Про квітневий приїзд гуманітарної групи із далекої Італії до Кучинівки наша газета ще позаминулого разу обіцяла розповісти детальніше. Нарешті свою обіцянку виконуємо.
Цей приїзд відбувся. Його координатором стала неспокійна сільська активістка, донедавна голова Валентина Карась. Свого часу очолюючи село, Валентина Миколаївна і започаткувала цю велику дружбу, що вилилася у регулярні візити із однієї країни до іншої, у солідні закордонні гостинці для школи й дитсадка, допомогу діткам-сиротам й тим, які зростають у малозабезпечених та неповних сім’ях, тощо.
Допомога триває й досі, але вона наповнена іншими приїздами, іншими людьми. Хоча є в цій історії старі знайомі кучинівців – подружжя Іди й Франка Каваня, котрі так облюбували дорогу у наші краї, що, приїхавши останнього разу, жартома чи всерйоз заявили: «Хочемо тут жити, бо Україна – це така краса і такі чудові люди!»
До речі, у шлюбі вони цілих піввіку, а своє золоте весілля святкували у сновській «Вітамінці» - з борщем і пампушками з часником, варениками у сметані.
Як і у минулі роки, розвезли багатьом гостинці, обрали для цьогорічної поїздки (протягом літніх канікул) шістьох дітлахів шкільного віку. Зрештою, побували у самій школі, де побачили купу проблем. Принаймні, у їдальні, куди треба і новий посуд, і новенькі столи із стільцями, кахляна підлога та багато іншого.
Пообіцяли розглянути і такий варіант підтримки, і багато інших. Дружба продовжується.
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Цей приїзд відбувся. Його координатором стала неспокійна сільська активістка, донедавна голова Валентина Карась. Свого часу очолюючи село, Валентина Миколаївна і започаткувала цю велику дружбу, що вилилася у регулярні візити із однієї країни до іншої, у солідні закордонні гостинці для школи й дитсадка, допомогу діткам-сиротам й тим, які зростають у малозабезпечених та неповних сім’ях, тощо.
Допомога триває й досі, але вона наповнена іншими приїздами, іншими людьми. Хоча є в цій історії старі знайомі кучинівців – подружжя Іди й Франка Каваня, котрі так облюбували дорогу у наші краї, що, приїхавши останнього разу, жартома чи всерйоз заявили: «Хочемо тут жити, бо Україна – це така краса і такі чудові люди!»
До речі, у шлюбі вони цілих піввіку, а своє золоте весілля святкували у сновській «Вітамінці» - з борщем і пампушками з часником, варениками у сметані.
Як і у минулі роки, розвезли багатьом гостинці, обрали для цьогорічної поїздки (протягом літніх канікул) шістьох дітлахів шкільного віку. Зрештою, побували у самій школі, де побачили купу проблем. Принаймні, у їдальні, куди треба і новий посуд, і новенькі столи із стільцями, кахляна підлога та багато іншого.
Пообіцяли розглянути і такий варіант підтримки, і багато інших. Дружба продовжується.
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий