Писати про ці загальні збори сідала декілька разів поспіль, але (навіть при великих стараннях) чомусь не виходило. Не впевнена, що вийде і цього разу, однак давати репортаж із події, у якій брала участь – золоте журналістське правило.Тому слухайте і робіть висновки.
Про те, як жити не можна, про те, як не можна так не любити одне одного і не поважати...
Виконуюча обов’язки старости громади Тетяна Лисенко, здалося, до непростої розмови зі своїми виборцями була готова, і навіть очікувала репліки, гучні викрики й перебивання, що нестримним потоком лилися із зали. Зали, куди прийшло не більше третини учасників розмови, і яка, від негативу здавалась сумною й неприбраною. І не лише від словесного сміття, а й густого павутиння з торішніми мухами на вікнах...
Тетяна Лисенко намагалася бути переконливою: за допомогою конкретних цифр і перелічених справ прагнула доводити, що трудиться на повну силу, виконуючи першочергові завдання - й сьогоднішні, й ті, що принесуть результати у перспективі. Натомість частина людей дорікала їй у невирішенні земельних питань, питань благоустрою і соціальної сфери.
Дорікали за погане автобусне сполучення, закриття «точки», де в селі продавалися гроби, вінки й хрести, за погані дороги й вуличне освітлення. Градус напруги зріс до такої позначки, що дійшло навіть до розмови про церкву і ті молитви, які, начебто Тетяна Василівна читає і замовляє батюшкам...
Якою мала бути на це відповідь? Та такою, як і докори, серйозні звинувачення. Деякі із озвучених, як то незагороджене старе кладовище, розвалена зупинка у одному із мікрорайонів Смячі, вийшло не лише сприйняти на слух, а й побачити і сфотографувати. Дійсно, жалюгідний вигляд мали, потребували негайного людського втручання.
Втручання влади і громадян, котрі гуртом все ніяк не зрозуміють: ніхто чужий до їхньої Смячі не завітає і не зробить те, що самі мусять зробити!
Щоправда, тримати руку на пульсі життя смячан пообіцяв і голова ОТГ Олександр Медведьов, котрий прибув на сход у оточенні інших посадовців. І вони також активно включалися у дискусії, давали відповіді на наболілі питання. Приміром, очільниця земвідділу Валентина Недвіга зрозуміло пояснювала земельні ситуації, а помічник Народного депутата України Анатолія Євлахова Вадим Сергійко нагадав про вже зроблене і про його найближчі кроки. Зокрема, дитячий майданчик, що незабаром має бути придбаним для смяцької дітвори.
У роботі сходу брали участь й інші посадовці ОТГ, серед яких депутат Володимир Анопрієнко. У нього було своє бачення діяльності в.о. старости, причому дуже негативне. Із вимогами, пропозиціями і безальтернативністю знайти компроміс. Зрештою, і у в.о. старости намагань зустрітися із місцевою опозицією, «по душі» поговорити, вихід якийсь запропонувати, також я не помітила. Як на мене, шкода, що сторони до згоди у тривалому конфлікті так і не дійшли. Збагнути б їм народну мудрість, яка каже, що навіть маленький мир кращий великої війни.
ДОВІДКА. Сьогодні Смяч налічує 548 жителів, 249 дворів, 20 дітей дошкільного віку, 25 – шкільного, пенсіонерів – 283, інвалідів війни – 4, дітей війни – 73, учасників бойових дій – 4, учасників війни – 21, багатодітних сімей – 3, чорнобильців – 7. У селі протягом 2017 року народилося 4 дітей, померло 14 осіб.
Жителі села мають 46 тракторів, 141 корову, 25 коней, свиней – 152, кіз – 8.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий