогонь поширювався у напрямку будинку №46 по вул.Зеленій (назвемо її так). Своїми силами приборкати полум’я не вдається. Голова сільської ради Л.П. Куценко телефонує пожежним.
– Алло! У Займищі хата горить! Швидше їдьте!
Диспетчер:
– Назвіть своє прізвище!
Сказав.
– А біля хати є колодязь?
Сказав.
– А як краще туди під’їхати?
Відповів.
– Взагалі-то, можна вже не їхати – хата згоріла...
* * *
2015 рік. Літо. Спека. Всі поспішають на пляж. Під колеса „Запорожця” попадає півень. З двору вискакує поважного віку жіночка, і ну сварити водія.
- Та не горлайте ви так! - заспокоює той розлючену жінку. Я все зроблю, щоби компенсувати вашу втрату!
- Добре! – перевела подих і викрикнула тітка, поставивши руки в боки.
- Із завтрашнього дня будеш приходити до мого будинку о 4-ій ранку і кукурікати!
Записав Георгій ЛЕПНЮК