понедельник, 14 июля 2014 г.

Залізничники працюють. Робота є

Саме такими словами можна змалювати нинішню ситуацію на одному з провідних промислових об’єктів Щорсівщини – локомотивному депо. Наші читачі, напевно, пам’ятають, що на початку 2014 року «Промінь» привернув увагу громадськості до намірів тодішнього керівництва «Укрзалізниці» фактично ліквідувати це підприємство. (Робилося все під виглядом благих намірів – «реорганізувати», «оптимізувати», «вдосконалити»). У разі реалізації складеного «нагорі» плану чимало наших земляків уже цьогоріч могли б втратити роботу, а місцевий бюджет недоотримав би значну суму податків. Власне ж, Щорс міг розпочати повільний, проте впевнений рух у напрямку до забуття історичного факту, що це місто – місто залізничників.
Слід віддати належне керівництву й колективу депо, активістам міської громади, які не змовчали й взялися відстоювати своє підприємство. І хтозна, чим увінчалися б їхні зусилля, коли б не зміна влади в країні. Відійшли у минуле цинічні планово-шахрайські методи керування держпідприємствами, а посадовці хоч трохи, але почали прислухатися до думки людей. До того ж доволі несподівано довелося пересвідчитися, наскільки дійсно ефективною буває допомога з боку депутата Верховної Ради. Мова у даному випадку - про Валерія Дубіля з Чернігова. Перебуваючи на початку травня в нашому районі з робочим візитом, він зустрівся з робітниками депо. Розмова вийшла конкретною, адже залізничникам був потрібен результат, а не дискусія абстрактного характеру. Правду кажучи, Валерій Дубіль багатьох здивував: замість традиційної для деяких політиків роздачі «пряників і гречки», він доволі швидко ознайомившись із ситуацією, просто перед усіма присутніми зателефонував міністру транспорту й попрохав взяти до уваги позицію щорсівчан. Наслідком стало те, що вже незабаром від керівництва «Укрзалізниці» надійшло запевнення: питання стосовно реорганізації депо «Щорс» зняте з порядку денного. Навіть більше того – підприємство отримало чималий пакет замовлень на ремонт рухомого складу. Отже, нині підприємство працює, у людей є робота і надія на стабільне майбутнє. Про сьогодення нашого депо – читайте далі.



– Перспектива так званої реорганізації наразі відсутня, - розповів начальник депо В.Б. Зайончковський. - Керівництво галузі дало зрозуміти, що попередні «документи», які регламентували процес і могли поставити хрест на існуванні підприємства, є сумнівними з точки зору правового обгрунтування, тож брати до уваги їх не слід. Стосовно ремонтного цеху, то там реально кипить робота. В «Укрзалізниці» зробили так, як і обіцяли, – розмістили серйозне замовлення.
Про цей напрямок діяльності депо детальніше розповів інженер-технолог М.П.ШЕНЬКО:
– Замовлення ми отримали від різних підприємств Південно-Західної залізниці: 5 снігоочисників треба відремонтувати капітально і ще 1 – депівським ремонтом. Відновлення зусиллями щорських спеціалістів чекає 21 хопер-дозатор (простішою мовою кажучи, це вагони для сипучих вантажів). Свого часу – в 2012 році – депо отримало в Кременчуцькому інституті вагонобудування відповідну ліцензію на виконання такого роду робіт, тому в здатності щорсівчан виконати замовлення якісно і в належні терміни ніхто не сумнівається. Ще один важливий напрямок виробничої діяльності – виготовлення струмоприймачів (так званих лиж) для двох видів електровозів. Вже зробили 150 штук, півсотні – «в роботі» й ще понад сотню планується випустити надалі. Також у рамках місячника наведення ладу в потягах приміського залізничного сполучення у нашому депо виготовляють чималий перелік вузлів та деталей для вагонів електричок. Взагалі географія галузевих підприємств, з якими співпрацюємо в цій сфері, доволі широка: Київ, Козятин, Фастів, Коростень, Конотоп, Шепетівка. (Запчастин і деталей зроблено у півтора раза більше, ніж за аналогічний період торік). Продовжуємо освоювати і такий напрямок роботи, як виготовлення «малих архітектурних форм». Раніше це були кіоски для кас продажу квитків на приміські електрички, зараз працюємо над кількома побутовими блоками для залізничників. Скажімо, є віддалені пункти, а робітникам треба десь зупинитися, тож до їхніх послуг будуть двокімнатні приміщення з електричним опаленням і водокористуванням.
Разом з цим треба згадати, що не так давно у депо капітально відремонтували і два паровози. Тобто колектив ремонтного цеху дійсно завантажений роботою.
– Попри очевидний прогрес у ремонтній складовій роботи депо, - продовжує В.Б. Зайончковський, - влітку ми зазнали негативного впливу через війну в Донбасі. Політична кон’юнктура, бойові дії та диверсії російських терористів спричинили зменшення пасажирського і вантажного потоків. Відповідно – стало менше роботи для щорських локомотивних бригад, які водили потяги до Конотопа й назад. Судіть самі: Росія запропонувала білоруській стороні пускати свої пасажирські рейси в обхід, не через українську територію, й наші північні сусіди погодилися. Хоча рухатися аж через Смоленськ і Брянськ на Адлер – майже на добу довше. Також білоруси скасували ряд рейсів на Сімферополь, бо вагони у Крим доводилося «гнати» напівпорожніми. Бажаючих відпочити цьогоріч на тимчасово окупованій території дуже мало. Та й вантажні перевезення зменшилися майже вдвічі. Хоча структура товаропотоку залишилася переважно старою: на північ (до Білорусії, Прибалтики) везуть метал, інколи вугілля і деревину, на південь України і в Росію – добрива, бензин, пиломатеріали тощо.
За підсумками першого півріччя, локомотивне депо «Щорс» виконало план з перевезень на 105%, але з огляду на ситуацію в державі – як військово-політичну, так і економічну – перспективи з експлуатації виглядають не надто оптимістично. Вже зараз машиністи тепловозів з помічниками відчувають нестачу роботи. Свою роль зіграв навіть такий, здавалося б, дрібний фактор, як скасування на липень руху ретро-потяга, що вже понад рік курсував довкола Києва – його паровоз водили саме наші фахівці. Як зарадити такій ситуації, – доведеться думати.
Разом з тим колектив депо працює й за іншими напрямками – група робітників була задіяна на ремонті відомчого дитячого відпочинкового табору під Конотопом. Також вживалися заходи для розчищення від рослинності десятикілометрової ділянки – так званої смуги відведення – обабіч залізничного насипу. Робота попри все є. Тож хочеться думати про краще.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора

Комментариев нет:

Отправить комментарий