Коли є робота і достойна зарплата, люди впевнені в своєму майбутньому. Одним з підприємств на теренах Сновщини, яке працює, нарощує обсяги виробництва та має в планах збільшення штату є депо Сновськ. Про його роботу розповів «Променю» в.о. начальника локомотивного депо Сновськ Сергій Котляревський.
Бригада локомотивного депо Сновськ біля відреставрованого паровоза у Києві.
Реструктуризація на залізниці триває вже не один рік. Торкнулася вона і нашого депо. Спочатку були наміри перетворити його тільки в експлуатаційний цех, згодом – в оборотне депо, яке підпорядковуватиметься Конотопу. Але зусиллями тодішнього керівника В.Б. Зайончковського, який забив на сполох, щоб вберегти підприємство, депутатами райради було направлено звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та «Укрзалізниці» щодо недопущення позбавлення статусу відокремленого підрозділу локомотивного депо Щорс та переведення його в статус оборотного депо відокремленого підрозділу – локомотивне депо Конотоп. Залучилися підтримкою і народних депутатів. Це дало результат - депо Сновськ залишилося, та ще й працює з гарними показниками.
Слюсарі Сергій Мірошниченко та Анатолій Горбатенко реставрують паровоз.
Нині в штаті 182 робітники (з них 28 жінок), є 5 вакансій. Проходять практику 6 учнів Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, троє з яких планують прийти на роботу в наше депо. Середня заробітна плата на підприємстві значно вища, порівняно з іншими на Сновщині, її місячний фонд складає майже 1 мільйон гривень. Щомісячно в місцевий бюджет депо сплачує податків близько 365 тис. грн. За 4 місяці нинішнього року виконано вантажних перевезень на 105 млн/ткм (брутто), це 101% у порівнянні з минулим роком. Окрім виробництва і перевезень, депо проводить планові ремонти своїх приміщень. На це виділено більш ніж півтора мільйона гривень. Виконують роботи як своїми силами, так і із залученням будівельно-монтажних працівників з Конотопа. Наразі ремонтують дах цеху підйомного ремонту та оглядову канаву, внутрішній туалет.
В.о. начальника локомотивного депо Сновськ Сергій Котляревський.
Останнім часом значно покращилася ситуація з постачанням матеріалів, запчастин та інструментів. Станом на 7 травня заявку на матеріали виконано на 296 тис. грн, додатково оплачені рахунки на суму 200 тис. грн за інструменти.
Микола Булденко та Олександр Феньок готують майданчик для зберігання ретро-техніки.
Нещодавно наші деповці реставрували для Київської дитячої залізниці, яка функціонує влітку, паровоз ГР-336 і тендер (спеціальний вантажний вагон, що постійно з’єднаний з паровозом і є його невід’ємною частиною. Призначений для перевезення запасів дров, вугілля, мазуту й води). На ній проходять навчально-виробничу практику юні залізничники. Обслуговують дитячу залізницю наші локомотивні бригади у складі Павла Городиського, Євгенія Скоробагатька, Василя Байбарацького та Сергія Данильченка.
Маляр Валентина Музиченко.
– Усі реставраційні та ремонтні роботи майже протягом місяця виконувалися на місці, в столиці, - розповідає Сергій Васильович. – Наша бригада замінила й випробувала труби в котлі, пофарбувала паровоз, надавши естетичного вигляду. Праця деповців була поцінована і відповідно до Наказу в.о. директора регіональної філії «Південно-західна залізниця» Р.Веприцького премії за якісне і своєчасне виконання робіт отримали 13 працівників депо.
(Закінчення. Початок у №21 від 25 травня 2018 року)
Максим Мірошниченко після закінчення технікуму та університету вже 7 років працює в депо.
Вони надійдуть з Одеської, Південної та Придніпровської залізниць. Це 2-вісна цистерна, яка вже знаходиться на території депо, пожежний поїзд, дерев`яний вагон, верстати, ручний сигнальний свічний ліхтар тощо. Підприємство визначилося з місцем розташування раритетної техніки і готує майданчик для цього. Тож у планах – не скорочення, а можливе розширення штату. Причому з’являться нові, давно забуті професії, коли доведеться ремонтувати старовинну техніку.
Досвідчений машиніст-інструктор Михайло Коваленко, який понад 30 років працює на залізниці (справа) узгоджує графік роботи локомотивних бригад з черговим Андрієм Приходьком.
Сергій Васильович показав конспекти з 1938 року, написані чорнилом, які зберігаються в нього в кабінеті. Саме за ними вивчають будову паровозів. Почесний працівник депо, колишній слюсар і машиніст В.Г.Борщ та колишній котельний майстер Ф.М.Чулінда займаються підготовкою кадрів для ремонту старовинної залізничної техніки.
– Радує, що у людей є робота і зарплата, - каже керівник депо. - А, отже, можна планувати майбутнє. У наш час – це головне.
У розробці нового крісла для машиністів взяли участь інженер-технолог М.П.Шенько, майстер механічного цеху О.О.Іллєнко, майстер цеху підйомки Ф.М.Чулінда.
Працює цілодобово цех ескплуатації депо Сновськ. Нині у його штаті 29 машиністів та 26 помічників машиніста. Є 2 машиністи-інструктори. До речі, наймолодший серед них – помічник машиніста Владислав Криволап (1999 р.н.) та попри юний вік вже заслужив повагу серед своїх колег. Локомотивні бригади обслуговують ділянки Сновськ–Конотоп, Сновськ-Гомель, Сновськ– Корюківка, а також екскурсійну ретро-залізницю і дитячу залізницю в Києві. Нині значно скоротився рух потягів через наше місто. За добу проходить 1 пасажирський, 2 товарні та кілька міжміських потягів. Проте нещодавно, через ремонтні роботи на залізниці Чернігів-Гомель, кількість потягів через Сновськ збільшилася, тож і роботи теж збільшилося. Перед кожним виходом в рейс локомотивна бригада проходить обов’язковий медогляд. Тому цілодобово з цехом експлуатації чергують на своєму посту 5 медсестер. Після закриття нашої залізничної лікарні вони підпорядковуються Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №3.
У грудні працівники локомотивного депо пройшли атестацію на виконання ремонтних робіт думпкарів та хопер-дозаторів. У І кварталі вже зроблено капітальний і депівський ремонт на 184 тис. грн. За цей же період виготовлено 541 найменування запчастин та комплектуючих на суму понад мільйон гривень. У перспективі – продовжити їх виготовлення та здійснити ремонт трьох снігоочисників, думпкарів. Зараз збирають уповільнювач вагонів КВ-3, ремонтується паровоз Л-600, на черзі – Ер787-46.
Ще одне з досягнень локомотивного депо Сновськ – розробка і виготовлення його працівниками зручного сучасного крісла у кабіну керування для машиніста і його помічника. Для отримання дозволу на масовий випуск таких крісел 2 їх одиниці доставили на експрес-огляд керівництву філії «Південно-Західна залізниця». Були враховані всі зауваження та усунуті недоліки в конструкції і депо отримало замовлення на перші 100 штук, собівартість яких складає на сьогодні 56822,55 грн. У майбутньому планується виготовити 2500 таких крісел для всієї «Південно-Західної залізниці». Це значний об’єм роботи. Всі комплектуючі виготовляються в цехах депо Сновськ. Тож планується придбати листогин-прес, щоб полегшити і пришвидшити роботу. До речі, чохли на крісла шили на замовлення депо у «Весільному салоні» (пп Андрущенко).
Сам в.о. начальника депо Сновськ С.В.Котляревський родом з Полтавщини. Закінчивши Кременчуцький технікум залізничників та Гомельський інститут, за направленням приїхав на роботу у 1985 році в наш райцентр і пов’язав все своє життя з залізницею. Тож і розповідати про неї і її працівників може багато. Доводиться це робити і під час екскурсій по депо. На його території ще за часів керівництва В.Б.Зайончковського створена різноманітна кількість металевих експонатів, які символізують як розвиток залізниці, так і мають просто розважальний характер. Тож і гості міста і місцеві при першій нагоді хочуть відвідати депо. Поки що у штаті нема екскурсовода, тому будь-кому з працівників доводиться бути ним. Всі вони, приходячи сюди на роботу, залишаються в депо назавжди і знають про підприємство все до дрібниць. Буває, що естафету приймають їхні діти. Під час екскурсій розповідають не тільки про саме депо, а й про престижність професії залізничника. А для дітей корисні такі відвідини підприємства тим, що саме в депо вони усвідомлюють, як небезпечно робити селфі на рухомому вагоні електрички чи на верхівці залізничного мосту. До Сновська приїжджають і режисери, щоб знімати фільми за участі залізничної ретро-техніки.
Локомотивне депо, створене у 1873 році, сьогодні успішно працює і нарощує обсяги виробництва. У той же час робить благородну справу - поступово створює на своїй території ретро-музей, як історичну пам’ятку для нащадків.
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора та з архіву депо
Бригада локомотивного депо Сновськ біля відреставрованого паровоза у Києві.
Реструктуризація на залізниці триває вже не один рік. Торкнулася вона і нашого депо. Спочатку були наміри перетворити його тільки в експлуатаційний цех, згодом – в оборотне депо, яке підпорядковуватиметься Конотопу. Але зусиллями тодішнього керівника В.Б. Зайончковського, який забив на сполох, щоб вберегти підприємство, депутатами райради було направлено звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та «Укрзалізниці» щодо недопущення позбавлення статусу відокремленого підрозділу локомотивного депо Щорс та переведення його в статус оборотного депо відокремленого підрозділу – локомотивне депо Конотоп. Залучилися підтримкою і народних депутатів. Це дало результат - депо Сновськ залишилося, та ще й працює з гарними показниками.
Слюсарі Сергій Мірошниченко та Анатолій Горбатенко реставрують паровоз.
Нині в штаті 182 робітники (з них 28 жінок), є 5 вакансій. Проходять практику 6 учнів Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, троє з яких планують прийти на роботу в наше депо. Середня заробітна плата на підприємстві значно вища, порівняно з іншими на Сновщині, її місячний фонд складає майже 1 мільйон гривень. Щомісячно в місцевий бюджет депо сплачує податків близько 365 тис. грн. За 4 місяці нинішнього року виконано вантажних перевезень на 105 млн/ткм (брутто), це 101% у порівнянні з минулим роком. Окрім виробництва і перевезень, депо проводить планові ремонти своїх приміщень. На це виділено більш ніж півтора мільйона гривень. Виконують роботи як своїми силами, так і із залученням будівельно-монтажних працівників з Конотопа. Наразі ремонтують дах цеху підйомного ремонту та оглядову канаву, внутрішній туалет.
В.о. начальника локомотивного депо Сновськ Сергій Котляревський.
Останнім часом значно покращилася ситуація з постачанням матеріалів, запчастин та інструментів. Станом на 7 травня заявку на матеріали виконано на 296 тис. грн, додатково оплачені рахунки на суму 200 тис. грн за інструменти.
Микола Булденко та Олександр Феньок готують майданчик для зберігання ретро-техніки.
Нещодавно наші деповці реставрували для Київської дитячої залізниці, яка функціонує влітку, паровоз ГР-336 і тендер (спеціальний вантажний вагон, що постійно з’єднаний з паровозом і є його невід’ємною частиною. Призначений для перевезення запасів дров, вугілля, мазуту й води). На ній проходять навчально-виробничу практику юні залізничники. Обслуговують дитячу залізницю наші локомотивні бригади у складі Павла Городиського, Євгенія Скоробагатька, Василя Байбарацького та Сергія Данильченка.
Маляр Валентина Музиченко.
– Усі реставраційні та ремонтні роботи майже протягом місяця виконувалися на місці, в столиці, - розповідає Сергій Васильович. – Наша бригада замінила й випробувала труби в котлі, пофарбувала паровоз, надавши естетичного вигляду. Праця деповців була поцінована і відповідно до Наказу в.о. директора регіональної філії «Південно-західна залізниця» Р.Веприцького премії за якісне і своєчасне виконання робіт отримали 13 працівників депо.
(Закінчення. Початок у №21 від 25 травня 2018 року)
22-річний стаж роботи у депо має слюсар з ремонту рухомого складу В.Ф.Ткаченко.
– Як уже ми повідомляли раніше, відповідно до Наказу в.о. директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» Романа Веприцького, на території нашого депо Сновськ буде створено ретро-депо та музей залізничної техніки, - розповідає Сергій Котляревський. – Ми будемо реставрувати, обслуговувати та утримувати паровози та іншу техніку залізниці, яка збереглася в Україні. Для цього у нас є база і спеціалісти. Наразі затверджено перелік з 22-х об’єктів, які підлягають переміщенню до Сновська і передачі нам на баланс.
Максим Мірошниченко після закінчення технікуму та університету вже 7 років працює в депо.
Вони надійдуть з Одеської, Південної та Придніпровської залізниць. Це 2-вісна цистерна, яка вже знаходиться на території депо, пожежний поїзд, дерев`яний вагон, верстати, ручний сигнальний свічний ліхтар тощо. Підприємство визначилося з місцем розташування раритетної техніки і готує майданчик для цього. Тож у планах – не скорочення, а можливе розширення штату. Причому з’являться нові, давно забуті професії, коли доведеться ремонтувати старовинну техніку.
Досвідчений машиніст-інструктор Михайло Коваленко, який понад 30 років працює на залізниці (справа) узгоджує графік роботи локомотивних бригад з черговим Андрієм Приходьком.
Сергій Васильович показав конспекти з 1938 року, написані чорнилом, які зберігаються в нього в кабінеті. Саме за ними вивчають будову паровозів. Почесний працівник депо, колишній слюсар і машиніст В.Г.Борщ та колишній котельний майстер Ф.М.Чулінда займаються підготовкою кадрів для ремонту старовинної залізничної техніки.
– Радує, що у людей є робота і зарплата, - каже керівник депо. - А, отже, можна планувати майбутнє. У наш час – це головне.
У розробці нового крісла для машиністів взяли участь інженер-технолог М.П.Шенько, майстер механічного цеху О.О.Іллєнко, майстер цеху підйомки Ф.М.Чулінда.
Працює цілодобово цех ескплуатації депо Сновськ. Нині у його штаті 29 машиністів та 26 помічників машиніста. Є 2 машиністи-інструктори. До речі, наймолодший серед них – помічник машиніста Владислав Криволап (1999 р.н.) та попри юний вік вже заслужив повагу серед своїх колег. Локомотивні бригади обслуговують ділянки Сновськ–Конотоп, Сновськ-Гомель, Сновськ– Корюківка, а також екскурсійну ретро-залізницю і дитячу залізницю в Києві. Нині значно скоротився рух потягів через наше місто. За добу проходить 1 пасажирський, 2 товарні та кілька міжміських потягів. Проте нещодавно, через ремонтні роботи на залізниці Чернігів-Гомель, кількість потягів через Сновськ збільшилася, тож і роботи теж збільшилося. Перед кожним виходом в рейс локомотивна бригада проходить обов’язковий медогляд. Тому цілодобово з цехом експлуатації чергують на своєму посту 5 медсестер. Після закриття нашої залізничної лікарні вони підпорядковуються Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №3.
У грудні працівники локомотивного депо пройшли атестацію на виконання ремонтних робіт думпкарів та хопер-дозаторів. У І кварталі вже зроблено капітальний і депівський ремонт на 184 тис. грн. За цей же період виготовлено 541 найменування запчастин та комплектуючих на суму понад мільйон гривень. У перспективі – продовжити їх виготовлення та здійснити ремонт трьох снігоочисників, думпкарів. Зараз збирають уповільнювач вагонів КВ-3, ремонтується паровоз Л-600, на черзі – Ер787-46.
Ще одне з досягнень локомотивного депо Сновськ – розробка і виготовлення його працівниками зручного сучасного крісла у кабіну керування для машиніста і його помічника. Для отримання дозволу на масовий випуск таких крісел 2 їх одиниці доставили на експрес-огляд керівництву філії «Південно-Західна залізниця». Були враховані всі зауваження та усунуті недоліки в конструкції і депо отримало замовлення на перші 100 штук, собівартість яких складає на сьогодні 56822,55 грн. У майбутньому планується виготовити 2500 таких крісел для всієї «Південно-Західної залізниці». Це значний об’єм роботи. Всі комплектуючі виготовляються в цехах депо Сновськ. Тож планується придбати листогин-прес, щоб полегшити і пришвидшити роботу. До речі, чохли на крісла шили на замовлення депо у «Весільному салоні» (пп Андрущенко).
Сам в.о. начальника депо Сновськ С.В.Котляревський родом з Полтавщини. Закінчивши Кременчуцький технікум залізничників та Гомельський інститут, за направленням приїхав на роботу у 1985 році в наш райцентр і пов’язав все своє життя з залізницею. Тож і розповідати про неї і її працівників може багато. Доводиться це робити і під час екскурсій по депо. На його території ще за часів керівництва В.Б.Зайончковського створена різноманітна кількість металевих експонатів, які символізують як розвиток залізниці, так і мають просто розважальний характер. Тож і гості міста і місцеві при першій нагоді хочуть відвідати депо. Поки що у штаті нема екскурсовода, тому будь-кому з працівників доводиться бути ним. Всі вони, приходячи сюди на роботу, залишаються в депо назавжди і знають про підприємство все до дрібниць. Буває, що естафету приймають їхні діти. Під час екскурсій розповідають не тільки про саме депо, а й про престижність професії залізничника. А для дітей корисні такі відвідини підприємства тим, що саме в депо вони усвідомлюють, як небезпечно робити селфі на рухомому вагоні електрички чи на верхівці залізничного мосту. До Сновська приїжджають і режисери, щоб знімати фільми за участі залізничної ретро-техніки.
Локомотивне депо, створене у 1873 році, сьогодні успішно працює і нарощує обсяги виробництва. У той же час робить благородну справу - поступово створює на своїй території ретро-музей, як історичну пам’ятку для нащадків.
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора та з архіву депо
Комментариев нет:
Отправить комментарий